ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15329/13 19.12.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
про відшкодування шкоди в порядку регресу
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Дзюба І.М. (дов.№13/753 від 08.04.2013)
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 10 181,12 грн.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15329/13 та призначено її до розгляду на 29.08.2013 року.
27.08.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація, витребувана ухвалою суду про порушення провадження.
29.08.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та прохання здійснити розгляд справи 29.08.2013 за відсутністю представника позивача. Також, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
За наслідками судового засідання 29.08.13 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.10.13 року.
Ухвалою суду від 03.10.13 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та оголошено перерву до 15.10.13, а також ухвалено направити запит до Печерського районного суду міста Києва та ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України у місті Києві із проханням надіслати копії матеріалів справи №3-1364-1/10 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2.
У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. у відрядженні, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.13 справу № 910/15329/13 для вчинення процесуальних дій передано судді Шкурдовій Л.М..
Відповідною ухвалою від 15.10.13 вищезазначена справа прийнята до розгляду суддею Шкурдовою Л.М. та призначено її розгляд на 07.11.13 року.
18.10.2013 від Печерського районного суду міста Києва через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на запит суду від 08.10.2013 року.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.10.13, у зв'язку із повернення судді Полякової К.В. із відрядження, справу № 910/15329/13 передано їй для розгляду.
Разом з тим, відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2013 розгляд зазначеної справи прийнято до провадження суддею Поляковою К.В. та призначено її до розгляду на 07.11.2013 року.
За наслідками розгляду справи 07.11.2013, у судовому засіданні оголошено перерву до 05.12.2013 та, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, повторно направлено запит до ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України у місті Києві з проханням надіслати до Господарського суду міста Києва матеріали справи №3-1364-1/10 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2.
У судовому засіданні 05.12.2013 розгляд справи відкладено на 19.12.2013 та ухвалено втретє витребувати у Печерського РУ ГУМВС України у місті Києві необхідні докази у справі.
19.12.2013 у судове засідання представник позивача повторно не з'явився, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений надісланими на його поштову адресу ухвалами суду, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення.(а. с. 124)
Представник відповідача надав усні заперечення проти заявлених позовних вимог та просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
19.12.2009 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено договір №046.0215892.009 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки ВАЗ 2131, державний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за даним договором виступає ВАТ «Плюс Банк». (а. с. 5)
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, 22.05.2010 на вул.Набережне шосе у місті Києві відбулась ДТП за участю автомобіля марки ВАЗ 2131, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 (Страхувальник), та автомобіля марки «Opel Astra», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 та знаходився під керуванням ОСОБА_2 (а. с. 50-51)
Як зазначається у довідці про дорожньо-транспортну пригоду, вищевказана ДТП сталась у наслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, Матеріали дорожньо-транспортної пригоди направлено для розгляду до Печерського районного суду міста Києва. (а. с. 51)
25.05.2010 страхувальник - ОСОБА_3 звернувся до позивача (страховика) із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. (а. с.)
Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки ВАЗ 2131, державний номер НОМЕР_1, у розмірі 11710,45 грн. встановлена на підставі Звіту №3229 від 10.06.2010 та Звіту №3229 із додатковим оглядом від 14.07.2010, складеного ТОВ «ЕАК «Довіра» на замовлення позивача.
Страховик (позивач) на підставі рахунку-фактури №РАСС021422 від 10.06.2010, виставленого ТОВ «Росавто» за ремонт автомобіля страхувальника, склав Страховий акт №1713.206.10.01.01 від 13.08.2010 та розрахунок страхового відшкодування до нього, відповідно до яких сума страхового відшкодування, що підлягаю сплаті страхувальнику, визначена у розмірі 10181,12 грн. (а. с. 46-47)
18.08.2010 позивач, враховуючи лист вигодонабувача ПАТ «Плюс Банк» (вх.№08-6-10137 від 11.08.2010), перерахував на рахунок ТОВ «Росавто» суму страхового відшкодування у розмірі 10181,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11917 від 18.08.2010 року. (а. с. 45; 49)
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки №1713.206.10.01.01 від 13.08.2010, застрахована у відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", за договором добровільного страхування, поліс №ВВ7424784 І (першого) типу договору, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ). (а. с. 68-69)
Позивач, вважаючи що до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, звернувся до Господарського суду міста Києва із даним позовом про відшкодування шкоди у порядку регресу.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження вини водія ОСОБА_2 у завданні шкоди автомобілю марки ВАЗ 2131, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, а також не підтверджено належними документами проведення оцінки розміру матеріального збитку автомобіля марки ВАЗ 2131, державний номер НОМЕР_1 суб'єктом оціночної діяльності, у зв'язку із чим Звіт №3229 від 10.06.2010 та 14.07.2010 не може вважатися дійсним.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Суд зазначає, що для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою - є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, а також вину завдавача шкоди.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Аналогічна позиція міститься в ухвалі Верховного суду України від 21.12.2005 (судова колегія з цивільних справ).
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).
Суд, для повного та всебічного з'ясування обставин справи, неодноразово звертався із запитами та направляв ухвали суду до ВДАІ Печерського району міста Києва та Печерського районного суду міста Києва для витребування копій матеріалів справи №3-1364-1/10 про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП. (а. с. 99-100; 114; 121)
У відповіді на заяву позивача від 12.07.2013 та запит Господарського суду міста Києва від 08.10.2013, Печерський районний суд міста Києва повідомив, що матеріали витребуваної справи направлені, відповідно до постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 23.06.2010, до ВДАІ Печерського району міста Києва та, на момент останнього запиту, до суду не повертались. (а. с. 106)
КУпАП передбачено, що лише рішення районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, прийняті за результатом розгляду справ про адміністративні правопорушення, можуть свідчити про наявність у діях особи складу правопорушення та її вини у вчиненні ДТП.
Як вбачається із матеріалів справи, суд неодноразово направляв відповідні запити та ухвали суду до ВДАІ Печерського району міста Києва та Печерського районного суду міста Києва із проханням надати копії матеріалів справи №3-1364-1/10 про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, однак, у звязку з їх відсутністю у вказаних установах, станом на момент розгляду справи у суду відсутні належні докази підтвердження наявності вини водія ОСОБА_2 Тобто, судом не встановлено причинний зв'язок дій саме водія ОСОБА_2 із завданням шкоди власнику автомобіля марки ВАЗ 2131, державний номер НОМЕР_1.
Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем всупереч ст.33-34 ГПК України, до суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт наявності вини водія ОСОБА_2, який є страхувальником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Провідна» - відповідача у справі, а також відсутнє відповідне судове рішення про визнання водія ОСОБА_2 винним у порушенні 22.05.2010 Правил дорожнього руху під час керування автомобілем марки «Opel Astra», державний номер НОМЕР_2 та притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Таким чином, у зв'язку із вищенаведеним, у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" відсутні підстави, щодо вимоги стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Провідна», страхового відшкодування у розмірі 10181,12 грн. у порядку регресу.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування шкоди у порядку регресу - відмовити.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19.12.2013 року.
Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено та підписано 24.12.2013 року
Суддя К.В. Полякова