Постанова від 17.12.2013 по справі 2-а-4187/11/1516

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р.Справа № 2-а-4187/11/1516

Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Драгомерецька(Кривощенко) Катерина Петрівна

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено частково за період з 02 лютого 2011 року по 02 серпня 2011 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції пенсійний орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зроблено посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи з приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Твердження апелянта стосовно невизначеності розміру мінімальної пенсії за віком не приймається до уваги колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно цим Законом. Положення цього Закону не є перешкодою для застосування величини мінімальної пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається щорічно в Законі України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції необґрунтовано вийшов за межі заявлених позовних вимог, задовольнивши позов за період з 02 лютого 2011 р. по 02 серпня 2011 р., а не по 30 квітня 2011 р., як того просив позивач.

Так, колегія суддів зазначає, що за правилами ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який пропонує позивач є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів. Спірний період виплат позивач чітко обмежив з січня 2006 року по квітень 2011 року, позивач обрав способом захисту своїх прав зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок підвищення до пенсії, період вимог не є способом захисту прав, а тому суд не мав достатніх підстав для задоволення позовних вимог по 02 серпня 2011 року.

Крім того, при вирішення справи судом першої інстанції не враховано, що Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» із змінами, внесеними 14 червня 2011 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491- VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду на 2011 рік. 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України, якому Законом України від 14 червня 2011 року делеговані повноваження визначення нового порядку та розмірів соціальних виплат, постановою № 745 від 06 липня 2011 року, встановив розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, в п. 6 визначений розмір державної соціальної допомоги дітям війни. Зазначена постанова набрала чинності 23 липня 2011 року, відповідно, з цієї дати діти війни не мають права на отримання підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто, у 2011 році право дітей війни на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягає реалізації у період по 22 липня 2011 року, що помилково не було враховано судом першої інстанції.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції при вирішення справи необґрунтовано вийшов за межі заявлених позовних вимог та не врахував обмеження встановлені Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» щодо права дітей війни на отримання підвищення до пенсії у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підлягає зміні в частині визначення кінцевого строку, за який необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2011 року- задовольнити частково.

Постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни - змінити, зазначивши в її резолютивній частині кінцевим терміном, до якого слід здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу - «30 квітня 2011 року», замість «02 серпня 2011 року».

В іншій частині постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2011 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/

Попередній документ
36337552
Наступний документ
36337554
Інформація про рішення:
№ рішення: 36337553
№ справи: 2-а-4187/11/1516
Дата рішення: 17.12.2013
Дата публікації: 26.12.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: