Справа № 201/14934/13-ц
пр. № 2/201/4033/2013
10 грудня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого - судді Галічого В.М.
При секретарі - Баштаненко І.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Приват Дівелопмент» до ОСОБА_1, третя особа - Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, про стягнення суми та визнання права власності, -
У грудні 2013 р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість по орендній платі у розмірі 4.000, 00 грн., а також визнати за ним право власності на нежитлове приміщення-офіс № НОМЕР_1, що знаходиться в житловому будинку літ. А-7 на першому поверсі поз. 1-8, загальною площею 116,1 м2 по АДРЕСА_1, без додаткового прийняття в експлуатацію. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 02.09.2013 р. між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення ¹ НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_1, відповідно до якого орендна плата складає 2.000, 00 грн. на місяць з урахуванням індексу інфляції строком на 2 роки. Незважаючи на погодження сторонами всіх істотних умов договору оренди, ОСОБА_1 не сплачує орендну плату за даний об'єкт нерухомості, посилаючись на відсутність зі свого боку підстав для сплати позивачу орендної плати, у зв'язку з відсутністю підтвердження останнім права власності на даний об'єкт нерухомості. На підставі вищевикладеного позивач був змушений звернутися до суду.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на їх задоволені наполягав.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про день та час його проведення повідомлялась належним чином (а.с. 34), про причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 02.09.2013 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення-офіс ¹ НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_1, відповідно до якого орендна плата складає 2.000, 00 грн. на місяць з урахуванням індексу інфляції строком на 2 роки (а.с. 6).
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.05.2013 р. позивач є власником квартири № НОМЕР_1, яка знаходиться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-7 , поз. 1-3, загальною площею 124,4 м2, житловою площею 55,4 м2 по АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Як вбачається з пояснень представника позивача та не спростовується матеріалами справи, за час володіння цим майном позивач як власник даного об'єкту нерухомості здійснив за власні кошти, без отримання на це належного дозволу, переобладнання цієї квартири в нежитлове приміщення-офіс, фактично перевівши нерухоме майно з житлового фонду в нежитловий.
Згідно технічного паспорту від 13.11.2013 р., виготовлений ТОВ «Центр правового сприяння», даний об'єкт нерухомості має наступні технічні характеристики: нежитлове приміщення-офіс № НОМЕР_1, що знаходиться в житловому будинку літ. А-7 на першому поверсі поз. 1-8, загальною площею 116,1 м2 по АДРЕСА_1 та є об'єктом самочинного будівництва (а.с. 16-20).
Згідно висновку про технічне обстеження стану будівельних конструкцій на першому поверсі нежитлового прміщення-офісу № НОМЕР_1, що знаходиться в житловому будинку (літ. А-7) по АДРЕСА_1, виготовленого інженером-будівельником Зоріним П.М., кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 000542, виданий 31.07.2012 р., основні несучі конструкції (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття) знаходяться в нормальному і задовільному стані і придатні до подальшої експлуатації за функціональним призначенням та відповідають категорії К-1 та К-2 (а.с. 21-32).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Враховуючи вищевикладене, а також встановлені фактичні обставини справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ТОВ «Перспектива Приват Дівелопмент» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі у розмірі 4.000, 00 грн., за договором оренди нежитлового приміщення-офісу № НОМЕР_1 від 02.09.2013 р., що знаходиться по АДРЕСА_1, укладеного між сторонами.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позову в частині визнання права власності, суд приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Так, згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 22 червня 2011 р. № 703, рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на таке майно.
З урахуванням положень зазначених норм, а також приймаючи до уваги, що спірне майно було переобладнано позивачем за власні кошти, порушень прав інших осіб у зв'язку з самовільним будівництвом не вбачається і сторони на такі обставини не посилалися, спірне майно згідно технічного висновку може експлуатуватися за призначенням, суд вважає позовні вимоги в частині визнання права власності обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 317, 319, 328, 392, 509, 525, 615, 762 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Приват Дівелопмент» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Приват Дівелопмент» заборгованість по орендній платі в розмірі 4.000, 00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива Приват Дівелопмент» право власності на нежитлове приміщення-офіс № НОМЕР_1, що знаходиться в житловому будинку літ. А-7 на першому поверсі поз. 1-8, загальною площею 116,1 м2 по АДРЕСА_1, без додаткового прийняття в експлуатацію та переведення об'єкту з житлового в нежитловий фонд.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Приват Дівелопмент» 3.441, 00 грн. (три тисячі чотириста сорок одну гривню 00 коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, втім не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.М. Галічий