Справа № 182/8887/13-а
Провадження № 2-а/0182/300/2013
Іменем України
24.12.2013 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого-судді: Троян Н.А.
при секретарі: Смиковій Ю.В.
за участю позивача : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ДАІ КМЦ прапорщика міліції Таранова Віктора Олександровича про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування, суд
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступні обставини.
20.09.2013 року о 14:20 год. він керував належним йому на праві користування автомобілем ЗАЗ 110247 д/н НОМЕР_1 в м. Кривий Ріг по вул. Косіора та був зупинений інспектором ДПС РДПС ДАІ КМЦ прапорщиком міліції Тарановим В.О., який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Згідно протоколу він не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, які йшли з боку відчинених дверей до або від трамваю, що стояв на зупинці, коли посадка та висадка проводилась з проїзної частини, чим порушив пп. 18.8. ПДР України.
Цього ж дня відповідачем винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення якою його було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Вважає, що вказана постанова була винесена відносно нього неправомірно і необгрунтовано, оскільки по вул. Косіора в м.Кривий Ріг є місце для зупинки трамваю та посадки пасажирів, але з невідомих причин така посадка здійснюється на проїзній частині. Чинними ПДР України не встановлений обов'язок водія зупинятися перед пішоходами, які проходять дорогу у не встановленому для цього місці з метою їх посадки на трамвай. У протоколі про адміністративне правопорушення не міститься будь-яких доказів вчинення ним правопорушення, воно належним чином не зафіксоване. Крім того, всупереч вимог ст. 256 КУпАП йому не запропонували надати пояснення з приводу правопорушення, не були роз'яснені його права, а справа розглядалася без врахування його доводів і пояснень.
Оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, просить постанову по справі про адміністративне правопорушення від 20.09.2013 року скасувати, а провадження по справі закрити.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі, на їх задоволенні наполягав та пояснив, що вважає трамвай зупинився з невідомих причин, йому не відомо чому люди виходили і заходили до трамваю. Крім того, йому не були роз"яснені його права та відповідач відмовився надати йому документи на відеокамеру, якою він знімав. Вимагав суд надати йому сертифікат на відеокамеру.
Відповідач у судове засідання не з"явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України справу вирішено на підставі наявних у ній доказів за відсутністю відповідача.
Суд, вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши докази, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у публічно-правових відносинах, які врегульовані КАС України. Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2).
Згідно ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин.
У судовому засіданні встановлено, що 20.09.2013 року інспектором ДПС Тарановим В.О. був складений відносно позивача протокол (а.с.4), на підставі якого була винесена постанова про притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. (а.с.5).
З постанови вбачається, що позивач, керуючи автомобілем ЗАЗ 110247 д/н НОМЕР_1 в м. Кривий Ріг по вул. Косіора не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, які йшли з боку відчинених дверей до або від трамваю, що стояв на зупинці, коли посадка та висадка проводилась з проїзної частини, чим порушив пп. 18.8. ПДР України.
Зазначене порушення зафіксовано належним чином відеокамерою „Соні", що відображено в протоколі та постанові. В судовому засіданні було переглянуто відеозапис, на якому чітко зафіксовано порушення, скоєне позивачем. Позивач продовжив рух та не зупинився щоб дати дорогу пішоходам, які йшли з боку відчинених дверей трамваю. Суд не може прийняти до уваги твердження позивача, що ніякої зупинки в цьому місці не було і з невідомих причин посадка здійснювалася з проїздної частини, оскільки за час перегляду відеозапису саме в тому місці постійно зупинялися трамваї і відбувалася посадка та висадка пасажирів з проїзної частини, бо трамвайна колія знаходиться посередині дороги.
Суд не може прийняти до уваги і твердження позивача в тій частині, що йому не були роз"яснені його права та він був позбавлений можливості надати пояснення. Його твердження спростовуються протоколом де позивач власноруч написав пояснення та поставив підпис, підтверджуючи, що йому роз"яснені його права та обов"язки, передбачені ст. 63 Конституції та ст.268 КУпАП.
Згідно наказу державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 від 01.02.2005 року „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов"язковій сертифікації в Україні", відеокамери не входять в цей перелік і не підлягають сертифікації.
Якщо позивач мав на увазі не надання йому інспектором документів про повірку відеокамери, то відповідно до вимог ст. 28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", повірці підлягають тільки вимірювальні прилади, а відеокамера таким приладом не являється.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 20.09.2013 року складений відповідачем без порушень приписів процесуального закону, а тому може вважатися належним доказом у справі про адміністративне правопорушення та виступати підставою для винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,7,17,18,69,71,104,160,162,163,171-2 КАС України, суд
В позові ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ДАІ КМЦ прапорщика міліції Таранова Віктора Олександровича про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування, відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. А. Троян