Справа № 2-3960/11
Провадження № 2/0182/5/2013
Іменем України
06.06.2013 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Рунчевої О.В., при секретарі -Снєгульській В.М., за участю Прокурора Нікопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Карпенко О.І., представника Нікопольської державної районної адміністрації Панчука О.І., відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Нікопольської державної районної адміністрації до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-проектна компанія" про відшкодування збитків заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового не використання земельної ділянки ,-
Прокурор Нікопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Нікопольської державної районної адміністрації звернувся з позовом до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-проектна компанія" про відшкодування збитків заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового не використання земельної ділянки та просить стягнути збитки завдані державі внаслідок скоєння злочину у розмірі 15 778 грн.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що ОСОБА_3, будучи членом постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів будівництва та працюючи на посаді начальника Відділу земельних ресурсів в м. Нікополі, не здійснив жодних дій, направлених на встановлення факту належності земельної ділянки площею 0,3216 га, яка розташована по вул. К. Лібкнехта, до земель Нікопольської міської ради, склав та видав висновки № 252 від 14.12.2005 року про узгодження місця розміщення автозаправної станції приватному підприємству з іноземними інвестиціями «Лукойл - Україна», № 200 до проекту відведення земельної ділянки в оренду, № 457 до технічного звіту із землеустрою по складанню документів.
На підставі наданих висновків Нікопольською міською радою були прийняті рішення від 16.12.2005 року за № 10-31/IV «Про надання дозволу ПП «Лукойл України» та складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. К. Лібкнехта, для будівництва автозаправної станції», від 07.07.2006 року за № 51-З/V «Про затвердження містобудівних обґрунтувань на розміщення автозаправних комплексів та надання в оренду ПП з іноземними інвестиціями «Лукойл - Україна» земельної ділянки по вул. К. Лібкнехта, від 07.07.2006 року за № 52-З/V «Про затвердження містобудівних обґрунтувань на розміщення автозаправних комплексів та надання в оренду ПП з іноземними інвестиціями «Лукойл - Україна» земельної ділянки по вул. К.Лібкнехта.
На підставі вказаних рішень, 16.04.2007 року між Нікопольською міською радою та ТОВ «Паливно-проектна компанія» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3216 га по вул. К.Лібкнехта терміном на 3 року для будівництва автозаправної станції.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року по справі № А9/165-08(А1/39-08), яка ніким не оскаржена та набрала законної сили, задоволено позов Нікопольської райдержадміністрації до Нікопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень Нікопольської міської ради від 16.12.2005 року за № 10-31/IV «Про надання дозволу ПП «Лукойл Україна» та складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. К. Лібкнехта, для будівництва автозаправної станції» та від 07.07.2006 року за № 52-З/V «Про затвердження містобудівних обґрунтувань на розміщення автозаправних комплексів та надання в оренду ПП з іноземними інвестиціями «Лукойл - Україна» земельної ділянки по вул. К. Лібкнехта.
Відповідно до інформації відділу Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області та інформації Нікопольської районної державної адміністрації вказана земельна ділянка є землею державної власності та належить до виду угідь - інші відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом із земель державної власності (землі запасу), які не надані у користування на території Придніпровської сільської ради.
Таким чином, Нікопольська районна державна адміністрація, як власник земельної ділянки була позбавлена можливості, протягом 2007-2010 рр., розпоряджатися вказаною землею, отримувати кошти до бюджету за надання в користування землі.
Розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації від 29.06.2010 було створено комісію з визначення та відшкодування збитків, завданих Нікопольській районній державній адміністрації як власнику земельної ділянки. Комісією було встановлено втрати, завдані державному бюджету в особі Нікопольської районної державної адміністрації внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою по вул. К. Лібкнехта за період з червня 2007 року по 2010 року, у розмірі 15 778,00 грн.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.06.2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 366 КК України та за клопотанням підсудного звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України. Вказана кримінальна справа закрита з нереабілітуючих підстав за клопотанням підсудного.
Статтею 11-1 КПК України, на підставі якої закрито кримінальну справу, передбачене звільнення від кримінальної відповідальності саме особи, яка вчинила кримінальний злочин, про що зазначається у самій постанові. Це не є звільнення від відповідальності за п.1,2 ч.1 ст. 6 КПК України, де йдеться мова про відсутність події злочину або про відсутність у діянні складу злочину, тобто звільнення від кримінальної з нереабілітуючих підстав не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинуватою у вчиненні злочину.
Відповідно до ст. 28 КПК України закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, не звільняє особу від обов'язку відшкодовувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.
В судовому засіданні прокурор та представник Нікопольської районної державної адміністрації позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги викладені безпідставно, з грубим порушенням законодавчих актів, в супереч Закону України «Про оренду землі» , Закону України «Про оцінку земель», Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» на яку посилається прокурор.
Спір між Нікопольською районною державною адміністрацією та Нікопольською міською радою відбувся 05.06.2008 року у Господарському суді Дніпропетровської області в присутності представника Нікопольської міської ради без участі по справі представника відділу земельних ресурсів м. Нікополя де було визнано незаконні дії Нікопольської міської ради по передачі земель державної власності в оренду так як земельна ділянка знаходиться за межами м. Нікополя. Тобто тільки 05.06.2008 року було визначено належність спірної земельної ділянки до земель Нікопольського району, а рішення Нікопольської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки було прийнято 01.06.2007 року.
Що стосується Постанови Кабміну України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» на яку посилається прокурор.
Згідно п.2. даної Постанови, до складу комісії включаються представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, що не було зроблено Комісією Нікопольської районної державної адміністрації.
Крім того, прокурор не встановив факт використання земельної ділянки та не звернув уваги на те, що Протоколом комісії щодо визначення та відшкодування збитків заподіяних ТОВ «Паливно-проектна компанія» від 02.09.2010 року №2 визнано та затверджено збитки заподіяні ТОВ «Паливно-проектна компанія» державному бюджету в особі Нікопольської районної адміністрації внаслідок використання земельної ділянки.
Договір оренди не підтверджує факт початку використання земельної ділянки. Крім того, збитки нараховані безпосередньо на ТОВ «Паливно-проектна компанія».
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-проектна компанія» проти позову заперечує, зазначає, що 16.04.2007 року між ТОВ «Паливно-проектна компанія» та Нікопольською міською радою, було укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, загальною площею 0,3216 га строком на 3 роки. Вищевказаний договір був зареєстрований у Нікопольському районному відділі ДРФ центру Державного Земельного Кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05 червня 2007 року.
Згідно ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченого Земельним кодексом України.
Підставою для укладення Договору оренди від 16.04.2007 року є рішення сесії Нікопольської міської ради від 01.06.2007 року № 72-16/V.
Жодним нормативно-правовим актом орендаря не зобов'язано перевіряти порядок прийняття такого рішення та компетенцію відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, щодо його прийняття та розмежування земель території міста та району.
Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Нікопольському районному відділі ДРФ центру Державного Земельного Кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 року № 0400711000076. На Нікопольський районний відділ ДРФ центру Державного Земельного Кадастру покладено обов'язок щодо перевірки можливості реєстрації договорів оренди земельних ділянок.
ТОВ «Паливно-проектна компанія» вчасно та регулярно здійснювало платежі за користування земельною ділянкою на рахунок вказаний у п. 3.5 Договору оренди земельної ділянки. За період чинності даного договору, а саме з 05.06.2007 року по 05.06.2010 року ТОВ «Паливно-проектна компанія» сплатило орендну плату за користування земельною ділянкою на загальну суму - 39 014,04 грн. До позовної заяви додається акт визначення витрат, заподіяних безоплатним користуванням земельною ділянкою ТОВ «Паливно-проектна компанія» від 02.09.2010 року, згідно якого орендна плата за користування земельною ділянкою за період з 01.06.2007 року по 31.05.2010 року у рахунку 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки склала б, у випадку укладення договору оренди з реальним орендодавцем, а саме Нікопольською районною держаною адміністрацією - 15 778,00 грн., що на 23 236,04 грн. менше сплачених ТОВ «Паливно-проектна компанія» орендних платежів.
Важливим є факт, що Рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № А9/165(А1/39-08), згідно якого було розмежовано землі території міста та району, було прийнято 05.06.2008 року, тоді як Договір оренди був підписаний 16.04.2007 року, зареєстрований 05.06.2007 року, і вже рік сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою.
Згідно інформації про сторони, які брали участь у судовому засіданні по справі № А9/165(А1/39-08), в засіданні також був присутній представник відповідача, а саме Нікопольської міської ради, який знав про наявність договору оренди між Нікопольською міською радою та ТОВ «Паливно-проектна компанія» щодо оспорюваної земельної ділянки, проте умисно замовчав про його існування.
Протягом наступних 2 років, а саме до моменту закінчення дії договору оренди, жодної інформації щодо існування рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № А9/165-08(А1/39-08) на адресу ТОВ «Паливно-проектна компанія» не надходило.
У червні 2010 року ТОВ «Паливно-проектна компанія» звернулась до Нікопольської міської ради з заявою про поновлення договору оренди на що було отримано відмову, мотивовану тим, що оспорювана земельна ділянка, згідно Рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № А9/165-08(А1/39-08), належала до земель території Нікопольського району.
В свою чергу, ТОВ «Паливно-проектна компанія» звернулось до Нікопольської районної державної адміністрації з заявою про передачу в орендну земельної ділянки.
12.10.2011 року Розпорядженням голови обласної державної адміністрації ТОВ «Паливно-проектна компанія» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,3216 га в оренду за рахунок земель запасу іншого призначення на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
29.12.2011 року Розпорядженням голови обласної державної адміністрації затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Паливно-проектна компанія» для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та надано ТОВ «Паливно-проектна компанія» земельну ділянку загальною площею 0,3216 га в оренду терміном на 49 років із земель запасу іншого призначення на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району, Дніпропетровської області для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства та зобов'язано голову Нікопольської районної державної адміністрації укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Паливно-проектна компанія».
Таким чином враховуючи те, що Договір оренди землі від 16.04.2007 року був зареєстрований у встановленому законом порядку, припинив свою дію у зв'язку закінченням його строку дії та не був визнаний судом недійсним, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачувалась у строки та у розмірах передбачених договором оренди землі, що значно перевищує суми всіх заходів спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки з реальним орендодавцем, а саме Нікопольською районною державною адміністрацією, вважає що ТОВ «Паливно-проектна компанія» виконало всі вимоги чинного законодавства щодо користування земельною ділянкою і не має жодного відношення до помилкового розмежування земель території міста та району, у зв'язку з чим, просить суд врахувати ці обставини при прийнятті рішення по справі.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Як вбачається з постанови суду органами досудового слідства ОСОБА_3 звинувачувався в тому, що він будучи членом постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів будівництва та працюючи на посаді начальника Відділу земельних ресурсів в м. Нікополі скоїв злочини передбачені ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 366 КК України - не належне виконання посадовою особою своїх службових обов'язків та службове підроблення, що потягло тяжкі наслідки для державних інтересів - не здійснив жодних дій, направлених на встановлення факту належності земельної ділянки до земель Нікопольської міської ради, а також склав та видав висновки № 252 від 14.12.2005 року про узгодження місця розміщення автозаправної станції приватному підприємству з іноземними інвестиціями «Лукойл - Україна», № 200 до проекту відведення земельної ділянки в оренду, № 457 до технічного звіту із землеустрою по складанню документів, які надали право користування земельною ділянкою з числа земель Нікопольської міської ради не наданих у власність та користування, на підставі яких Нікопольською міською радою була надана в оренду ТОВ „Паливно-проектна компанія" земельна ділянка площею 0,3216 га.
01.06.2011 року кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_3 провадженням закрито, звільнено його від кримінальної відповідальності за скоєні злочини передбачені ч. 2 ст. 367, ч.2 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України (а.с.7).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
З огляду на положення ст. 22 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Прокурор в підтвердження розміру збитків, завданих вчиненням відповідачем злочину надав розрахунок збитків завданих Нікопольській районній державній адміністрації внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою за період з червня 2007 року по травень 2010 року у розмірі 15 778 грн. які підлягають відшкодуванню та спричинені безоплатним користуванням земельною ділянкою ТОВ „Паливно-проектна компанія"(а.с.13).
Доводи прокурора, що постановою Нікопольського міськрайонного суду від 01.06.2011 року що заподіяні відповідачем збитки у кримінальній справі у розмірі 15778 грн. були доказані, суд вважає безпідставними, оскільки цивільний позов не заявлявся, вказана постанова не містить висновків про спричинення діями ОСОБА_3 збитків саме Нікопольській районній державній адміністрації. у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що віднесення зазначених витрат прокурором до збитків, завданих в зв'язку із скоєнням ОСОБА_3 злочинів передбачених ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 367 КК України, слід вважати безпідставними, за відсутністю прямого причинно-наслідкового зв'язку між відповідними втратами та причинами їх виникнення, адже як вище встановлено судом, зазначені втрати є наслідком безоплатного користування земельною ділянкою ТОВ „Паливно - проектна компанія".
Згідно зі ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи посвідчується наявність протиправної поведінки з боку відповідача, однак з наданих у справу матеріалів наявності прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та втратами, понесеними Нікопольською районною державною адміністрацією не вбачається. Позивачем доказів наявності такого зв'язку не надано.
Тобто, в основу позову не покладено обставини, які передбачені законом у даному випадку, а позовні вимоги - не доведені.
Розглянувши справу в межах позовних вимог, На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд вважає заявлені прокурором вимоги необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ч.3 ст. 209, ст. 212-215 ЦПК України, суд,
В позові Нікопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Нікопольської державної районної адміністрації до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-проектна компанія" про відшкодування збитків заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового не використання земельної ділянки відмовити.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду від 19 березня 2012 року про забезпечення позову скасувати.
Арешт, накладений на 11/60 частин житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Передовиків, 34 в м. Нікополі Дніпропетровської області, що зареєстровані на ім'я ОСОБА_3, - зняти.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: О. В. Рунчева