18 грудня 2013 року Справа № 876/9405/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 10.04.2013 року звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області, в якому просила визнати дії щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника і зобов'язати призначити пенсію по втраті годувальника на підставі заяви від 06 серпня 2012 року з врахуванням довідки про заробітну плату померлого чоловіка в зоні відчуження відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2013 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсію по втраті годувальника на підставі її заяви від 6 серпня 2012 року. Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області (№2051/03 від 22 березня 2013 року) про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по втраті годувальника на підставі її заяви від 6 серпня 2012 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 6 серпня 2012 року про призначення пенсії по втраті годувальника та за результатами розгляду такої прийняти рішення.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції УПФ України в Галицькому районі Івано-Франківської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що особа яка має право на різні види пенсії, може вибрати конкретний вид. У позивача ОСОБА_1, яка є пенсіонером, після смерті чоловіка виникло право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, тобто іншого виду ніж та, що отримує позивач на даний час. Позивач подала заяву про призначення іншого виду пенсії і всі необхідні документи. Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області з метою з'ясування правдивості відомостей викладених у документах вирішено провести зустрічну перевірку. Враховуючи те, що зустрічну перевірку не вдалось провести, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 6 серпня 2012 року позивач, будучи пенсіонером, звернулась до відповідача із заявою про призначення іншого виду пенсії ніж та, що отримує позивач, а саме по втраті годувальника. До заяви позивачем додано необхідні документи для призначення пенсії, в т.ч. і довідку на підтвердження участі померлого чоловіка позивача ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час роботи у ВАТ «Львівенергоремонт» та про отримувану заробітну плату. Дані обставини не оспорюються сторонами.
Рішенням управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області №2051/03 від 22 березня 2013 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника на підставі її заяви від 6 серпня 2012 року. Рішення відповідач мотивує тим, що ним проводилась перевірка щодо факту участі померлого чоловіка позивача ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час роботи у ВАТ «Львівенергоремонт» та про отримувану заробітну плату, однак таку перевірку не вдалось провести.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що неможливість реалізації відповідачем права перевіряти обґрунтованість поданих позивачем для призначення пенсії документів не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем права на пенсійне забезпечення.
З таким висновком колегія суддів погоджується і вважає, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.
До непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 13 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до різних законів призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.
Пунктом 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Як видно з матеріалів справи, відповідач скористався своїм правом перевіряти обґрунтованість поданих позивачем для призначення пенсії документів, однак з незалежних від позивача причин не зміг реалізувати дане право.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. (ч.1 ст.2 КАС України)
Частиною 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції висновок, що для повного захисту прав та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та скасувати прийняте в результаті неправомірних дій відповідачем рішення №2051/03 від 22 березня 2013 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по втраті годувальника на підставі її заяви від 6 серпня 2012 року.
Щодо питання про зобов'язання прийняти конкретне рішення, то враховуючи розмежування компетенції органів державної влади щодо прийняття рішень, суд першої інстанції вірно зазначив, що суд позбавлений права зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення, а саме призначити позивачу пенсію по втраті годувальника. За таких обставин правильним є зобов'язати УПФ України в Галицькому районі Івано-Франківської області повторно розглянути заяву позивача від 6 серпня 2012 року про призначення пенсії по втраті годувальника та за результатами розгляду такої прийняти рішення.
У відповідності до ст.69 ч.1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2013 року у справі №341/944/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
М.П. Кушнерик