Справа № 185/12152/13-ц
іменем України
24 грудня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. при секретарі Михайловій Н.І., з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
Позивач в позові посилається на те, що 01.06.2012 року надав відповідачу позику в сумі 12250.00 грн. строком на один рік. В строк зазначений в договорі позики, відповідач гроші не повернула і тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму позики з урахуванням трьох відсотків річних 18797.50 грн., відшкодування моральної шкоди 500.00 грн., витрати на юридичні послуги 1605.80 грн., витрати на судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав обгрунтовуючі його обставинами викладеними в позовній заяві.
Відповідач позов визнала частково та пояснила, що дійсно була змушена підписати договір позики, під тиском позивача. На запитання суду про те, чи зверталася вона до правоохоронних органів відповіла, що не зверталася і довести факт тиску на неї не зможе. На сьогоднішній день вона не має зазначеної в позові суми і згодна віддавати її частками.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено наступне.
01.06.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено письмовий договір позики (а.с.5).
Згідно умов даного договору позивач надав позику відповідачу в сумі 18250.00 грн. строком на один рік, тобто до 01.06.2013 року.
Факт отримання суми позики підтверджується письмовою розпискою від 01.06.2012 року написаною відповідачем (а.с.4).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так, статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
Таким чином, між сторонами по справі було укладено договір позики.
Згідно ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки сторонами не обумовлений розмір процентів річних, суд вважає, що нарахування таких процентів із розрахунку 3 % річних від простроченої суми відповідає вимогам ст. 625 ЦК України. Загальний розмір процентів річних, нарахованих відповідачу за прострочення грошового зобов'язання, станом по 26.11.2013 р. (час звернення до суду), становить 547.50 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості складає 18797.50 грн. Зазначена сума боргу підлягає стягненню з відповідача.
Суд критично ставиться до пояснень відповідача з приводу підписання нею договору позики під тиском позивача. Дані пояснення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на судовий збір в сумі 229.41 грн. (а.с.1).
В задоволенні іншої частини вимог слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
В судовому засіданні представником позивача не доведено спричинення позивачу моральної шкоди діями відповідача, тому в задоволенні цієї частини позову слід відмовити.
Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Позивачем не надано суду доказів, а саме: відповідного бухгалтерського документу, про сплату адвокату коштів на правову допомогу. Таким чином в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.10,60,212 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (іпн.НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 01 червня 2012 року в сумі 18797.50 (вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) гривні 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (іпн.НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір в сумі 229.41 (двісті двадцять дев'ять) гривень 41 копійку.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_3 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровській області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя: В. О. Головін