ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12996/13 19.12.13
За позовом Першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва
в інтересах держави в особі:
1. Київської міської ради
2. Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу
Київської міської ради (КМДА)
3. Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-парк-сервіс"
про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та стягнення збитків
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Ільєнко О.О.
У засіданні брали участь:
від прокуратури: Онуфрієнко А.О.;
від позивача-1: Глущенко М.М.;
від відповідача: Мошенська І.А.;
від позивача-2 та позивача-3: не з'явились.
В судовому засіданні 19 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва (процесуальний позивач або заявник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом № 3034вих від 05.07.2013р. в інтересах держави в особі: Київської міської ради (позивач-1), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (позивач-2) та Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (позивач-3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-парк-сервіс" (відповідач), в якому просить розірвати договір № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012, укладений між КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Транс-парк-сервіс", зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, яка використовується як майданчик для паркування транспортних засобів та повернути її КП "Київтранспарксервіс", стягнути з відповідача збитки за порушення умов договору в сумі 613 305,00 грн.
Вимоги заявника мотивовані тим, що згідно умов укладеного між КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Транс-парк-сервіс" договору № ДНП-2011-12/26 від 09.12.2011р. та № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012р., позивачем-3 відповідачу було надано право на експлуатацію 120 фіксованих місць для платного паркування транспортних засобів та 13 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, вартість експлуатації яких за договором № ДНП2011-12/26 від 09.12.2011р. становила 6,00 грн. за одне місце, а за договором № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012р. - 6,50 грн. за добу. Відповідно до пункту 2.2.5 договору № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012р., відповідач зобов'язався облаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами договору. В свою чергу, прокуратурою під час проведення перевірки додержання вимог законодавства щодо повноти надходження платежів за експлуатацію паркувальних майданчиків у м. Києві встановлено, що відповідачем на території паркувального майданчика за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, облаштовано та фактично використовується 343 паркувальних місця, що підтверджується довідкою Державної фінансової інспекції в місті Києві № 26-11-17/17/5374 від 17.04.2013р. Тобто відповідачем порушуються умови пункту 2.2.5 договору № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012р., зокрема ним неправомірно організовано та експлуатується на наведеному паркувальному майданчику значно більша кількість паркувальних місць, ніж передбачено умовами договору, що є порушенням його умов і підставою для його розірвання у судовому порядку згідно ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України і зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку КП "Київтранспарксервіс". Також, прокурор, посилаючись на те, що в період з 12.12.2011р. по 03.04.2013р. (тобто під час експлуатації паркувального майданчику за адресою:м. Київ, вул. Бальзака, 65/1 за договором № ДНП2011-12/26 від 09.12.2011р., а потім за договором № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012р.) відповідачем організовано та експлуатувалось на 210 (343 (фактична кількість) - 120 (кількість платних місць для паркування за договором ) - 13 (кількість безкоштовних місць для паркування)) паркувальних місця більше, ніж передбачено умовами договору № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012р., а тому КП "Київтранспарксервіс" недоотримано плату за користування паркувальними місцями, кількість яких не обумовлена у наведеному договорі, розмір якої складає 613 305,00 грн. і яка підлягає стягненню з відповідача. Нормативно прокурор посилається на приписи ст.ст. 22, 623, 653 Цивільного кодексу України.
В п. 3.11. постанови від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» пленум Вищого господарського суду України надав господарським судам України роз'яснення про те, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Так, під час перебування справи на розгляді в суді процесуальний позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 14.11.2013р. через канцелярію подав до суду заяву № 4835 від 13.11.2013р. «Про уточнення позовних вимог» в якій перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва просить суд:
- розірвати договір ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012 року, укладений Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-парк-сервіс» про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-парк-сервіс» звільнити земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, яка використовується як майданчик для паркування транспортних засобів, та повернути зазначену земельну ділянку Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-парк-сервіс» грошові кошти у розмірі 175 776,38 грн. на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6),
що, по суті, виходячи зі змісту вказаної заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви № 3034вих від 05.07.2013р. та конкретних обставин справи № 910/12996/13, розцінюється судом як зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, при цьому, у своїх письмових поясненнях проти позову, за викладених у поясненнях підстав, заперечує та просить суд відмовити процесуальному позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2013 року (суддя Станік С.Р.) порушено провадження у справі № 910/12996/13, розгляд справи призначений на 23.07.2013 року.
В судовому засіданні 23.07.2013 року судом оголошено перерву до 30.07.2013 року, а в судовому засіданні 30.07.2013 року - до 06.08.2013 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року у справі № 910/12996/13 призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на підставі статті 7 Закону України "Про судову експертизу", провадження у вказаній справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Розпорядженням № 04-1/1077 від 10.10.2013р., у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/12996/13.
Згідно даних автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва "Діловодство спеціалізованого суду" для розгляду справи № 910/12996/13 визначено суддю Коткова О.В.
18 жовтня 2013 року через канцелярію до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/12996/13 разом з висновком судових експертів № 8630/8631/13-45/8632/8633/13-42/8795/8796/13-41 від 11.10.2013р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 року (суддя Котков О.В.) поновлено провадження у справі № 910/12996/13, розгляд справи призначено на 14.11.2013 року о 10:40 год.
По справі № 910/12996/13 судом, за клопотанням представника відповідача, поданого через канцелярію до суду 14.11.2013р., у відповідності до вимог до частини 7 статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
14 листопада 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, про виклик до суду спеціалістів з КП "Київтранспарксервіс" та Головного управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради КМДА для участі в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у поданому до суду клопотанні про виклик до суду спеціалістів з КП "Київтранспарксервіс" та Головного управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради КМДА для участі в судовому процесі відповідачем, в аспекті ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявність обставин, які є достатніми підставами для виклику до суду вказаних осіб для участі в судовому процесі, а відтак, клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню в частині надання письмових пояснень.
14 листопада 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в порядку ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, про проведення огляду та дослідження письмових доказів - матеріалів справи № 910/12989/13, які знаходяться в провадженні судді Господарського суду міста Києва - Балаца С.В.
Частиною 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки у поданому до суду клопотанні про проведення огляду та дослідження письмових доказів - матеріалів справи № 910/12989/13, які знаходяться в провадженні судді Господарського суду міста Києва - Балаца С.В., в аспекті ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявність обставин складності подання відповідачем цих доказів, оскільки у разі неможливості самостійно надати докази сторона, на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України вправі подати клопотання про витребування господарським судом цих доказів та з огляду на те, що відповідач у даній справі є стороною у справі № 910/12989/13, яка знаходяться в провадженні судді Господарського суду міста Києва - Балаца С.В.
14 листопада 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про виклик судових експертів в судове засідання для надання роз'яснень висновку судової експертизи.
Згідно п.п. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У відповідності до приписів ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" визначено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у поданому до суду клопотанні про виклик судових експертів в судове засідання для надання роз'яснень висновку судової експертизи відповідачем, в аспекті ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявність обставин, які є достатніми підставами для виклику до суду судових експертів, а відтак, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
03 грудня 2013 року через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання про відхилення висновку судових експертів. Дослідивши заявлене відповідачем відповідне клопотання суд зазначає, що у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим, а тому, з огляду на положення ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, наявний в матеріалах справи висновок судової експертизи не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року, 03.12.2013 року та 10.12.2013 року, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою представників позивачів-1,2 в судове засідання.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, позивача-1 та відповідача, суд, -
Прокуратурою Деснянського району міста Києва на виконання доручення прокуратури міста Києва опрацьовано матеріали перевірки додержання вимог законодавства щодо повноти надходження платежів за експлуатацію паркувальних майданчиків у Деснянському районі м. Києва.
Заявником встановлено, що 09.12.2011 року між КП «Київтранспарксервіс» та TOB «Транс-парк-сервіс» укладено договір ДНП 2011-12/26 та 28.12.2012 року договір ДНП 2012-12/58 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування.
Процесуальний позивач зазначає, що відповідно до умов п. 2.2.5 договору ДНП 2012-12/58 TOB «Транс-парк-сервіс» зобов'язано облаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено договором. Однак, перевіркою встановлено, що відповідач на площі паркувального майданчика по вул. Бальзака, 65/1 фактично експлуатує 543 паркувальних місця, що підтверджується рапортом працівника ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, матеріалами фото фіксацій, довідкою Держфінінспекції в м. Києві.
Заявник вказує, що TOB «Транс-парк-сервіс» сплачує комунальному підприємству вартість послуг із розрахунку експлуатації 120 місць для платного пакування, а тому, внаслідок організації використання місць для паркування транспортних засобів у значно більшій кількості ніж передбачено договором відповідачем порушено умови договору, що є підставою для його розірвання в судовому порядку та задля стягнення з останнього збитків у вигляді недоотримання коштів (упущеної вигоди) за користування майданчиком для паркування в розмірі 175 776,38 грн.
З викладеними процесуальним позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своїх письмових поясненнях вказав на те, що підстави для розірвання в судовому порядку договору № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012р. - відсутні, оскільки відповідачем виконуються усі суттєві умови наведеного договору, подані прокурором докази не підтверджують обставин щодо організації відповідачем та експлуатування на паркувальному майданчику значно більшої кількість паркувальних місць, ніж передбачено умовами договору, зокрема рапорт о/у ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України капітана міліції Лищука М.Г. не містить відомостей щодо дати його складання, не вказано до якої справи складено наведений рапорт, не вказано на якій саме земельній ділянці проводилась перевірка, і яким чином проводився підрахунок, тощо. Також, у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а отже і підстави для цивільної відповідальності відповідача щодо відшкодування суми збитків в сумі 613 305,00 грн. - відсутні.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 4835 від 13.11.2013р., підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 121 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді покладено на органи прокуратури України.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист інтересів держави.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 25.12.08 № 1051/1051 «Про Правила благоустрою у м. Києві», визначено єдиний порядок організації та функціонування платних місць для паркування транспортних засобів на території міста Києва». Відповідно до п. 17.3.1. вказаного рішення організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємством, з яким оператор уклав відповідний договір. Пунктом 17.3.2. Правил передбачено, що особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають у розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. Єдиним оператором з паркування транспортних засобів визначено КП «Київпастранксервіс».
В силу п. 17.12.1 Правил, орган місцевого самоврядування контролює, координує та узгоджує роботу всіх учасників діяльності системи паркування транспортних засобів у межах адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно ст. 6 Закону України «Про столицю України - місто - герой Київ», місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста Києва як безпосередньо так і через Київську міську раду, районні у м. Києві ради та їх виконавчі органи.
Дослідивши викладені прокурором в позові обставини суд дійшов висновку, що прокурором вірно визначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
У своїй постанові від 24.10.2011р. N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» пленум Вищого господарського суду України вказав, що у вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
За п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, з урахуванням того, що держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності, зважаючи на місцезнаходження земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, справа у спорі, що виникає із земельних відносин, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядається господарським судом за місцезнаходженням об'єкту земельних відносин.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вже було встановлено судом, 09 грудня 2011 року між позивачем-3 (надалі - Сторона-1) та відповідачем (далі по тексту - Сторона-2) було укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2011-12/26 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-1 або Договір паркування-1), відповідно до п. 1.1. якого Сторона-1 надає за плату Стороні-2 право на організацію та експлуатацію 120 (ста двадцяти) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 13 (тринадцять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, Бальзака, 65/1, в межах III територіальної зони паркування м. Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
21 грудня 2012 року між позивачем-3 та відповідачем укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2012-12/58 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-2 або Договір паркування-2), згідно п. 1.1. якого Сторона-1 надає за плату Стороні-2 право на організацію та експлуатацію 120 (ста двадцяти) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 13 (тринадцять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, Бальзака, 65/1 в межах III територіальної зони паркування м. Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Під об'єктом в Договорі-2 визначено 120 (сто двадцять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 13 (тринадцять) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Бальзака, 65/1, що розташовані в межах III територіальної зони паркування м. Києва (п. 1.2. Договору-2).
Згідно п. 2.2.5. Договору паркування-2 Сторона-2 зобов'язана облаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами Договору.
Таким чином, в силу п.п. 1.2., 2.2.5. Договору-2, Сторона-2 зобов'язана облаштувати та експлуатувати не більше аніж 120 (сто двадцять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 13 (тринадцять) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Бальзака, 65/1, що розташовані в межах III територіальної зони паркування м. Києва.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рапорту О/у ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції - Лищук М.Г. слідує, що діяльність на автостоянках за адресою м. Київ, вул. Бальзака, 65/1 здійснює TOB «Транс-парк-сервіс» згідно договору № ДНП-2012-12/58. Під час обстеження встановлено, що на автостоянці фактично експлуатується 343 паркомісця (копія рапорту в справі).
За наслідками спільної перевірки законності розміщення паркувальних майданчиків, повноти надходження платежів за паркування та дотримання бюджетного законодавства при використанні коштів на виконання робіт та закупку товарів комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», що була проведена на підставі листа прокуратури міста Києва від 07/1/1-169вих13 від 14.03.2013р., Державною фінансовою інспекцією в місті Києві складено довідку повноти надходження платежів за паркування № 26-11-17/17/5374 від 17.04.2013р. (копія довідки справі). Зі змісту вказаної довідки слідує, в тому числі, що TOB «Транс-парк-сервіс» здійснює свою діяльність на майданчику, що знаходиться по вул. Бальзака, 65/1 на підставі договору № ДНП-2012-12/58 за яким кількість паркомісць складає 133, однак фактична кількість паркомісць 343. КП «Київтранспарксервіс» недоотримано плату за експлуатацію паркомісць за період з 01.01.2013р. по 03.04.2013р.
Для встановлення фактичних даних щодо того, яку кількість місць для паркування транспортних засобів облаштовано відповідачем на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, який облаштовано та використовується відповідачем згідно договору № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012, та визначити розмір коштів, який би мало отримати КП "Київтранспарксервіс" від відповідача у разі здійснення ним плати за облаштування паркувальних місць, кількість яких не передбачена умовами договору № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012, а також для встановлення дійсних обставин справи відносно того, чи підтверджується документально облаштування відповідачем в період з 12.12.2011 по 03.04.2013 на паркувальному майданчику адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, який облаштовано та використовувався відповідачем згідно договору № ДНП2011-12/26 від 09.12.2011, а на даний час - згідно договору № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012, більшої кількості місць для паркування, ніж передбачено умовами наведеного договору та відповідного документального підтвердження недоотримання КП "Київтранспарксервіс" плату за користування паркувальними місцями, кількість яких не обумовлена у наведеному договорі, у розмірі 613 305,00 грн., з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору та для вирішення питань, що потребують спеціальних знань ухвалою від 06.08.2013р. призначено комплексну судову експертизу, на вирішення якої були поставлені питання, зокрема: яку кількість місць для паркування транспортних засобів облаштовано ТОВ "Транс-парк-сервіс" по вул. Бальзака, 65/1 у м. Києві на паркувальному майданчику, визначеному умовами укладеного 28.12.2012 між КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Транс-парк-сервіс" договору № ДНП 2012-12/58 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування? Яку суму коштів недоотримано КП "Київтранспарксервіс" від ТОВ "Транс-парк-сервіс" внаслідок облаштування останнім на паркувальному майданчику по вул. Бальзака, 65/1 у м. Києві більшої кількості місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами укладеного 28.12.2012 між КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Транс-парк-сервіс" договору № ДНП 2012-12/58 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування? Чи підтверджується документально облаштування ТОВ "Транс-парк-сервіс" в період з 12.12.2011 по 03.04.2013 (479 дні) на паркувальному майданчику адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, який який облаштовано та використовувався відповідачем згідно договору № ДНП2011-12/26 від 09.12.2011, а на даний час - згідно договору № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012, більшої кількості місць для паркування, ніж передбачено умовами наведеного договору? У якій кількості підтверджується документально наведене облаштування? Чи підтверджується документально недоотримання КП "Київтранспарксервіс" від ТОВ "Транс-парк-сервіс" плати за користування паркувальними місцями на паркувальному майданчику адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, кількість яких не обумовлена у договорі № ДНП2011-12/26 від 09.12.2011 та у договорі № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012, у розмірі 613 305,00 грн. за період з 12.12.2011 по 03.04.2013? Якщо не підтверджується у наведеному розмірі, у якому розмірі підтверджується документально?
Відповідно до висновку судових експертів № 8630/8631/13-45/8632/8633/13-42/8795/8796/13-41 від 11.10.2013р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що кількість місць для паркування транспортних засобів, облаштованих TOB «Транс-парк-сервіс», на момент проведення натурного обстеження складає 199 машино-місць, що не відповідає умовам Договору № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012, укладеного між КП «Київтранспарксервіс» та TOB «Транс-парк-сервіс», яким передбачено облаштування 133 машино-місць. Відповідно до документальних даних, а саме рапорта, що складений О/у ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Ліщуком М.Г., та листа від 23.07.13 № 10/20118 начальника управління державної автомобільної інспекції в м. Києві Курінного А.В., кількість паркувальних місць, яка, відповідно складає 343 розміщених машино-місць та 262 розрахованих машино місць, не відповідає умовам договору №ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012, яким передбачено облаштування 133 машино-місць. Територіальною громадою м. Києва в особі КП «Київтранспарксервіс» від TOB «Транс-парк-сервіс» розрахунково недоотримано грошові кошти в сумі 175 776,38 грн. у т. ч.: за Договором № ДНП 2011-12/26 від 09.12.2011р. -142119,20 грн.; за Договором № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012 р. - 33657,18 грн., за умови облаштування останнім на паркувальному майданчику по вул. Бальзака, 65/1 у м. Києві більшої кількості місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами укладених між КП «Київтранспарксервіс» та TOB «Транс-парк-сервіс» договорів № ДНП 2011-12/26 від 09.12.2011 р. та № ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012 р. про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування за період з 10.12.2011р. по 03.04.2013р.
Пунктом 6.4. Договору-2 встановлено, що Сторона-1 має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема, у випадках: грубого або систематичного порушення умов договору; використання місць для паркування не за цільовим призначенням або всупереч умовам договору.
За п. 6.7. Договору паркування-2 після припинення або розірвання Договору (окрім випадку оформлення праві власності/права користування земельною ділянкою у встановленому чинним законодавством порядку) Сторона-2 втрачає право на експлуатацію Об'єкту. Сторона-2 зобов'язана не пізніше дати припинення/розірвання договору звільнити ділянку, на якій розташований об'єкт.
Положеннями статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
За ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Такими чином, встановлюючи наявність обставин для розірвання договору у разі істотного порушення договору другою стороною, судом, на вимогу однієї із сторін, договір може бути змінено або розірвано, при цьому, суд повинен дослідити існуючі та вказані стороною (позивачем) обставини та підстави для такого розірвання, і зокрема, щодо істотного порушення договору другою стороною.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на доведеність належними та достатніми доказами факту щодо облаштування та експлуатацію відповідачем більше аніж 120 (сто двадцять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 13 (тринадцять) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Бальзака, 65/1, що розташовані в межах III територіальної зони паркування м. Києва, що є істотним порушенням умов Договору-2 в частині використання об'єкту всупереч умовам відповідного правочину, обґрунтованими, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позові підстав з урахуванням поданих уточнень є позовні вимоги про розірвання Договору паркування-2 з підстав істотного порушення договору однією із сторін та про зобов'язання відповідача вчинити дії, оскільки Сторона-2 втрачає право на експлуатацію об'єкту у випадку розірвання Договору-2 та зобов'язана звільнити ділянку, на якій розташований об'єкт і, відповідно, враховуючи характер правовідносин за Договором-2, повернути її Стороні-1.
Щодо вимог про стягнення 175 776,38 грн.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність лише за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Зі змісту ст. 623 Цивільного кодексу України слідує, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
За ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати
відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Враховуючи наведені правові норми та встановлений судом факт істотного порушення відповідачем господарського зобов'язання, передбаченого умовами Договору-2, то суд погоджується з доводами процесуального позивача, що позивачем-3 недоотримано грошові кошти в сумі 175 776, 38 грн., у тому числі за Договором ДНП 2011-12/26 від 09.12.2011 - 142 119,20 грн. та за Договором ДНП 2012-12 від 28.12.2012 - 33 657, 18 грн. за період часу з 10.12.2011 по 03.04.2013, а отже, останній зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимога заявника про стягнення з відповідача суми в розмірі 175 776, 38 грн., що є упущеною вигодою, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 4835 від 13.11.2013р. «Про уточнення позовних вимог», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по судовому збору в сумі 5 809,53 грн. (1 147,00 грн. + 1 147,00 грн. + 3 515,53 грн.) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати договір ДНП 2012-12/58 від 28.12.2012 року, укладений Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (ідентифікаційний код 35210739, адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-парк-сервіс» (ідентифікаційний код 37673399, адреса: 37052, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Велика Круча, вул. Молодіжна, буд. 53) про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-парк-сервіс» (ідентифікаційний код 37673399, адреса: 37052, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Велика Круча, вул. Молодіжна, буд. 53) звільнити земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 65/1, яка використовується як майданчик для паркування транспортних засобів, та повернути зазначену земельну ділянку Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» (ідентифікаційний код 35210739, адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-парк-сервіс» (ідентифікаційний код 37673399, адреса: 37052, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Велика Круча, вул. Молодіжна, буд. 53), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти у розмірі 175 776,38 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 38 копійок) на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (ідентифікаційний код 35210739, адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, р/р 26006000114552 в ВАТКБ «Хрещатик», МФО 300670), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-парк-сервіс" (ідентифікаційний код 37673399, адреса: 37052, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Велика Круча, вул. Молодіжна, буд. 53), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, до Державного бюджету України (Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001, код платежу 22030001) грошові кошти: 5 809,53 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'ять гривень 53 копійки) судового збору. Видати наказ.
Копію даного рішення направити позивачу-2 та позивачу-3 у справі № 910/12996/13.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 25.12.2013р.
Суддя О.В. Котков