Справа: №825/4065/13-а Головуючий у 1- й інстанції Падій В.В.
Суддя - доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
17 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Громада» на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Громада» до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» в особі філії публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» в м. Києві, Публічне акціонерне товариство «Політкомбанк» про визнання дій неправомірними, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 липня 2013 року у ВП №38981493, зобов'язання вчинити певні дії,
04 листопада 2013 року позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, в якому просив суд визнати неправомірними дії щодо накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна, скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 липня 2013 року у зведеному ВП №38981493 до якого об'єднані виконавчі провадження №36987860, №37805007, №38155505, №38416653, №39840063, №39840184, №39840289, зобов'язати винести постанову про звільнення нерухомого майна з-під арешту.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року задоволено заяву відповідача, позовні вимоги залишені без розгляду на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись із ухвалою позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача про обставини справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує дії державного виконавця щодо накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна товариства, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, у зв'язку із чим просить вчинити певні дії щодо зняття з-під арешту майна.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем десятиденного строку звернення до суду, оскільки згідно реєстру від 31.07.2013 року №596 останній дізнався про оскаржувану постанову 29.07.2013 року, до суду звернувся 04.11.2013 року.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Положеннями статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Також, відповідно до положень статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає, що початок строку звернення до адміністративного суду визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність. Також, під час визначення початку перебігу строку необхідно встановити, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше. Якщо мала - тоді для відліку строку на звернення береться до уваги саме цей момент.
Так, встановлюючи день, коли позивач дізнався про постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 липня 2013 року у ВП №38981493, суд першої інстанції послався на реєстр від 31.07.2013 року №596.
Проте, колегія суддів вважає, що вказаний реєстр не може бути достатнім доказом про отримання позивачем оскаржуваної постанови, оскільки з нього не вбачається найменування документу, що був направлений позивачу, та його реквізитів.
Будь - яких інших доказів на підтвердження отримання позивачем постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 липня 2013 року відповідачем не надано.
Відповідно до п. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Громада» задовольнити.
Скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року про залишення без розгляду позовної заяви.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвалу у повному обсязі складено 23.12.2013 року.
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.В. Епель
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Епель О.В.
Федотов І.В.