№ 207/2077/13-к
№ 1-кп/207/132/13
28 жовтня 2013 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.
при секретарі : ГОРБ С.Б.
за участі прокурора : ГОРОВИЦЬКОЇ І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження № 12013040780000402 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, який мешкає в АДРЕСА_1, за частиною 1 статті 164 КК України 2001 року
ОСОБА_2 згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, виконавчий лист № 415/2676/12 від 08 червня 2012 року, зобов'язаний до сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до повноліття дитини на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Однак, ОСОБА_2, знаючи про свої обов'язки по сплаті аліментів на утримання своєї неповнолітньої доньки, покладені на нього судом, будучи працездатним, в період з 30 березня 2012 року по 01 травня 2013 року включно, аліменти не виплачував, вихованням дитини не займається, матеріальну допомогу не надає. При цьому ОСОБА_2 був повідомлений державним виконавцем про необхідну щомісячну сплату аліментів у встановленому розмірі.
Всього ОСОБА_2 допустив заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки за період часу з 30 березня 2012 року по 01 травня 2013 року включно, тобто за 1 рік 1 місяць 02 дні, що в твердій грошовій сумі складає 9 156 гривень 73 копійки.
Таким чином, ОСОБА_2 допустив заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки за період часу з 01 жовтня 2012 року по 01 травня 2013 року включно, тобто понад шість місяців, що в твердій грошовій сумі складає понад 4 815 гривень 43 копійки, що є злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів), тому призвели до виникнення заборгованості по сплаті таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат більше ніж за шість місяців відповідних платежів.
У судових засіданнях ОСОБА_2 визнав свою вину за пред'явленим йому обвинувальним актом у повному обсязі, та пояснив, що він дійсно має спільну з ОСОБА_3 дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Про свій обов'язок щодо сплати аліментів на утримання доньки, за рішенням суду, він знав, про відповідальність за ухилення від сплати аліментів також був обізнаний, але маючи тимчасовий заробіток, так як не мав постійного місця роботи, аліменти на утримання доньки не сплачував, до центру зайнятості як потребуючий роботу не звертався.
Вина ОСОБА_2, окрім визнання ним своєї вини, підтверджується поясненнями потерпілої, свідків та іншими доказами.
Потерпіла ОСОБА_3 в ході досудового розслідування 13 лютого 2013 року (а.с. 17-18 матеріалів кримінального провадження №12013040780000402 від 07.02.2013 року) та в суді повідомила, що з 2005 року вона знаходилась в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька ОСОБА_4. Навесні 2011 року вона з ОСОБА_2 шлюбні відносини припинили. ОСОБА_2 вихованням дитини не займається, матеріально не допомагає.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 червня 2012 року, ОСОБА_2 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до повноліття дитини на її користь. Однак, ОСОБА_2, знаючи про свої обов'язки по сплаті аліментів на утримання своєї неповнолітньої доньки, будучи працездатним, з 30 березня 2012 року аліменти не виплачував, в зв'язку з чим виникла заборгованість по аліментам.
Вина ОСОБА_2 в повному обсязі підтверджується також його особистими поясненнями в ході досудового розслідування 12 березня 2013 року (а.с. 30-31 матеріалів кримінального провадження), які по суті звинувачення аналогічні за змістом його поясненням в суді; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 07 травня 2013 року (а.с. 20-21); поданням Баглійського ВДВС (а.с. 6-7), розрахунком заборгованості за станом на 01.05.2013 року (а.с. 11, 23), а також іншими доказами по справі в їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке слід кваліфікувати за частиною 1 статті 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_2 не притягувався до кримінальної відповідальності, хоч і неофіційно, але працює, позитивно характеризується, його щире каяття у вчиненні злочину, по справі не наступило тяжких наслідків.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, окрім прямо передбачених в частині 1 статті 164 КК України, по якій він підозрюється, в суді не встановлено.
В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує визнання ОСОБА_2 своєї вини повністю, його щире каяття в скоєному, хоч і неофіційно, але працює, позитивно характеризується.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, а також думки прокурора щодо покарання і його виду, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді обмеження волі. Разом з тим суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 статтю 75 та п. 2, 3, 4 частини 1 статті 76 КК України.
Керуючись статтями 369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 06 місяців обмеження волі.
Згідно статті 75 КК України 2001 року ОСОБА_2 від відбування покарання в вигляді 1 (одного) року 06 місяців обмеження волі, призначеного за цим вироком, звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
У відповідності з пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 76 КК України 2001 року покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,
роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міра запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 не обиралась.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.