Провадження № 1-кп/200/486/13
Справа № 200/15235/13-к
25 грудня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Татарчук Л.О.,
при секретарі - Плевако Ю.Д.,
за участю прокурора - Магрупова Ю.В.,
захисника - ОСОБА_1,
та представника потерпілого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12013040030001063, за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с.Ковпаківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина
України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх
дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4,
працюючого в ТОВ «Епіцентр К» на посаді технічного продавця, зареєстрований за
адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
04 жовтня 2013 року, близько 08:45 годин ОСОБА_3, керуючи особистим, технічно справним автомобілем «ЗАЗ-11027», державний номер НОМЕР_1, слідував в місті Дніпропетровську по вул.Запорізьке шосе з боку вул.Шинної, у напрямку вул.Джинчарадзе. На шляху руху ОСОБА_3, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.3 Правил дорожнього руху України, перед яким в лівій суміжній смузі зменшив швидкість і зупинив автомобіль, пропускаючи пішохода, що рухається по цьому пішохідному переходу, не зменшив швидкість і не зупинився, не переконався, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який перетинав проїжджу частину дороги по пішохідному переходу зліва направо по ходу руху його автомобіля.
В результаті дорожньо-транспортної події, пішоходу ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого відривного перелому внутрішнього надмищелку правої стегнової кістки, забою лівого колінного суглоба, гемартрозу лівого колінного суглоба, садна правого ліктьового суглоба, що відносяться до середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3-х тижні (більше як 21 день).
Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразились в тому що, ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - автомобілем «ЗАЗ-11027», державний номер НОМЕР_1, не виконав вимоги п.18.1 і п.18.4 Правил дорожнього руху України, які свідчать:
- п. 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
- п. 18.4. «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,
невиконання яких знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії, що виразилися в порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.
Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.
Показами самого обвинуваченого ОСОБА_3, котрий як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження, свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 04 жовтня 2013 року близько о 08 годині 45 хвилин він керував технічно справним автомобілем «ЗАЗ-11027», державний номер НОМЕР_1, та рухався по вул.Запорізьке шосе, зі сторони вул.Шинної у напрямку вул.Джинчарадзе в м.Дніпропетровську, зі швидкістю 60 км/год. В ході руху, під'їжджаючи до пішохідного переходу, він звернув увагу як автомобіль, який рухався перед ним в сусідній лівій полосі дорожнього руху, перед пішохідним переходом знизив швидкість та зупинився. Він же, не зупиняючись, продовжував рух прямо, перетинаючи пішохідний перехід. Коли він перетинав пішохідний перехід, то побачив пішохода, який перетинав полосу по ходу його руху по пішохідному переходу зліва направо. В цей момент він не встиг застосувати заходи гальмування та здійснив наїзд на пішохода на пішохідному переході.
В скоєному покаявся.
Міри фізичного та психічного примусу з боку працівників міліції до нього не застосовувались.
Показами представника потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив про те, що свідком дорожньо-транспортної події 04.10.2013 року він не був. Просив застосовувати до обвинуваченого покарання, не пов'язане із позбавленням волі. Згоден з тією матеріальною допомогою, яку запропонує обвинувачений ОСОБА_3
А також дослідженими письмовими доказами по справі:
Оголошеними показами потерпілого ОСОБА_5 від 05 жовтня 2013 року, неявка якого визнана судом поважною за станом здоров'я, про те, що 04 жовтня 2013 року близько 08 годин 45 хвилин він переходив проїжджу частину по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпропетровську в районі розташування комплексу « Квіти Дніпропетровська». Він рухався на дорожній розмітці пішохідного переходу, який визначений на дорозі відповідними полосами червоно-білого кольору, в напрямку магазину АТБ в темпі спокійного шагу. В процесі руху через проїжджу частину, транспортні засоби, що рухались зліва направо по ходу його руху, зупинились, надаючи йому змогу перетинати дорогу. Коли він розпочав перетинати другу частину цієї дороги, транспортний засіб марки «Опель», що в цей час рухався в крайній лівій смузі справа наліво по ходу його руху, перед пішохідним переходом зупинився, пропускаючи його. Він, не зупиняючись, продовжив рухатись далі, але коли вже був на другій полосі дороги, на нього здійснив наїзд транспортний засіб марки «Таврія», державний номер НОМЕР_2, який, на його думку, рухався зі швидкістю 50-60 км/ год. Звук гальмування цього автомобіля, він почув вже в момент наїзду ( а.с. 23-24).
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 04 жовтня 2013 року, зі схемою та фототаблицею до нього, яким зафіксований факт наїзду на пішохода по вул.Запорізьке шосе в м.Дніпропетровську в районі електроопори 49, умови освітленості на даному участку, механічні пошкодження транспортного засобу марки «Таврія», місце наїзду на пішохода, осип пластмаси, розташування транспортного засобу марки «Таврія» після наїзду, дорожня розмітки та розташовані знаки, напрямок руху пішохода, встановлено (а.с. 6-10, 12-17).
Висновком судово-медичної експертизи №4325-Е від 17 жовтня 2013 року, яким у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого відривного перелому внутрішнього надмищелку правої стегнової кістки, забою лівого колінного суглоба, гемартрозу лівого колінного суглоба, садна правого ліктьового суглоба.
Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитись від дії тупих, твердих предметів, якими можуть бути виступаючі частини рухаючогося автозасобу.
За своїм характером виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад трьох тижнів (більше як 21 день), згідно п.2.2.2 « Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджено наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.
Враховуючи дані медичних документів, та дані рентгенологічних обстежень можливо вказати, що вони могли утворитися в термін на який вказує обстежений, та слідчій у постанові.
Також, в представленій медичній документації будь - яких даних про наявність алкогольного сп'яніння, не встановлено (а.с. 40-42).
Висновком судово-автотехнічної експертизи №70/27-284 від 24 жовтня 2013 року, відповідно до висновків якої, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ-1102», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 18.1 і 18.4 Правил дорожнього руху України.
Технічна можливість запобігти події для водія ОСОБА_3 визначалась своєчасним виконанням ним вимог п.п. 18.1 і 18.4 Правил дорожнього руху, вимагання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку і для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили йому виконати Правила дорожнього руху.
Дії водія автомобіля «ЗАЗ-1102» ОСОБА_3, при заданому механізмі події, не відповідали вимогам п.п. 18.1 і 18.4 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з настанням події даного ДТП (а.с.49-50).
Суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_3, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст.. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, вчинений з необережності, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3, його активне сприяння розкриттю злочину, думку представника потерпілого щодо призначення обвинуваченому м'якого покарання, не пов'язанного з його ізоляцією від суспільства, суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання із випробуванням та покладенням обов'язку, передбаченого п.3 ч.1 ст.76 КК України.
Призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 124, 368, 370, 371 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 286 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.3 ч.1 ст.76 КК України повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) на користь НДЕКЦ ГУМВС в Дніпропетровській області витрати за проведення судово-автотехнічнї експертизи № 70/27-784 від 24.10.2013 року у розмірі 244,50 грн.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя Л.О. Татарчук