Справа № 201/13143/13-ц
пр. 2/201/3631/2013
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
24 грудня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого - судді Галічого В.М.
При секретарі - Баштаненко І.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -
Позивач у жовтні 2013 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 21.10.2010 р. надала відповідачу позику у розмірі 4.400, 00 доларів США, яку останній зобов'язався повернути до 27.10.2010 р. Крім того, 10.06.2011 р. позивач надала відповідачу ще одну позику у розмірі 144.000, 00 грн., яку останній зобов'язався повернути до 10.07.2011 р. за сплатою за користування 8% на місяць. Втім відповідач свої зобов'язання за договорами позики не виконав, що дає позивачеві право вимагати повернення позики з урахуванням індексу інфляції та відсотків. На підставі викладеного позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 624.890, 38 грн., з яких: 179.169, 20 грн. основного боргу, 314.205, 21 грн. відсотків, 131.515, 97 грн. індексу інфляції, а також судові витрати по справі.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав (а.с. 35).
Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся шляхом публікації оголошення у пресі, про причини неявки суд не повідомив, що є підставою для вирішення справи у заочному порядку (а.с. 37).
Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 21.10.2010 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким останній отримав суму у розмірі 4.400, 00 доларів США, яку останній зобов'язався повернути до 27.10.2010 р., про що видав відповідну розписку (а.с. 8).
Крім того, 10.06.2011 р. позивач надала відповідачу ще одну позику у розмірі 144.000, 00 грн., яку останній зобов'язався повернути до 10.07.2011 р. за сплатою за користування 8% на місяць, про що видав відповідну розписку (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, отримані суми позики у розмірі 4.400, 00 доларів США та 144.000, 00 грн. з урахуванням 8% на місяць відповідачем повернуті не були.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини позики, врегульовані положеннями ст. ст. 1046-1050 ЦК України, а також загальними нормами зобов'язального права. У цих правовідносинах відповідачем був порушений його обов'язок у визначений угодами строк повернути отримані суми, встановлений ст. ст. 526, 1049 ЦК України, тим самим було порушене право позивача на своєчасне отримання наданої нею позики.
Згідно ст. 16 ЦПК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За викладених обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми позики за розпискою від 21.10.2010 р. у розмірі 4.400, 00 доларів США, що за курсом НБУ на 27.10.2013 р. складає 35.169, 20 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 3.165, 21 грн. та індексу інфляції у розмірі 1.856, 93 грн., а також суми позики за розпискою від 10.06.2011 р. у розмірі 144.000, 00 грн., 8% на місяць від суми позики у розмірі 311.040, 00 грн. та індексу інфляції у розмірі 129.659, 04 грн., а все разом 624.890, 38 грн. - обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 79, 88 ЦПК України, підтвердженні належним чином судові витрати (а.с. 2, 36) у справі покладаються на сторону проти якої ухвалено рішення, а саме: витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 150, 00 грн. та 3.441, 00 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 625, 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 624.890, 38 грн. (шістсот двадцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто гривень 38 коп.), з яких: 179.169, 20 грн. основного боргу, 314.205, 21 грн. відсотків, 131.515, 97 грн. індексу інфляції.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3.591, 00 грн. (три тисячі п'ятсот дев'яносто одну гривню 00 коп.) судових витрат.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя В.М. Галічий