Головуючий у 1 інстанції Ульяніч І.В.
Категорія 46 Доповідач Солодовник О.Ф.
23 грудня 2013 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Груіцької Л.О.,
при секретарі Папоян К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
22 квітня 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. 29 беоезня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DOXRRX00490048, згідно з яким відповідачці був наданий споживчий кредит у розмірі 2494,8 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 березня 2008 року. Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, що призвело до виникнення заборгованості по кредиту. Станом на 25 березня 2013 року відповідачка має заборгованість в розмірі 36756,52 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 2491,78 грн; заборгованості по процентом за користування кредитом у розмірі 14602,59 грн; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 672,32 грн; пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором 16763,33 грн та штрафів відповідно до п.1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн (фіксована частина) і 1726,50 грн (процентна складова). Просили стягнути з відповідачки на їх користь вказану заборгованість та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 367,57 грн.
Заочним рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 30 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставам справи та судом порушено вимоги матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Власенка А.О., який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступне. 29 беоезня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DOXRRX00490048, згідно з яким відповідачці був наданий споживчий кредит у розмірі 2494,8 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 березня 2008 року (а.с. 9-10, 58-66).
Апеляційним судом встановлено наступне.
Між сторонами склалися кредитні правовідносини.
Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором № DOXRRX00490048 не виконала, що призвело до виникнення заборгованості по кредиту. Станом на 25 березня 2013 року відповідачка має заборгованість в розмірі 19009,89 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 2491,78 грн; заборгованості по процентом за користування кредитом у розмірі 14602,59 грн; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 672,32 грн; пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором 1243,20 грн (а.с.7-8, 130).
На час укладення сторонами вказаного кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), затверджені наказом позивача № 391 від 21 березня 2006 року (а.с.107-114).
09 квітня 2010 року відповідачка сплатила у погашення кредиту 3,02 грн, що підтверджується наданим позивачем меморіальним ордером (а.с.129).
Ухвалою судді Першотравневого районного суду Донецької області від 14 травня 2012 року позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості була повернута позивачеві у зв'язку з не проживанням відповідачки на території Першотравневого району Донецької області (а.с.115-116).
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Однак з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
На підставі ч.ч.1, 2 , 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно з укладеним сторонами договором ОСОБА_1 повинна була повернути отриманий нею кредит 29 березня 2008 року, тобто в цей день закінчився строк виконання відповідачем її зобов'язань за договором.
09 квітня 2010 року відповідачка сплатила у погашення кредиту 3,02 грн, що підтверджується наданим позивачем меморіальним ордером (а.с.129). Ухвалою судді Першотравневого районного суду Донецької області від 14 травня 2012 року позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості була повернута позивачеві у зв'язку з не проживанням відповідачки на території Першотравневого району Донецької області (а.с.115-116).
Отже перебіг позовної давності переривався і на час звернення до суду загальний строк позовної давності не пропущений .
На підставі ч.І ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Таким чином судом першої інстанції допущено неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду на підставі ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 2491,78 грн; заборгованість по процентом за користування кредитом у розмірі 14602,59 грн; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 672,32 грн; пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором в межах річного строку позовної давності за період з 22 квітня 2012 року по 25 березня 2013 року в сумі 1243,20 грн (а.с.130), а всього 19009,89 грн.
Діючими на час укладення сторонами вищевказаного кредитного договору Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), затвердженими наказом позивача № 391 від 21 березня 2006 року, нарахування та стягнення штрафів передбачено не було (а.с.107-114). Тому у задоволені позовних вимог про стягнення штрафів - 500 грн (фіксована частина) і 1726,50 грн (процентна складова) необхідно відмовити.
На підставі ч.ч.1, 5 ст.88 ЦПК України підлягають частковому задоволенню вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача понесених судових витрат на оплату судового збору в сумі 229,40 грн (а.с.1).
Керуючись ст.ст.303-316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 30 вересня 2013 року скасувати.
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним догвоором станом на 25 березня 2013 року в розмірі 19009 (дев'ятнадцять тисяч дев'ять) грн 89 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 2491,78 грн; заборгованості по процентом за користування кредитом у розмірі 14602,59 грн; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 672,32 грн; пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором 1243,20 грн, та понесені судові витрати в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн 40 копійок.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Головуючий:
Судді: