02 грудня 2013 року ( 14 год. 25 хв.)Справа № 808/7508/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до відповідача: Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя
третя особа: ОСОБА_2, м. Запоріжжя
про: визнання протиправними дій та виключення з акту опису та арешту майна,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась із адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі-відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення опису майна, належного позивачу (і.д.н. НОМЕР_1) та включення в акт опису та арешту майна від 30.08.2013 по виконавчому провадженню №39563945 майна, належного підприємцю (і.д.н. НОМЕР_1); вилучити з акту опису та арешту майна від 30.08.2013 по виконавчому провадженню №39563945 майно, що належить позивачу (і.д.н. НОМЕР_1), а саме: двірне полотно 15,2 чорний дуб, двірне полотно 2,27 кипоріс, двірне полотно 12,1 вишня, двірне полотно 15,3 золотий дуб.
В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» 30.08.2013 державним виконавцем Шевченківського ВДВС Савватіним О.О. в рамках зведеного виконавчого провадження № 39563945 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів, було проведено опис та арешт майна, що належить позивачу у справі. Стверджує, що на підставі договору суборенди нежитлових приміщень № 04/8 від 01.04.2013 підприємець користувався приміщеннями, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а саме: адміністративне приміщення № 10 другого поверху «літера А2» площею 49,3 кв.м. та складське приміщення «Літера К» площею 323,7 кв.м., в яких перебувало належне підприємцю майно (двірне полотно 15,2 чорний дуб, двірне полотно 2,27 кипоріс, двірне полотно 12,1 вишня, двірне полотно 15,3 золотий дуб). Стверджує, що орендарями - ТОВ ТД «Профіль 2010» під час проведення опису майна надавався державному виконавцю договір суборенди майна та повідомлялось про те, що вказане майно не належить боржнику (ОСОБА_2.). Однак, всупереч вказаній інформації державний виконавець провів опис та арешт майна належного позивачу у справі.
В судові засідання позивач не прибув, подав через канцелярію суду заяву (вх. № 46748) про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, представник у судові засідання жодного разу не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Третя особа заявою від 02.12.2013 вх. № 46747 факт належності позивачу на праві власності майна (двірне полотно 15,2 чорний дуб, двірне полотно 2,27 кипоріс, двірне полотно 12,1 вишня, двірне полотно 15,3 золотий дуб), включеного до акту опису та арешту майна від 30.08.2013, визнала. У зв'язку із неможливістю прибуття до суду просить розглядати справу за її відсутності.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби
заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.
Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 606-XIV).
Судом з'ясовано, що в провадженні Шевченківського відділу Державної виконавчої служби ЗМУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 39563945 про стягнення з ОСОБА_2 на користь стягувачів суми боргу у розмірі 2 559 707,40 грн.
Відповідно до ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Для цього державний виконавець наділений необхідними правами, одним з яких є накладання арешту на майно боржника, опечатування, вилучення, передача такого майно на зберігання та реалізація його в установленому законодавством порядку
Статтею 52 Закону № 606-XIV передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно з ч. 1-3 ст. 57 Закону № 606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Аналіз вищенаведених правових норм дозволяє суду зробити висновок, що звернення стягнення в рамках виконавчого провадження може здійснюватися виключно на майно, яке є власністю боржника.
Наведене обумовлюється принципом непорушності права власності, закріпленим в статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України.
Правом власності, згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, визнається право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною першою ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Зазначеною статтею встановлюються визначальні принципи здійснення права власності, як порядку реалізації власником своїх правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо належного йому майна.
Судом з'ясовано, що 30.08.2013 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби ЗМУЮ Савватіним О.О. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 39563945 про стягнення з ОСОБА_2 на користь стягувачів суми боргу 2 559 707,40 грн. було складено акт опису та арешту майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно наявної у суду інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а саме будівля КПП літ.-А-2, склади літ. Б, В., Г, Д, компресорна літ.Е, гараж літ. Ж, споруда лабораторії літ.З-2, цех по виробництву технічних мастил і змазок літ. К, адміністративна будівля літ. Л., навіси П, О, вбиральна літ. Н належать на праві приватної власності боржнику за виконавчим провадженням - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 851 від 19.04.2007.
ОСОБА_2 за договором № 1 від 01.09.2012 передала у строкове платне користування комплекс нежитлових будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1, а саме будівля КПП літ.-А-2, склади літ. Б, В., Г, Д, компресорна літ.Е, гараж літ. Ж, споруда лабораторії літ.З-2, цех по виробництву технічних мастил і змазок літ. К, адміністративна будівля літ. Л., навіси П, О - ТОВ ТД «Профіль 2010».
В свою чергу ТОВ ТД «Профіль 2010» передало ФОП ОСОБА_1 (позивачу у справі) за договором суборенди № 04/8 від 01.04.2013 у тимчасове платне користування приміщення, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а саме: адміністративне приміщення № 10 другого поверху «літ А2» площею 49,3 кв.м.; складське приміщення «літ. К» площею 323,7 кв.м.; складське приміщення «літ. Ж» площею 66,9кв.м. та майданчик закритого типу площею 140,8 кв.м.
Тобто, об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою АДРЕСА_1, хоча і належать на праві приватної власності боржнику - ОСОБА_2, але використовувались іншими суб'єктами господарювання - ТОВ ТД «Профіль 2010» та ФОП ОСОБА_1
Оцінюючи докази у сукупності суд дійшов висновку, що державний виконавець, реалізуючи свої повноваження та діючи на виконання вимог ст. 57 Закону № 606-XIV мав право на складання акту опису та арешту майна боржника від 30.08.2013 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 39563945, розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Однак, оскільки безпосередніх доказів того, що державному виконавцю надавались документи про використання приміщень належних ОСОБА_2 на праві власності за договором суборенди ФОП ОСОБА_1 не надано, зокрема про наявність таких зауважень в акті опису та арешту майна нічого не сказано, суд приходить до висновку про законність дій відповідача щодо складання акту опису та арешту майна як такого.
З огляду на викладене, в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення опису та арешту майна суд відмовляє.
Судом з'ясовано, що актом від 30.08.2013 описано і накладено арешт державним виконавцем на наступне майно: кондиціонер «SATURN» білого кольору в складському приміщенні; камери відео спостереження 2 потолочні; двірне полотно 15,2 чорний дуб; двірне полотно 2,27 кипаріс; двірне полотно 12,1 вишня; двірне полотно 15,3 золотий дуб; камери відео спостереження 6 шт. потолочні; монітор комп'ютерний LG-FLATRON L1942S; UFO лампа; піддони пластикові 22 шт. - всього майна на загальну суму 7 055 грн. (потребує експертної оцінки).
В орендованих приміщеннях позивач зберігав майно, яке належить йому на праві власності, зокрема двірне полотно 15,2 чорний дуб; двірне полотно 2,27 кипаріс; двірне полотно 12,1 вишня; двірне полотно 15,3 золотий дуб.
Право власності позивача на вказане майно підтверджується долученими до справи копіями видаткових накладних № РН-0001706 від 17.09.2009, РН-0001897 від 15.10.2009, РН-001577 від 15.10.2009, РН-001412 від 17.09.2009 та визнається третьою особою (боржником за виконавчим провадженням).
Частиною 1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, № 606-XIV, встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що опису та арешту підлягає лише майно, що належить боржнику на праві власності, а звернутись з позовом про звільнення такого майна, відповідно до ч.1 ст.60 зазначеного вище Закону, може лише особа, яка вважає себе власником арештованого майна.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки право власності позивача на двірне полотно 15,2 чорний дуб; двірне полотно 2,27 кипаріс; двірне полотно 12,1 вишня; двірне полотно 15,3 золотий дуб підтверджується долученими до справи первинними документи, не оспорюється боржником за зведеним виконавчим провадженням № 39563945, то позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про виключення з акту опису та арешту від 30.08.2013 належного їй майна підлягають задоволенню.
Відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та виключення з акту опису та арешту майна, - задовольнити частково.
Виключити з акту опису та арешту майна від 30.08.2013, складеного державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 39563945 належне ФОП ОСОБА_1 на праві власності майно, а саме: двірне полотно 15,2 чорний дуб; двірне полотно 2,27 кипаріс; двірне полотно 12,1 вишня; двірне полотно 15,3 золотий дуб.
В іншій частині в позові відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 17,20 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко