Справа № 183/6098/13-ц
№ 2/183/3379/13
08.11.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Дубовенко І.Г., при секретареві Гончаровій С.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування збитку в порядку регресу, -
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» до ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування витрат в порядку регресу суму в розмірі 4525,7 грн., та судові витрати в розмірі 229,4 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 14 серпня 2009 року о 19-20 годині на вул..Наб.Перемоги в м.Дніпропетровську, відбулася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача, який керував застрахованим у позивача транспортним засобом автомобілем ВАЗ-21011, д/н НОМЕР_2,, в результаті якої пошкоджено автомобіль «БМВ» д/н НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 Відповідно до постанови Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2008 року винним у скоєнні адміністративних правопорушень за ст.124, 130 ч.1 КУпАП визнано ОСОБА_1 Розмір завданих ОСОБА_3, збитків внаслідок ДТП, склав за розрахунком страхової компанії 20564,93 грн., які позивач сплатив ОСОБА_3, а в подальшому за рішенням суду від 19.03.2012 року - були стягнуті з відповідача на користь страхової компанії. ОСОБА_3 не погодившись з розміром страхового відшкодування, визначеного позивачем звернувся за захистом своїх право до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, за рішенням якого від 07.02.2011 року на його користь зі страхової компанії також було стягнуто 4525,70 грн., які позивач сплатив за платіжним доручення № 32436 від 19.05.2011 року. Враховуючи вищевикладене та посилаючись на вимоги ст..ст. 29, 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування», п. 6 ст. 261 ЦК України - просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 4525,7 грн., а також судові витрати понесені ними.
Сторони в судове засідання не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, заявивши про застосування строку позовної давності.
У зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Суд, заслухавши, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на наступне.
Судом по справі встановлено, що 14 серпня 2009 року о 19-20 годині на вул..Наб.Перемоги в м.Дніпропетровську, відбулася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача, який керував автомобілем ВАЗ-21011, д/н НОМЕР_2, в результаті якої пошкоджено автомобіль «БМВ» д/н НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 Відповідно до постанови Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2008 року винним у скоєнні адміністративних правопорушень за ст.124, 130 ч.1 КУпАП визнано ОСОБА_1
За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/4096819 від 19.05.2009 року (строк дії полісу - з 20.05.2009 року по 19.11.2009 року) - у позивача була застрахована цивільно-правова відповідальність, за цим полісом забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ-21011, д/н НОМЕР_2.
Розмір завданих ОСОБА_3, збитків внаслідок ДТП, склав за розрахунком страхової компанії 20564,93 грн., які позивач сплатив ОСОБА_3, а в подальшому за рішенням суду від 19.03.2012 року - були стягнуті з відповідача на користь страхової компанії.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07.02.2011 року на користь ОСОБА_3 зі страхової компанії також було стягнуто 4525,70 грн., які позивач сплатив за платіжним дорученням № 32436 від 19.05.2011 року.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а згідно ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у розмірі 4525,7 грн. переходить право вимоги, яке ОСОБА_3 має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Однак, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності на підставі чого просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст.ст. 257, 267 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як встановлено в судовому засіданні дорожньо-транспортна пригода, яка визнана позивачем страховим випадком за страховим полісом від 19.05.2009 року - сталася 14.08.2009 року. Позов пред'явлений позивачем 14.08.2013 року, тобто за спливом строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що неодноразово роз'яснювалося сторонам у справі в ході судового розгляду. Справа досить тривалий час знаходиться в суді, в ході попереднього розгляду справи позивачем уточнювалися позовні вимоги, а відповідачем надавалися відповідні заперечення; сторонами подавалися докази.
Позивач клопотань про поновлення строку позовної давності не заявляв, як і не надавав підтверджень поважності причини його пропуску, або інших документів, які б свідчили про те, що строк позовної давності переривався або зупинявся.
Таким чином, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування збитку в порядку регресу належить відмовити з причин пропуску строку позовної давності.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 257, 267, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», -
В задоволенні позовних вимог Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування збитку в порядку регресу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.Г.Дубовенко