18 грудня 2013 року Справа № 8068/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представникаОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Міністра оборони України про визнання незаконним наказу,
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 31.08.2010 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністра оборони України, в якому просив визнати незаконним наказ №289 від 21.08.2001р.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року позов залишено без розгляду.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що в уточненій позовній заяві від 07.09.2010р. додатково подав до суду заяву щодо поновлення строку на звернення до суду з тих підстав, що з даним наказом був ознайомлений в грудні 2010 року під час слухання справи в суді.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, на час видання наказу №289 від 21.08.2001 року проходив військову службу у Збройних силах України. У відповідності до п.7 оскаржуваного наказу, даний наказ доводиться до всього особового складу військових частин, в тому числі і військової частини, в якій позивач проходив службу. Крім того позивач, ще в 2001 році одержав посвідчення офіцера у відставці, що свідчить про його обізнаність з оспорюваним наказом та його наслідками, а з позовом про оскарження даного наказу звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва тільки 31.08.2010 року, водночас не подавши заяви про поновлення пропущеного строку.
Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду. Доводи про те, що окружним адміністративним судом міста Києва вирішено питання про поновлення процесуальних строків на звернення до суду при відкритті провадження у справі, спростовується матеріалами справи, а саме: ухвалами вищевказаного суду від 02.09.2010 року та від 13.11.2010 року, якими не вирішувалося питання про поновлення строків.
Водночас зазначив, що посилання представника позивача на ту обставину, що позивач дізнався про відсутність належних повноважень у головнокомандувача Військово-Повітряних Сил України генерала-полковника ОСОБА_3 на звільнення офіцерів у званні до полковника тільки в 2010 році, не може бути підставою для поновлення строків звернення до суду, оскільки ці повноваження головнокомандувача реалізовувалися ним у відповідності до Наказу Міністра оборони України №289 від 21.08.2001 року.
З таким висновком колегія суддів погоджується і вважає, що він відповідає нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.
Згідно ч.1, 2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI до ст.99 КАС України внесено зміни, згідно з якими для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо за заявою особи, яка його подала, суд не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Питання про поновлення пропущеного строку суду вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. (ч.2 ст.102 КАС України)
Частиною 2 статті 5 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У відповідності до ст.69 ч.1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представникаОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року у справі №2а-4364/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
М.П. Кушнерик