Справа 174/1224/13-ц
п/с 2/174/643/2013
23 грудня 2013 р. м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ілюшик І.А.
при секретарі Заіка А.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1 .
за участі відповідача ОСОБА_2
за участі представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Згідно позову, який надійшов до суду 27.11.2013 року ОСОБА_4 прохає зменшити розмір аліментів які стягуються на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини з усіх видів доходів відповідача - на 1/6 частини його щомісячного доходу.
В обґрунтування позову зазначив, що на цей час змінилися обставини, які не існували на час винесення судового рішення 04.02.2010 року, у зв'язку з чим він вважає, що розмір аліментів які стягуються з нього за рішенням суду на користь відповідача на утримання малолітнього сина ОСОБА_8, повинний бути зменшений виходячи з наступного.
Так, в грудні 2009 року він розірвав шлюб з відповідачем, в подальшому уклав шлюб з ОСОБА_5, від якого народилася дочка, ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 Станом на 04.02.2010 року у нього була тільки одна дитина, син ОСОБА_8, якого він був повинний утримувати в силу закону, і саме це мав на увазі суд виносячи рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідача в розмірі 1/4 частки його щомісячного сукупного доходу, про розмір стягнення яких він не заперечував. Однак після винесення рішення суду у 2011 році у нього народилася ще одна дитина. Ця дитина фактично знаходиться на його утриманні, оскільки його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином на цей час він повинний утримувати вже двох своїх малолітніх дітей замість однієї дитини, як це було при винесенні судового рішення у 2010 році.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав заяву, якою просить розглядати справу без його участі, за участі його представник адвоката ОСОБА_1, позов підтримує повністю. (а.с.24).
Представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просив задовольнити позов.
Відповідач та її представник адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили в задовольнити позову відмовити.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.
Вислухавши пояснення представник позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 є батьком, а ОСОБА_2 - матір'ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 і сторонами це не визнається, тому в силу ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.02.2010 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідно до віку дитини до повноліття, починаючи з 14.10.2009 року (а.с. 5). Інших аліментних зобов'язань позивач на час розгляду справи не має.
Малолітній ОСОБА_8 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з батьком (а.с. 9), однак після розірвання шлюбу сторін проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні, що вбачається з позовної заяви та відповідачем не заперечується.
Як вбачається з довідки про доходи ОСОБА_4, за період з вересня 2013 року по жовтень 2013 року його середня заробітна плата склала 2 418 грн. 27 коп. (а.с. 30).
На час розгляду справи по аліментам утворилася заборгованість, оскільки з початку року і до вересня 2013 року позивач ніде не працював. Зараз з його заробітної плати стягуються аліменти та заборгованість по аліментам. Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні представник позивача та відповідач і це вбачається з довідки про доходи позивача.
Від другого шлюбу позивача з ОСОБА_5, укладеного 24.09.2010 року, (а.с. 6) 03.03.2011 року народилася дочка - ОСОБА_7 (а.с. 7).
Згідно довідки від 25.11.2013 року за вих. № 782 ОСОБА_5 отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка в середньому складає 130 грн. (а.с. 8).
З довідки від 17.12.2013 року за вих. № 816 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 отримує допомогу при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в середньому у розмірі 1131 грн. 04. коп. (а.с. ).
ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 від якого мають малолітню дитину ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 31).
Згідно довідки про доходи № 2879 ОСОБА_9 (чоловік відповідача) отримує заробітну плату, яка складає в середньому 4 459 грн. 79 коп. з якої також сплачує аліменти (а.с. 34).
На підтвердження витрат на утримання дитини ОСОБА_8 ОСОБА_9 подала довідку з танцювального колективу (а.с. 36) Наявність у відповідача заборгованості на рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 14.12.2013 року в розмірі 8145 грн. 92 коп. вбачається з відповідної довідки (а.с. 35).
Також в судовому засіданні встановлено та представником позивача та відповідачем не заперечується, що сам позивач, малолітній ОСОБА_8 та малолітня ОСОБА_7 не є інвалідами, хронічними захворюваннями не страждають, на «Д» обліку за місцем проживання не перебувають. Позивач є працездатний та на теперішній час має постійне місце роботи.
На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Аналогічне роз'яснення міститься у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства. Материнства та стягнення аліментів». При цьому, з аналізу ст. 192 СК України та наданих Пленумом Верховного Суду України роз'яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов'язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.
Таким чином, відповідач, згідно правил зазначеної вище статті, а також в силу ч. 3 ст. 10 ЦПК України повинен довести суду, що в нього змінився матеріальний або сімейний стан, погіршилося здоров'я.
Як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 обґрунтував свої вимоги тією обставиною, що його матеріальне становище значно погіршилося, в нього народилася дитина, яку він утримує, оскільки його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
Проте, суд не може взяти до уваги зазначені обставини. Із матеріалів справи не вбачається і позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, передбачених ст. 192 СК України, які б дали підстави для зміни розміру аліментів. Дружина позивача ОСОБА_5 отримує державну допомогу по догляду за дитиною, що підтверджується матеріалами справи, тобто твердження позивача про те, що він утримує дитину одноособово не знайшло свого підтвердження в процесі розгляду цивільної справи. Крім того, обов'язок утримувати малолітню ОСОБА_7 лежить по закону і на її матері. А сама по собі та обставина, що у позивача народилась інша дитина не є такою, що зобов'язує суд зменшити розмір аліментів з врахуванням його середньої заробітної плати.
Позивач на час розгляду справи має постійне місце роботи, його я заробітна плата в середньому складає 2418 грн. 27 коп., а за жовтень 2013 року - 4199 грн. 06 коп., що свідчить про можливість позивача сплачувати аліменти у встановленому розмірі.
Твердження позивача про те, що з нього на користь відповідача стягуються аліменти в загальному розмірі 1/4 частини його заробітку, що позбавляє його можливості забезпечити в необхідному обсязі потреби його дитини від другого шлюбу, яка фактично в цей час перебуває в нерівному становищі із дитиною від першого шлюбу, на користь якої з нього утримуються аліменти належними та допустимими доказами не підтверджено. Крім того, стягнення аліментів в загальному розмірі 1/4 частина доходів позивача складає менш ніж 50 % його заробітної плати, що відповідає положенням діючого законодавства. Також немає підстав вважати, що друга дружина позивача знаходиться на його утриманні, оскільки вона отримує державну допомогу, аліменти за рішенням суду ОСОБА_4 на теперішній час сплачує тільки на користь відповідача.
При цьому суд враховує пояснення представника позивача, надані в судовому засіданні, щодо наявності у позивача заборгованості по сплаті аліментів, що на його думку значно погіршує матеріальне становище позивача, що позивач також сплачує із своєї заробітної плати обов'язкові податки та збори, в зв'язку з чим фактично отриманий ним дохід зменшується, що матеріальне становище родини відповідача значно краще, ніж матеріальне становище родини позивача, що позивач сплачує комунальні платежі за сина, оскільки його син ОСОБА_8 зареєстрований з ним, тобто несе додаткові витрати. Однак вказані обставина в розумінні ст. 192 СК України не дають суду підстав для зменшення розміру аліментів і вони не були зазначені в тексті позовної заяви.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог. У ст. 119 ЦПК України передбачено форма і зміст позовної заяви особи, яка зокрема, має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. За вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги. При цьому змінювати зазначені у позовній заяві обставини суд не має права.
Крім того, необхідно зазначити, що вітчим малолітнього ОСОБА_8 не зобов'язаний його утримувати, згідно ст. 268 СК України, оскільки цей обов'язок відповідно до положень ст. 180 СК України покладається на його батьків, які є сторонами у справі.
Надані відповідачем довідки з банківської установи та танцювального гуртка суд не приймає до уваги, виходячи з положень ст.ст. 58, 60 ЦПК України.
Виходячи з викладеного вище, керуючись ст.ст. 182, 192 СК України суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру стягнутих аліментів на утримання сина ОСОБА_8, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
На підставі ст. 192 СК України, керуючись ст.ст. 11, 57, 209, 60, 61, 88, 213, 215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Вільногірського міського суду І.А.Ілюшик