23 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Дербенцевої Т.П., Лесько А.О.,
Хопти С.Ф., Черненко В.А.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договору позики недійсним, -
У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору позики, укладений 7 грудня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6
Позов обґрунтовував тим, що з 2003 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, яка не працює, не має самостійного заробітку та займається вихованням двох дітей. Гроші, які були передані дружиною у борг ОСОБА_3, є спільною сумісною власністю подружжя і він не надавав своєї згоди на укладення оскаржуваного договору. Ураховуючи, що договір позики був укладений з порушеннями вимог ст. 65 СК України, просив визнати його недійсним та стягнути кошти у розмірі 519 545 грн, що еквівалентно 65 000 доларів США, які були передані у борг.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір позики від 7 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1663.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 519 545 грн, що еквівалентно 65 000 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 3 626 грн.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 2 жовтня 2013 року рішення апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2013 року скасовано та залишено в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року.
2 грудня 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ представником ОСОБА_3 подано заяву про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 жовтня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції положень ст. 65 Сімейного кодексу України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження своїх доводів заявник наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2011 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2012 року та ухвалу Верховного Суду України від 10 листопада 2010 року.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Відповідно до роз'яснень, наданих п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України», постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_3, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки наданими для порівняння ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та ухвалою Верховного Суду України скасовано рішення судів нижчих інстанцій із передачею справ на новий розгляд, тобто остаточного вирішення спору та викладення правової позиції судами касаційної інстанції не відбулося.
Враховуючи наведене, слід відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договору позики недійсним за заявою представника ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 жовтня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Т.П. Дербенцева
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко