№ 209/4474/13-к
№ 1-кп/209/268/13
02.10.2013 Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді Ковальової А.Б.
при секретарі Золотих Л.М.
за участю сторони обвинувачення - прокурора Петропольської М.Л.
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1кп-209/268/13 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, освіта повна професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.1 КК України;
в с т а н о в и в|біля|встановив:
Обвинувачений ОСОБА_1 10 серпня 2013 року, близько о 16.00 годині, знаходячись біля будинку №3 по бульвару Будівельників в м. Дніпродзержинську, у якого виник злочинний намір на відкрите заволодіння чужим майном, реалізуючі свої злочинні наміри, з корисливих мотивів, підійшов до жінки похилого віку ОСОБА_2, та шляхом ривку заволодів її майном, а саме: золотим ланцюжком, чим завдав потерпілій матеріальних збитків на суму 700 грн. Заволодівши викраденим майном, обвинувачений ОСОБА_1 з місця злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у відкритому викраденні 10 серпня 2013 року золотого ланцюжка, що належить ОСОБА_2, який зірвав з неї. Ланцюжок він заклав до ломбарду, який в подальшому був вилучений працівниками міліції та повернутий потерпілій, також він відшкодував потерпілій моральну шкоду. Щиро кається у скоєному злочині.
Просив|прохав| суд розглянути|розглядувати| справу|річ| із застосуванням ст.349 КПК України, оскільки|тому що| фактичні обставини справи|речі|, пред'явлене йому обвинувачення та розмір завданої злочином шкоди, |обвинувачення|йому зрозумілі, і він їх не оспорює|заперечує|. Також розуміє, що позбавляється права оскаржувати|заперечувати| дані обставини в апеляційному порядку|ладі|, і це його добровільна і дійсна позиція.
Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України суд, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки захисника, який не заперечував проти розгляду справи відповідно до ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст цих обставин, чи є його позиція добровільною та істинною. Судом обвинуваченому роз'яснено, що в цьому випадку він позбавляється права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, про що в справі є розписка обвинуваченого.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає|лічить|, що вина|вина| обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлена|установлена| і доведена, а його умисні|навмисні| дії органами досудового слідства|наслідку| правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Обставинами, які пом'якшують покарання|наказання| обвинуваченого, що передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття|чистосердечне|, повне|цілковите| визнання|зізнання| підсудним своєї вини та відшкодування завданої потерпілій шкоди|вин.
Обставини, які обтяжують покарання |наказання| обвинуваченого, що передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином середньої тяжкості, враховує особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89КК України не судимий, повністю визнав свою вину, покаявся у скоєному злочині, відшкодував завдану злочином шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання, і з урахуванням принципу індивідуалізації покарання вважає, що подальше виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства, з призначенням йому покарання у в межах санкції ч.1 ст. 186 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до положень ст.ст. 75, 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371 КПК України, суд -
з а с у д и в|примовляв|:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України і та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Покласти на засудженого ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Іспитовий строк обчислюється, відповідно до положень ст. 165 КВК України, з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Речовий доказ - золотий ланцюжок повернути потерпілій ОСОБА_2.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з моменту|із моменту| його проголошення.
Суддя А.Б. Ковальова