Справа № 206/8623/13-ц
2/206/1870/13
23 грудня 2013 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: Кушнірчука Р.О.,
при секретарі: Ковтун Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного комунального клінічного лікувально - профілактичного об'єднання «Фтизіатрія» про визнання незаконними наказів,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що вона працює сторожем у Дніпропетровському обласному комунальному клінічному лікувально - профілактичному об'єднанні «Фтизіатрія». 5 серпня 2013 року адміністрацією обо'єднання їй були зачитані накази про оголошення їй догани за невиконання трудових обов'язків, а також було оголошено наказ про відсторонення її від роботи, оскільки вона відмовилася пройти стаціонарне обстеження у лікарні № 4. Позивач вважаючи, що вона не порушувала своєї посадової інструкції та трудових обов'язків, просить суд визнати незаконним та скасувати накази № 195 від 2 серпня 2013 року про оголошення їй догани та наказ № 72-ос від 5 серпня 2013 року про відсторонення її від роботи (а.с.1-2).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу 11 жовтня 2000 року на посаду вахтера (наказ № 108-ос від 11.10.2000 р.).
В подальшому назва її посади та підрозділу змінювалось, а з 23 вересня 2009 року відповідно до класифікатора професій ДК 003:2005 назва посади змінена на «сторож», згідно наказу по об'єднанню № 149 від 23.09.2009 року, про що свідчить копія трудової книжки (а.с.2-6).
Вказані обставини не заперечувалися сторонами в судовому засіданні та були встановленні набравшим законної сили рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 5 вересня 2013 року (а.с.86-87).
Згідно наказу № 195 від 02.08.2013 року на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за систематичне порушення нею трудової дисципліни (а.с.69).
У вказаному наказі зазначається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є декілька її проступків у вигляді порушення вимог посадової інструкції, які відображені в рапортах посадових осіб об'єднання (а.с.50-55 а.с.59-62).
Приходячи до висновку про задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани відносно позивача було прийнято без належних на те підстав.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких стягнень: догана, звільнення.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.
Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни.
В судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт порушення трудової дисципліни з боку позивача, оскільки викладені у наданих рапортах данні, з врахуванням наданих на них позивачем письмових пояснень, не можна розцінювати як порушення трудової дисципліни та не виконання покладених обов'язків на позивача її посадовою інструкцією, оскільки остання таких обов'язків в собі не містить.
Такі обставини, як перебування невідомої особи у відділенні та виявлення залишків бруду (зокрема гумки на підлозі), не може розцінюватися в контексті грубого порушення трудової дисципліни з боку позивачки, а тому
є підставою для критичної оцінки вказаних рапортів та не свідчить про фіксацію порушення трудових обов'язків саме позивачем, як того вимагає ст. 147 КЗпП України.
Крім того, застосовуючи дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідач керувався виключно рапортами завідувачів відділень та наявністю порушень трудової дисципліни, про що зазначено у вступній частині наказу № 195 від 2 серпня 2013 року, однак в чому це порушення виразилося сам наказ не містить, а за загальним правилом таке стягнення як, догана - не може затосовуватися за поведінку, а повинно застосовуватися за конкретний проступок працівника.
Таким чином, з огляду на те, що аналіз досліджених в судовому засіданні документів та доказів, говорить про відсутність обставин, які б свідчили про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним наказу № 195 від 2 серпня 2013 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на позивача.
Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання незаконним наказу № 72-ос від 5 серпня 2013 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати на період з 6 серпня 2013 року по 12 серпня 2013 року, суд виходив з наступного.
Відповідно до п.1.3 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 (надалі за текстом - Порядок № 246) обов'язкові періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, до яких відноситься робота в ДОККЛПО «Фтизіатрія».
Для проведення первісних та періодичних медичних оглядів працівників ДОККЛПО «Фтизіатрія» визначено КЗ «Дніпропетровський центр ПМСД № 10, з яким ДОККЛПО «Фтизіатрія» укладено договір та відповідно до п.2.4 Порядку № 246 та надано йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
Періодичність проведення медичних оглядів, фах лікарів, які беруть участь у їх проведенні, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов'язані із впливом виробничих факторів, для працівників КЗ «ДОКЛПО «Фтизіатрія» ДОР» здійснюється КЗ «ДППМСД № 10» і може змінюватись закладом державної санітарно-епідемічної служби, виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, але не рідше одного разу на два роки (п.2.7 Порядку № 246).
Проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників ДОККЛПО «Фтизіатрія» здійснюється комісією з проведення медичних оглядів КЗ «ДЦПМСД № 10».
У заключному акті за результатами періодичного медогляду працівників ДОККЛПО «Фтизіатрія» в 2012 році, складеному комісією КЗ «ДЦПМСД № 10» було зазначено працівників, які підлягають дообстеженню, в тому числі ОСОБА_1 (а.с.91-110).
На підставі цього заключного акту по ДОККЛПО «Фтизіатрія» (як роботодавцем) було видано наказ № 119 від 20.05.2013 року «Щодо надання висновку про профпридатність» та визначений графік обстеження, узгоджений з Центром профзахворювань КЗ «ДМБКЛ № 4 ДОР» (а.с.111-113).
Згідно вищезазначеного графіку ОСОБА_1 повинна була 03.07.2013 р. з'явитись в Центр профзахворювань ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ «України», для чого було видано їй направлення (а.с. 113).
Як було встановлено в судовому засіданні, неявку позивача у вказану медичну установу відповідач розцінив як ухилення від медичного огляду у вигляді дообстеження та виніс наказ № 72-ос від 05.08.2013 р. про відсторонення її від роботи на 5 календарних днів з 07.08.2013р. до 13.08.2013р. до надання документів про проходження дообстеження.
Однак з таким категоричним висновком відповідача, як ухиленні позивачки від медичного огляду не можна погодитися виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Таке саме право роботодавця, а не обов'язок, передбачено п. п. 3.6, 3.9 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 246 від 21.05.2007 року.
Таким чином, це право у роботодавця виникає виключно у разі ухилення працівника від проходження обов'язкового медичного огляду, а не від проходження додаткового дообстеження, на яке відповідач її направляв, отже і відповідальність на позивача може бути покладена виключно у разі ухилення її від проходження обов'язкового медичного огляду.
З наданої позивачем картки працівника, який підлягає попередньому (періодичному) огляду, вбачається, що ОСОБА_1 в період з 20 по 22 лютого 2013 року пройшла огляд в усіх зазначених та необхідних фахівців (лікарів) у ДОККЛПО «Фтизіатрія», у її картці відмічені всі зауваження її стану здоров'я, таким чином вона виконала свій обов'язок проходження періодичного обов'язкового медичного огляду, а одержання самого висновку про її придатність або непридатність, так само як і проходження до обстеження - не входить до її трудових обов'язків, про що також наводиться у рішенні Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2013 року між тими самими сторонами, яке після перегляду його в апеляційному порядку, набрало законної сили (а.с.88-90).
Відповідно до абз. 2 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, приходячи до висновку про визнання незаконним наказу № 72-ос від 5 серпня 2013 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, слід наголосити на тому, що положеннями п. 2.17 Порядку № 246 встановлено місячний строк, протягом якого Комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників, один з примірників якого надається роботодавцю.
В даному випадку, наказ № 119 на виконання вимог заключного акту за результатами медичного огляду у 2012 році, було видано лише 20.05.2013 року, в той час як позивач ОСОБА_1 в період з 20 по 22 лютого 2013 року вже пройшла огляд в усіх зазначених та необхідних фахівців (лікарів) у ДОККЛПО «Фтизіатрія», тому в чому тоді існувала доцільність направлення останньої на дообстеження щодо її профпридатності.
Крім того, п. 2.18 Порядку № 246 надає право виключно Комісії, у разі необхідності, направити працівника на додаткові обстеження, та виключно тоді, коли існує підозра на захворювання.
При цьому п. 2.19 Порядку № 246 наголошує на тому, що якщо при проведенні періодичного медичного огляду виникають підозри щодо наявності в працівника професійного захворювання, заклад охорони здоров'я надсилає запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) до державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує територію, де міститься підприємство, у відповідності до Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом МОЗ України від 13.12.2004 N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 за N 260/10540, а також надсилає його в установленому порядку до профпатолога міста, району, області, які направляють хворого в спеціалізовані заклади охорони здоров'я, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань.
Вказані вимоги п.п. 2.17-2.19 Порядку № 246 не були дотримані, чому саме існувала необхідність направлення позивачки на до обстеження заключний акт не містить, що стало наслідком видачі відповідачем незаконного наказу № 72-ос від 5 серпня 2013 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, з посиланням на те, що остання ухилилася саме від проходження обов'язкового медичного огляду - обстеження.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання частково незаконним наказу № 72-ос від 5 серпня 2013 року директора Дніпропетровського обласного комунального клінічного лікувально - профілактичного об'єднання «Фтизіатрія», а саме в частині відсторонення ОСОБА_1 - сторожа господарчообслуговуючого персоналу від роботи без збереження заробітної плати на період з 6 серпня 2013 року по 12 серпня 2013 року.
Керуючись ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 195 від 2 серпня 2013 року виконуючого обов'язки директора Дніпропетровського обласного комунального клінічного лікувально - профілактичного об'єднання «Фтизіатрія» про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани відносно ОСОБА_1 - сторожу господарчообслуговуючого персоналу.
Визнати частково незаконним та скасувати наказ № 72-ос від 5 серпня 2013 року директора Дніпропетровського обласного комунального клінічного лікувально - профілактичного об'єднання «Фтизіатрія» в частині відсторонення ОСОБА_1 - сторожа господарчообслуговуючого персоналу від роботи без збереження заробітної плати на період з 6 серпня 2013 року по 12 серпня 2013 року.
Стягнути з Дніпропетровського обласного комунального клінічного лікувально - профілактичного об'єднання «Фтизіатрія» на користь держави судовий збір в сумі 229,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук