Справа № 212/9040/13-ц
2/212/4189/13
(заочне)
16 грудня 2013 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі : головуючого - судді Власенко М.Д., розглянувши у відсутності сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення,-
В жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив усунути йому перешкоди в користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_1 шляхом виселення з квартири відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2013 року. Відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають у вищезазначеній квартирі з лютого 2012 року. На теперішній час вони користуються кватирою за усною домовленістю з ним як власником, однак в квартирі не зареєстровані. На даний час в нього виникла необхідність самостійно приживати в квартирі. На неодноразові вимоги звільнити приміщення відповідачі не реагують та відмовляються добровільно звільнити квартиру, яка належить йому на праві власності, у зв'язку з чим він звернувся до суду.
Представник позивача, ОСОБА_5, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу розглядати за його відсутністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість заочного розгляду справи та постановлення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі до договору купівлі - продажу від 12.09.2013 року, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 1848. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ро реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.09.2013 року , право власності зареєстроване за позивачем 12.09.2013 року (а.с.7-8).
Згідно інформації адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровані (а.с.9-10).
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. При захисті права власності від порушень не пов'язаних з позбавленням володіння, власник, має право вимагати висилити особу з безпідставно займаного приміщення .
Згідно ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно ст.116 Житлового кодексу України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Судом встановлено, що відповідачі по справі не є членами сім,ї позивача в розумінні ст.64 Житлового кодексу України, користуються спірним житловим приміщенням за усною домовленістю з власником. Відповідно акту від 18.09.2013 року, складеному мешканцями будинку АДРЕСА_1, відповідачі мешкають за казаною адресою в кв. НОМЕР_1 з лютого 2012 року.
На теперішній час позивач як власник житла бажає самостійно приживати в квартирі, на неодноразові його вимоги звільнити приміщення відповідачі не реагували та відмовлялися добровільно звільнити квартиру.
Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК).
Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених правових норм судом встановлено правові підстави для задоволення позову, усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із даної квартири.
Вирішуючи при ухваленні рішення в обов'язковому порядку на виконання ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв'язку з чим, враховуючи приписи ч. 1ст. 88 ЦПК, підлягають присудженню до стягнення з відповідачів на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 114,70 грн. в рівних частинах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 197, 212, 214, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 316 - 319, 391 ЦК України, ст.ст.64, 116,150 Житлового кодексу України, суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з даної квартири без надання іншого житлового приміщення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд на протязі десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: М. Д. Власенко