№ 207/4349/13-к
№ 1-кп/207/327/13
15 листопада 2013 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.
при секретарі : ГОРБ С.Б.
за участі прокурора : ВЕЛИЧКО С.М.
адвоката : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження № 12013040780001582 за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, має малолітню дитину, офіційно не працюючого, раніше не судимого, який мешкає в АДРЕСА_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, за частиною 1 статті 164 КК України 2001 року,
ОСОБА_3 згідно рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 жовтня 2005 року, зобов'язаний виплачувати аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до повноліття дитини на користь ОСОБА_5, починаючи з 19 вересня 2005 року.
Однак, ОСОБА_3, знаючи про свої обов'язки по сплаті аліментів на утримання свого неповнолітнього сина, покладені на нього судом, будучи працездатним, в період з 01 січня 2009 року по 25 вересня 2013 року включно, аліменти не виплачував, вихованням дитини не займається, матеріальну допомогу не надає. При цьому ОСОБА_3 був повідомлений державним виконавцем про необхідну щомісячну сплату аліментів у встановленому розмірі.
Всього ОСОБА_3 допустив заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина за період часу з 01 січня 2009 року по 25 вересня 2013 року включно, тобто за 4 роки 8 місяців 25 днів, що в твердій грошовій сумі складає 20 729 гривень 20 копійок.
Таким чином, ОСОБА_3 допустив заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина за період часу з 01 січня 2009 року по 25 вересня 2013 року включно, на загальну суму 20 729 гривень 20 копійок, що є злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів), тому призвели до виникнення заборгованості по сплаті таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат більше ніж за шість місяців відповідних платежів, тобто більше ніж на суму 4 671 гривна.
У судових засіданнях ОСОБА_3 визнав свою вину за пред'явленим йому обвинувальним актом у повному обсязі, та пояснив, що він дійсно має спільну з ОСОБА_5 дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Про свій обов'язок щодо сплати аліментів на утримання сина, за рішенням суду, він знав, про відповідальність за ухилення від сплати аліментів також був обізнаний, але маючи тимчасовий заробіток, так як не мав постійного місця роботи, аліменти на утримання сина не сплачував, до центру зайнятості як потребуючий роботу не звертався.
Вина ОСОБА_3, окрім визнання ним своєї вини, підтверджується поясненнями потерпілої, свідків та іншими доказами.
Потерпіла ОСОБА_5 в ході досудового розслідування 26 серпня 2013 року (а.с. 16-17 матеріалів кримінального провадження № 12013040780001582 від 04.06.2013 року) та в суді повідомила, що з 11 листопада 1995 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_4. В лютому 2005 року їх шлюб з ОСОБА_3 розірвано. ОСОБА_3 вихованням дитини не займається, матеріально не допомагає.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 жовтня 2005 року, ОСОБА_3 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до повноліття дитини на її користь. Однак, ОСОБА_3, знаючи про свої обов'язки по сплаті аліментів на утримання свого неповнолітнього сина, будучи працездатним, з 2005 року аліменти виплачував частково, в 2008 році був судимий за невиплату аліментів по ст. 164 КК України. Після цього протягом року сплачував аліменти щомісяця, а с 2010 року по теперішній час знову сплачує аліменти нерегулярно, в зв'язку з чим виникла заборгованість по аліментам.
Вина ОСОБА_3 в повному обсязі підтверджується також його особистими поясненнями в ході досудового розслідування 26 серпня 2013 року (а.с. 21 матеріалів кримінального провадження), які по суті звинувачення аналогічні за змістом його поясненням в суді; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 від 25 вересня 2013 року (а.с. 48-49); поданням Баглійського ВДВС (а.с. 6), розрахунками заборгованості (а.с. 7, 68, 70, 71), копією виконавчого листа виданого 07 жовтня 2005 року. з якого вбачається, що ОСОБА_3 згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, зобов'язаний щомісячно виплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_5, до досягнення повноліття дитиною (а.с. 10), а також іншими доказами по справі в їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке слід кваліфікувати за частиною 1 статті 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_3 не притягувався до кримінальної відповідальності, хоч і неофіційно, але працює, позитивно характеризується, його щире каяття у вчиненні злочину, по справі не наступило тяжких наслідків.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, окрім прямо передбачених в частині 1 статті 164 КК України, по якій він підозрюється, в суді не встановлено.
В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує визнання ОСОБА_3 своєї вини повністю, його щире каяття в скоєному, хоч і неофіційно, але працює, позитивно характеризується.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, а також думки прокурора щодо покарання і його виду, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді обмеження волі. Разом з тим суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_3 статтю 75 та п. 2, 3, 4 частини 1 статті 76 КК України.
Керуючись статтями 369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (один) рік 06 місяців обмеження волі.
Згідно статті 75 КК України 2001 року ОСОБА_3 від відбування покарання в вигляді 1 (одного) року 06 місяців обмеження волі, призначеного за цим вироком, звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
У відповідності з пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 76 КК України 2001 року покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,
роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міра запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 не обиралась.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
С у д д я : Савченко В.О.