Іменем України
16 грудня 2013 р. (о 12:08) Справа №801/10490/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В.,
представника позивача - Турчина Д.С.,
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженої відповідальністю «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим
про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень - рішень,
Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0002351501 від 04.11.2013 про визначення позивачу штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств у сумі 65619,32 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства. Позивач вважає, що на час складання акта перевірки та у період, за який здійснювалася перевірка, у позивача були відсутні грошові зобов'язання з податку на прибуток зазначені в акті перевірки. Так, позивач вказує, що в рядку 26 Декларації з податку на прибуток та в додатку ВП до Декларації з податку на прибуток за 2012 р. товариством відображено зменшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розміри 328924,00 грн. у зв'язку з виявленими помилками попередніх податкових періодів, але податковий орган відобразив в обліку зазначену суму як збільшення грошового зобов'язання підприємства, у зв'язку з чим у товариства необґрунтовано виник податковий борг.
Представник позивача під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення позову, надав пояснення по суті спору.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином, заперечень на адміністративний позов, будь-які докази до суду не надав.
Враховуючи, що відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, неявка якого не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 31945556), що підтверджується довідкою АА №819874 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №571477, зареєстровано платником податків у податковому органі, зокрема, є платником податку на прибуток.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.
Судом встановлено, що 08.10.2013 посадовими особами податкового органу проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління». За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 660 від 10.10.2013 (надалі - акт перевірки).
В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником податків терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, за декларацією №9086772963, граничний термін сплати - 07.02.2013, дата сплати - 19.07.2013, кількість днів затримки - 150, сума сплаченого податкового боргу - 328954,00 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002351501 від 04.11.2013 про визначення позивачу штрафу за платежем - податок на прибуток підприємств у сумі 65619,32 грн.
Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, варто зазначити наступне.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація, згідно зі ст. 49 цього Кодексу подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріали справи свідчать, що 07.02.2013 р. ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» до податкового органу було направлена податкова декларація з податку на прибуток за 2012 р. (№9086772963) з додатком ВП, які були отримані відповідачем, про що свідчать квитанції №2 від 07.02.2013.
Згідно з додатком до декларації з податку на прибуток ВП (виявлені помилки) в рядку 26 «Зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(-ів), що уточнюється(- ються) (від'ємне значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 - рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється), переноситься до рядка 26 Податкової декларації (звітної/звітної нової/консолідовано)) була відображена сума 328924,00 грн.
Відповідно вказана сума була перенесена в рядок 26 «Зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(-ів), що уточнюється(-ються) (від'ємне значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 - рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється) або рядок (сума рядків) 26 з додатка(-ів) ВП до Податкової декларації)) Декларації по податку на прибуток.?
Зменшення податкового зобов'язання за 2012 рок відбулось наступним чином: сума, яка була вказана в рядку 16 звітної нової податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 р., в розмірі 361000,00 грн. мінус сума, яка була вказана в уточнюючій декларації з податку на прибуток за 3 квартали (від 06.02.2012) та не була врахована податковим органом, - 32 046,00 грн.
З урахуванням цього, в рядку 16 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+)» ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» відобразило суму податкового зобов'язання у розмірі 3073,00 грн.
Таким чином, ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» самостійно виявило помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, тобто реалізувало своє право на подання уточнюючого розрахунок до декларації з податку прибуток.
Проте, податковий орган відобразив суму у розмірі 328924,00 грн., яка перенесена позивачем до 26 рядка декларації (№9086772963) «Зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(-ів), що уточнюється(- ються) (від'ємне значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 - рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється)», як збільшення податкового зобов'язання на суму 328924,00 грн. Таким чином, в податковому обліку у підприємства виникла заборгованість з податку на прибуток в розмірі 328924,00 грн.
Разом з тим, суд вважає безпідставним відображення вказаної суми в податковому обліку товариства як збільшення грошового зобов'язання, оскільки, як було зазначено вище, позивачем здійснено коректування раніше зазначених показників податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, а саме проведено зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток за підсумками 3 кварталу 2012 року, що відображено у декларації з податку на прибуток за 2012 рік.
Суд зазначає, що у цьому випадку не має правового значення, що вказана сума у розмірі 328924,00 грн. відображена платником податків у рядку 26 декларації з мінусом, оскільки це не впливає на податковий облік товариства, адже, виходячи з форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 №1213, збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду (ів), що уточнюється (ються) відображається у 23 та 28 рядках.
Отже, зазначення в акті перевірки про те, що за декларацією №9086772963 у позивача виникли грошові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 328954,00 грн. з граничним строком сплати 07.02.2013, суд вважає безпідставним.
Окрім того, згідно акта перевірки податковим органом встановлено погашення податкового боргу позивачем 19.07.2013, у зв'язку з чим встановлено затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання на 150 днів.
Згідно обліковій картці позивача з податку на прибуток податковим органом відображено погашення податкового боргу у сумі 328954,00 грн. шляхом зменшення податкового зобов'язання за декларацією №9087692910 від 19.07.2013.
Водночас, судом встановлено, що згідно вказаній декларації (уточнююча) позивачем уточнені показники податкового періоду ІІ-ІІІ кварталу.
У зв'язку з чим варто зазначити наступне.
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
В силу викладеного, для усунення помилок під час визначення грошових зобов'язань платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (декларацію), в якому може бути зазначено як збільшення грошового зобов'язання, так і його зменшення, що пов'язано з помилкою платника податків.
Суд зазначає, що ніхто не може обмежувати платника податків у його праві на самостійне усунення недоліків при визначенні грошових зобов'язань, та відповідно, не може бути обмежено також його право на подання уточнюючого розрахунку, яким усуваються зазначені помилки, а органи податкової служби на загальних підставах мають перевірити достовірність відомостей, зазначених в уточнюючому розрахунку.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
За змістом вказаної норми, штраф за затримку сплати грошового зобов'язання застосовується лише за фактом сплати податкового боргу.
Отже, з системного аналізу норм Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що розмір штрафу за несвоєчасне погашення узгодженого грошового зобов'язання розраховуються виходячи фактично сплаченої (погашеної) суми податкового боргу, а штраф може застосовуватися виключно за фактом сплати (погашення) податкового боргу.
Таким чином, суд зауважує, що виключно Податковим кодексом України передбачені підстави та порядок застосування штрафних санкцій до платників податків, тому відповідач не має права самостійно визначати підстави та умови притягнення платників податку до відповідальності.
Як було зазначено вище, відповідно до вимог Податкового кодексу України платник податку не позбавлений права уточнювати показники раніше поданої декларації, зокрема, в сторону зменшення раніше визначених грошових зобов'язань.
Судом встановлено, що позивач таким правом скористався, уточнив показники раніше поданих податкових декларацій у сторону їх зменшення.
Окрім того, варто зазначити, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 87.1.ст 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Таким чином, виходячи з наведених правових норм, законодавець пов'язує погашення грошових зобов'язань саме з фактичною їх сплатою або за рахунок грошових коштів, або за рахунок переплати, або за рахунок майна ані із зменшенням самостійно визначеної платником податків суми грошових зобов'язань.
Отже, подача уточнюючого розрахунку до декларації або звітної декларації, в якій уточнюються показники раніше поданих декларацій, не є погашенням податкового боргу платником податків у розумінні норм пп. 14.1.152 п. 14.1. ст. 14, ст. 87, ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки платник податків не погашає (не сплачує) податковий борг, а корегує грошові зобов'язання в сторону зменшення, тобто, фактично, усуває помилку при визначенні суми грошового зобов'язання.
При цьому, у даному випадку, платник податків не зменшує уточнюючою декларацією суму податкового боргу, оскільки такий борг взагалі не виник, так як сума грошового зобов'язання у сторону збільшення платником податків була визначена невірно.
В силу викладеного, у разі подання уточнюючої декларації відсутня протиправна поведінка платника податку, отже відсутні правові підстави для застосування до платника податку міри відповідальності, такої як нарахування штрафу.
Таким чином, оскільки визначальною умовою для застосування штрафу на підставі ст. 126 Податкового кодексу України є фактична сплата узгодженого грошового зобов'язання з затримкою встановлено строку, а у даному випадку має місце подання уточненого розрахунку грошового зобов'язання, що за своєю природою не є сплатою грошового зобов'язання, суд відзначає про відсутність у відповідача підстав для застосування штрафних санкцій.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що завищення позивачем грошових зобов'язань, яке ним було скореговане в декларації за 2012 р., не потягло за собою заниження зобов'язань платника за відповідний звітний період - 2012 рік, враховуючи специфіку формування податкового обліку з цього виду податку, тому можливість застосування в даному випадку до позивача заходів відповідальності, встановлених ст. 126 Податкового кодексу України, не передбачена.
У зв'язку з чим, враховуючи, що позивач не збільшував суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2012 р. на суму 328954,00 грн., та у податкового органу відсутні правові підстави для здійснення погашення податкового боргу податковою декларацією, в якій платником податків уточнюються у сторону зменшення показники раніше поданих декларацій, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, отже, є протиправним.
Беручи до уваги, що позивачем невірно визначені позовні вимоги про визнання незаконним спірного податкового повідомлення рішення, замість визнання його протиправним, як це передбачено для актів індивідуальної дії відповідно до вимог ст. 162 КАС України, суд вважає за можливим в цій частини, згідно з приписами ст. 11 КАС України, вийти за межи позивних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0002351501 від 04.11.2013 про визначення позивачу штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств у сумі 65619,32 грн. У зв'язку з чим, адміністративний позов (з урахуванням заяви про відкликання частини позовних вимог) належить задовольнити у повному обсязі.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Варто зазначити, що розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19 вересня 2013 року № 590-VII).
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову щодо вимог майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менш 1720,50 гривень та не більше 4588,00 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 цього Закону, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Отже, враховуючи предмет спору, сума судового збору за подання позову повинна була складати 172,05 грн.
У зв'язку з чим, відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України відповідно до вимог ст. 94 КАС України також підлягає сума у розмірі 172,05 грн.
У зв'язку зі складністю справи судом 16.12.2013 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 21.12.2013 постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0002351501 від 04.11.2013.
3. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» (ідентифікаційний код юридичної особи 31945556) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 172,05 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Г.Л.Тоскіна