Рішення від 05.12.2013 по справі 201/13539/13-ц

Справа № 201/13539/13ц

2/201/3736/2013

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

за участю прокурора Гутарова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління - Служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що вона є бабусею ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З січня 2006 року дитина проживає з нею. Мати дитини ОСОБА_2 з дитиною не спілкується та не цікавиться її долею, матеріальної допомоги на утримання не надає. Тому позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її неповнолітньої доньки ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки.

Представник третьої особи в судовому засіданні вважав за доцільне позбавити батьківських прав відповідача.

Прокурор прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в судовому засіданні не заперечував проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що пред'явлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до ч.3 ч.4 ст. 155 цього Кодексу відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно до ст.165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В пункті 15 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про розбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7/.

Дитина проживає разом зі своїми бабою та дідом та знаходиться на їх утриманні. Матір вихованням доньки не займається, ніде не працює, матеріально дитину не утримує.

Відповідно до акту обстеження побутових умов проживання дитини ОСОБА_3 було встановлено, що дитина проживає разом з бабусею та дідусем, батьки з дитиною не проживають, аліменти на утримання дитини не надають. Згідно характеристики наданої в.о. директора СШ № 6 ОСОБА_3 разом за батьками не проживає, за період навчання в 1 класі в школі не з'являлись жодного разу. Олександра виховується у люблячій, дбайливій родині бабусі, яка цікавиться життям дитини та дбає про стан її здоров'я, відвідує батьківські збори /а.с.10-11, 14/.

Згідно довідки КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 7» амбулаторії № 4 від 30 липня 2013 року № с-676, встановлено що дитина ОСОБА_3 тривалий час проживає разом з бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває під наглядом з травня 2006 року. Мати дитини ставиться до виконання рекомендацій та призначень дільничного педіатра щодо лікування та обстеження дитини недбало, амбулаторію з дитиною не відвідує. Проходження дитиною щорічної диспансеризації мати не забезпечувала /а.с. 16/.

Відповідно до висновку Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради від 03 грудня 2013 року № 5/5-913 виконком вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_3

Відповідно до п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про розбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення від виконання обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі: не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виконання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Таким чином відповідач не займається вихованням доньки, не приймає участі у її матеріальному утриманні, відповідач проживає окремо від дитини. Матір не забезпечує доньку необхідним харчуванням, не спілкуються з нею у обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по її вихованню, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, здоров'я, підготовку до самостійного життя, не проявляє до доньки щонайменшої , батьківської турботи та не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для її проживання, школу не відвідує, станом навчання не цікавиться.

Суд приходить до висновку про доведеність факту ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки ОСОБА_3 і свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, що відповідає інтересам дитини та захистить її права.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління - Служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. номер НОМЕР_1, батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова

Попередній документ
36361027
Наступний документ
36361029
Інформація про рішення:
№ рішення: 36361028
№ справи: 201/13539/13-ц
Дата рішення: 05.12.2013
Дата публікації: 06.01.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про позбавлення батьківських прав
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.12.2013)
Дата надходження: 05.11.2013
Предмет позову: про позбавлення батьківських прав