ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22043/13 19.12.13
За позовом Фізичної особи-підприємця Дацюк Юрія Олександровича;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача Фізична особа-підприємець Дацюк Олена Леонідівна;
про стягнення 296 768,70 грн.
О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Дацюк Ю. О., фізична особа-підприємець, свідоцтво В03 № 012534;
Від відповідача: Бідах А.М., представник, довіреність № б/н від 03.06.2013 року;
Від третьої особи: не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2013 р. порушено провадження у справі №910/22043/13, розгляд справи призначено на 28.11.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 р. відкладено розгляд справи до 12.12.2013 р.
В судовому засіданні 12.12.2013 року було оголошено перерву до 19.12.2013 року.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 273 700,00 грн. основного боргу, 18 906, 47 грн. пені, 4 162,23 грн.трьох відсотків річних, а також 5 935,38 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні 19.12.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, у своєму письмову відзиві на позовну заяву та у судових засідань проти позовних вимог заперечував, просив у позові відмовити повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача була належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення господарського суду, яке міститься в матеріалах справи, однак повноважних представників в судове засідання не направив, письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
Між ТОВ «Комерційна компанія», з однієї сторони, та суб'єктами підприємницької діяльності Дацюк Ю.О. і Дацюк О.Л., з другої сторони, 16 липня 2012 року було укладено договір № 5 про надання консультаційних послуг, предметом якого є представництво інтересів відповідача у господарському спорі між відповідачем та ПАТ «Кримзалізобетон» про стягнення грошової заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги від 02.07.2007 року.
Відповідно до пункту 2.1.2 договору, робота виконавця за цим договором вважається виконаною: відповідно до п. 1.1.3. статті 1 цього договору - в день виконання рішення суду на користь замовника та повернення заборгованості по ньому, укладення мирової чи іншої угоди , які врегулюють даний спір в інтересах замовника, вчинення інших юридично значимих дій, що свідчать про задоволення інтересів замовника згідно предмету цього договору.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна сума винагороди (гонорару), належна виконавцю за цим договором складає 10% від стягуваної суми заборгованості зазначеної в п. 1.1 статті 1 даного договору.
Згідно з п. 3.3. договору, у разі настання фактів і подій , передбачених у п. 2.1.2 цього договору, замовник сплачує протягом 3-х днів винагороду виконавцю або третім особам , передбаченим в п. 3.1 даного договору.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" не виконала взятих на себе зобов'язань за договором № 5 від 16.07.2012 р. у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 273 700,00 грн.
Відповідно до умов договору № 5 від 16.07.2012 року про надання консультаційних послуг, представник зобов'язався представляти інтереси відповідача у господарському спорі між відповідачем та ПАТ «Кримзалізобетон» про стягнення грошової заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги від 02.07.2007 року.
У відповідності зі статтею 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Предметом договору доручення є вчинення певних юридичних дій, серед яких, враховуючи специфіку договору доручення, зокрема, є представництво перед третіми особами, в тому числі, представництво в судових та інших державних органах та недержавних організаціях. В договорі доручення може бути обумовлено необхідність досягнення повіреним відповідного результату внаслідок такого представництва (виграш судової справи чи/та укладення мирової угоди) та залежність розміру винагороди від досягнення такого результату.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-8/2729-2012 від 04.10.2012 р. позов про стягнення заборгованості задоволено частково.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. апеляційну скаргу ПАТ «Кримзалізобетон» залишено без задоволення, рішення від 04.10.2012р. по справі залишено без змін.
Господарський суд АРК, 26.04.2013р. своєю ухвалою по справі затвердив мирову угоду між сторонами у справі № 5002-8/2729-2012.
Матеріалами справи встановлено, що 29.04.2013р. між позивачем і відповідачем був підписаний акт виконаних робіт, яким сторони підтверджують, що роботи по договору №5 від 16.07.2012р. вважаються виконаними, оскільки у відповідності з п.п. 2.1.2 статті 2 цього договору, у разі затвердження судом мирової угоди, позивач вважається як такий, що виконав свою роботу, а відповідач, у відповідності з ст.ст. 2 і 3 договору, на протязі трьох днів з дати затвердження мирової угоди і підписання акту виконаних робіт, повинен оплатити ці роботи у розмірі 336 200,00 грн., що за умовою п.3.1 статті 3 договору складає 10% від суми основного боргу, яку зобов'язався повернути ПАТ «Кримзалізобетон» ТОВ «Комерційна компанія» за мировою угодою.
Актом виконаних робіт від 29.04.2013 року, відповідач підтверджує, що претензій у нього до позивача щодо об'єму та якості виконаних робіт немає.
Пунктом 3.2. договору відповідач зобов'язався здійснити авансовий платіж в розмірі 25 000,00 грн. без ПДВ протягом 3-х днів з дати підписання цього договору, який розглядатиметься сторонами цього договору як безповоротний аванс і буде враховуватися при виплаті загальної суми винагороди передбаченої в п.3.1 статті 3 цього договору.
Актом приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 10.12.2012 р. сторони підтвердили, що авансовий платіж у розмірі 25 000, 00 грн. був виплачений.
Також відповідач, 30.04.2013 р. та 05.06.2013р., згідно акту виконаних робіт від 29.04.2013р., сплатив позивачу відповідно 37 500,00 грн. і 10 000, 00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу, на день розгляду справи складає 273 700,00 грн.
Листом від 17.07.2013 року позивач звернувся до відповідача з проханням погасити заборгованість у розмірі 273 700,00 грн.
Вищезазначений лист був залишений відповідачем без відповіді.
В силу вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів сплати суми заборгованості.
Доводи відповідача щодо не належного виконання позивачем договору № 5 від 16.07.2012 року спростовуються матеріалами справи, а саме актом приймання-передавання виконаних робіт від 29.04.2012 р., яким сторони затвердили, що усі роботи передбачені цим договором виконанні у повному обсязі, претензій у замовника до виконавця немає.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 273 700,00 грн. заборгованості за договором № 5 від 16.07.2012 року підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 18 906,47 грн. пені та 4 162,23 грн. трьох відсотків річних.
Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Господарський суд здійснивши перерахунок пені та трьох відсотків річних встановив, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" (інд. 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 30440474) на користь Фізичної особи-підприємця Дацюк Юрія Олександровича (інд. 04070, м. Київ, вулиця Почайнинська, 19, кв. 9, код 2055906997) 273 700 (двісті сімдесят три тисячі сімсот) грн. 00 коп. заборгованості, 18 906 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шість) грн. 47 коп. пені, 4 162 (чотири тисячі сто шістдесят дві) грн. 23 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, а також 5 935 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 20.12.2013 р.