Справа № 182/1825/13-ц
Провадження № 2/0182/1778/2013
Іменем УКРАЇНИ
29.10.2013 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді Тихомирова І.В.
при секретарі -Рахуба О.Г.
за участю представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом приватного підприємства «Таврія» до ОСОБА_3, фермерського господарства «Скорук Максим Анатолійович», Управління Держземагенства у Нікопольському районі Дніпропетровської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська обласна земельна агенція» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та зобов'язання вчинити дії щодо укладення додаткової угоди та позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним акту відновлення меж земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки, -
встановив:
Приватне підприємство «Таврія» (далі - ПП «Таврія») 26.02.2013 року звернулося до суду із позовом про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та визнання приватного підприємства «Таврія» орендарем земельних ділянок.
Згодом, 17.09.2013 р. представник ПП «Таврія» уточнив позовні вимоги та просив визнати договір оренди земельної ділянки від 08.02.2007 р. укладений між ПП «Таврія» та ОСОБА_3 поновленим та зобов'язати ОСОБА_3 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди.
Свої вимоги мотивує тим, що між ПП «Таврія» та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 8,9823 га, що знаходиться на території Новософіївської сільської ради Нікопольського району.
Даний договір було зареєстровано у встановленому законом порядку 23 березня 2007 року, строк дії договору - п'ять років.
26.03.2012 року відповідач ОСОБА_3 уклав з відповідачем фермерським господарством «Скорук Максимом Анатолійовичем» (далі - ФГ «Скорук») договір оренди тієї самої земельної ділянки.
Позивач вбачає у цьому порушення своїх прав, посилаючись на те, що договір оренди земельної ділянки від 08.02.2007 року ним виконувався належним чином, а відповідач ОСОБА_3 у встановлені договором та законом строки не повідомив позивача про розірвання вказаного договору.
У зв'язку з цим просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, що укладено 26.03.2012 року між ОСОБА_3 та ФГ «Скорук»; визнати договір оренди земельної ділянки від 08.02.2007 р. укладений між ПП «Таврія» та ОСОБА_3 поновленим та зобов'язати ОСОБА_3 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди та стягнути з відповідачів судові витрати.
Третя особа ОСОБА_4 звернувся із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним акту відновлення меж земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки.
Свої вимоги мотивує тим, що він є власником суміжної з відповідачем земельної ділянки.
Землевпорядна організація за замовленням ОСОБА_3 акту про встановлення меж земельної ділянки не складала, тому провести відновлення межових знаків не могла. При укладанні договору оренди з ФГ «Скорук М.А.» необхідно було скласти акт про встановлення меж, а не акт про відновлення межових знаків земельної ділянки. З цих підстав просить свої вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, від нього надійшла письмова заява про слухання справи за його відсутності.
Проти позову заперечує у повному обсязі, поскільки ПП «Таврія» не має жодного відношення до договору, що укладено між ним та ФГ «Скорук». Умови вказаного договору його повністю задовольняють, він виконується належним чином, підстав для його розірвання ОСОБА_3 не вбачає.
Представник відповідача - ФГ «Скорук» у судовому засіданні проти позову заперечила в повному обсязі.
Вважає, що оскільки ОСОБА_3 не має бажання укладати з позивачем договір оренди належної йому земельної ділянки, про його припинення попередив завчасно, що не забороняється законом, ПП «Таврія» не має жодного відношення до оспорюваного договору, оскільки ним не порушені її законні права чи інтереси. Додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди від 08.02.2007 року позивач відповідачу ОСОБА_3 не надсилав, у зв'язку з чим відповідач ФГ «Скорук» не вбачає підстав для задоволення позову.
З цих самих підстав просить відмовити у позові і представник третьої особи - Управління Держземагенства у Нікопольському районі.
Щодо позовних вимог третьої особи ОСОБА_4 представник ПП «Таврія» просив ці вимоги задовольнити, представник ФГ «Скорук» просив відмовити в їх задоволенні, оскільки прав ОСОБА_4 договір оренди, укладений між ПП «Таврія» та ОСОБА_3 не порушує.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди).
Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк и на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, про припинення дії договору оренди від 08.02.2007 року відповідач ОСОБА_3 попередив позивача завчасно, 15 серпня 2011 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ПП «Таврія» (а. с. 65).
Законом не встановлено обмежень у часі щодо попередження позивача про розірвання договору. Встановлено лише граничний термін такого попередження, - 1 місяць з моменту закінчення строку дії договору оренди.
Отже, попередити орендаря можна і раніше, а тому позиція позивача з цього питання є лише результатом його особистого тлумачення даної норми права.
Крім того, договір між ФГ «Скорук» та ОСОБА_3 було укладено вже після припинення дії договору оренди від 08.02.2007 року, ПП «Таврія» не є стороною даного договору, будь - яких доказів порушень її законних прав та інтересів оспорюваних договором суду не надано.
Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Конституція України (ст.41) гарантує громадянину право розпоряджатися своєю власністю.
Враховуючи принцип свободи договору та свободи права власності, суд не вбачає підстав для розірвання оспорюваного договору оренди, оскільки він укладений у встановленому законом порядку, належним чином зареєстрований та задовольняє обидві сторони договору, відповідає їх внутрішньому волевиявленню.
Посилання позивача на положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає випадки продовження орендарем користуватися земельною ділянкою за відсутності заперечення-повідомлення орендодавця в місячний строк після закінчення договору оренди про заперечення у поновленні договору оренди землі, як мовчазну згоду на його поновлення також на думку суду є безпідставними і тому задоволенню не підлягають.
На думку суду не можуть бути визнанні ствердження представників позивача про те, що ПП «Таврія» надсилала ОСОБА_3 проект додаткової угоди до договору оренди від 08.02.2007 р. оскільки відомостей про вручення повідомлення відповідачу представники позивача суду не надали та матеріали справи не містять. (7-8, 150)
Вимоги третьої особи, які ґрунтуються на тому, що спірна земельна ділянки знаходиться у загальному масиві та має місце незаконність складання акту відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), який є невід'ємною частиною договору, не може бути прийнято до уваги, оскільки ОСОБА_4 не є стороною договору оренди, укладеного між ФГ «Скорук М.А.» та ОСОБА_3
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою до суду не заявлялось.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь яких доказів, щодо порушення свого права, як власника суміжної земельної ділянки, ОСОБА_4 не навів та обставин на яких ґрунтуються докази суду не довів.
Сама незаконність складання акту відновлення меж земельних ділянок, на яку ПП «Таврія» та ОСОБА_4 вказує, посилаючись на ст.15 Закону України «Про оренду землі» та ст. 203 ЦК України, як на підставу визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ФГ «Скорук М.А.» і ОСОБА_3, стороною якого позивач, ПП «Таврія», та третя особа, ОСОБА_4, не є, не порушує права позивача та третьої особи, а тому підстав для задоволення вимог про визнання недійсності договору та скасування його державної реєстрації немає.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України в разі відмови за рішенням суду позивачу в задоволенні позовних вимог, слід відмовити в задоволенні вимог, щодо стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 35, 20, 15, 33 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 203, 627 ЦК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову приватного підприємства «Таврія» до ОСОБА_3, фермерського господарства «Скорук Максим Анатолійович», Управління Держземагенства у Нікопольському районі Дніпропетровської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська обласна земельна агенція» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та зобов'язання вчинити дії щодо укладення додаткової угоди - відмовити.
В задоволені позову ОСОБА_4 про визнання недійсним акту відновлення меж земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуто судом. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Нікопольського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: І. В. Тихомиров