ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21264/13 19.12.13
За позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в
інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України та 2) Київського
квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України
До Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство
«Артур»
Про стягнення 51 036,66 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від прокуратури Козакевич О.С. - по дов. № б/н від 10.12.2013
Від позивача-1 Лятіфова Т.Б. - по дов. № 220/288/д від 13.06.2013
Від позивача-2 Ляфітова Т.Б. - по дов. № 303/25-4494 від 22.11.2013
Від відповідача Мазурчук В.В. - по дов. № 25/11/13 від 25.11.2013
Суть спору :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України та 2) Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Артур» про стягнення 67 929,39 грн., з яких: 45 780,32 грн. боргу по орендній платі за період з 01.04.2013 по 30.09.2013, 18 872,32 грн. компенсації земельного податку, 2 678,41 грн. пені, 598,34 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди 152/2002/Голов КЕУ від 16.09.2002.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 порушено провадження у справі № 910/21264/13 та призначено справу до розгляду на 26.11.2013.
Прокуратурою в судовому засіданні 26.11.2013 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 87 289,49 грн., з яких: 60 692,73 грн. боргу по орендній платі за період з 01.04.2013 по 31.10.2013, 22 351,02 грн. компенсації земельного податку, 3 464,52 грн. пені, 781,22 грн. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21264/13 від 26.11.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 05.11.2013, розгляд справи був відкладений на 10.12.2013.
Прокуратурою 04.12.2013 до відділу діловодства суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка за змістом ідентична заяві про збільшення розміру позовних вимог, що була подана прокуратурою в судовому засіданні 26.11.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21264/13 від 10.12.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 05.11.2013 та ухвали від 26.11.2013, розгляд справи був відкладений на 17.12.2013.
Представником позивачів 16.12.2013 до відділу діловодства суду подано письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні 17.12.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 19.12.2013.
Прокуратурою 19.12.2013 до відділу діловодства суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 51 036,66 грн., з яких: 23 892,73 грн. боргу по орендній платі, 22 351,02 грн. компенсації земельного податку, 3 904,66 грн. пені, 888,25 грн. - 3% річних.
Прокуратура в судовому засіданні 19.12.2013 позовні вимоги підтримала повністю.
Позивачем-1 в судовому засіданні 19.12.2013 позовні вимоги прокуратури підтримано повністю.
Позивачем-2 в судовому засіданні 19.12.2013 позовні вимоги прокуратури підтримано повністю.
Відповідач у поданому в судовому засіданні 19.12.2013 відзиві проти позову заперечує та зазначає наступне. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за останні сім місяців, при цьому ним враховується сума заборгованості, яка вже була врахована під час розгляду Господарським судом міста Києва у справі № 910/4501/13 між тими ж сторонами. Під час розгляду справи № 910/4501/13 судом встановлено відсутність заборгованості по орендній платі Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «АРТУ» перед Київським квартирно- експлуатаційним управлінням по договору № 152/2002/ГоловКЕУ. А тому, прокурор, який заявляв позов у тій справі, відмовився від позовних вимог. Більш того, судом встановлено факт надлишкової оплати за оренду нерухомого майна 8 500,00грн. Таким чином, розрахунок плати за орендну нерухомого майна у цій справі слід відраховувати від дати прийняття рішення Господарським судом міста Києва у справі № 910/4501/13, тобто з 28.05.2013. Згідно акту звірки за період з травня по жовтень 2013 року відповідачем сплачено 80 300,00 грн. Заборгованість по орендній платі становить 9 489,90 грн. Заперечує проти нарахування штрафних санкцій.
В судовому засіданні 19.12.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
16.09.2002 між Міністерством оборони України (орендодавець) в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Закритим акціонерним товариством «Науково-виробничим підприємством «Артур» (орендар) було укладено договір оренди № 152/2002/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1 будинок № 33 в/м 59 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 1 136,78 кв. м., 7-го поверху будинку № 33 в/м 59 по вулиці Московській, 45/1 в місті Києві, що знаходиться на обліку Київського КЕУ, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 1 862 400,00 грн.
Згідно з п. 1.2. договору майно передається орендареві для здійснення господарської діяльності, передбаченої його статутними документами.
Спір виник в зв'язку з тим, що прокуратурою встановлено про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині своєчасної сплати наданих послуг оренди та компенсації земельного податку, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем-2 в розмірі 23 892,73 грн. та відповідно 22 351,02 грн., а також за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховані пеня в розмірі 3 904,66 грн. та 3% річних в сумі 888,25 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Згідно з п. 7.1. договору орендодавець зобов'язаний передати в оренду орендарю державне майно по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.
За актом приймання-передачі від 16.04.2002 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування приміщення загальною площею 1 136,76 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір діє з з 16.04.2002 строком на 25 (двадцять п'ять) років.
01.03.2010 укладено додатковий договір № 29д/ККЕУ до договору, відповідно до якого орендодавцем визначено Київське квартирно-експлуатаційне Управління Міністерства оборони України.
Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 3.1. договору в редакції додаткового договору № 1д/2009/Голов КЕУ від 01.06.2009 орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (листопад 2008 року) на рівні 9 577,39 грн. визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (із змінами). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекс інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Орендна плата за наступні місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на індекс інфляції за наступні місяці.
Згідно з п. 3.3. договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до Державного бюджету щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 5.11. договору орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно розміру площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.
Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 4.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Наявними у справі доказами доведено порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати та компенсації земельного податку в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 23 892,73 грн. боргу по орендній платі, 22 351,02 грн. компенсації земельного податку.
Проте, відповідачем подано платіжне доручення № 151, яке свідчить про те, що відповідач 18.12.2013 перерахував на рахунок позивача-2 борг за договором в розмірі 10 000,00 грн.
Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.
Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Надані відповідачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 10 000,00 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 13 892,73 грн. боргу по орендній платі, 22 351,02 грн. компенсації земельного податку обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк оплату за надані послуги не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 2 861,24 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2 861,24 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 1 043,42 грн. пені слід зазначити наступне
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 11.3. договору плата за надані комунальні послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині сплати компенсації земельного податку.
Доказів того, що сторонами було укладено угоду про внесення змін до договору щодо відповідальності в разі невиконання зобов'язання по сплаті компенсації земельного податку не подано.
Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 043,42 грн. нарахованої на компенсацію земельного податку безпідставні та задоволенню не підлягають.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, прокуратура на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути 3% річних в розмірі 888,25 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами договору інший розмір процентів не визначений.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог прокуратури щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 888,25 грн. (за обґрунтованими розрахунками).
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та 2) Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судового збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судового збору судом приймається до уваги та обставина, що борг в розмірі 10 000,00 грн. був погашений відповідачем після порушення провадження у справі.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн. боргу по орендній платі припинити.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Артур» (м. Київ, вул. Петрицького, 10/1, код ЄДРПОУ 24568863) на користь Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України (м. Київ, вул. І.Мазепи, 38, код ЄДРПОУ 22991617) 13 892 (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 73 коп. боргу по орендній платі, 22 351 (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят одну) грн. 02 коп. компенсації земельного податку, 2 861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 24 коп. пені, 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 25 коп. - 3% річних.
4. В іншій частині в позові відмовити повністю.
5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Артур» (м. Київ, вул. Петрицького, 10/1, код ЄДРПОУ 24568863) в дохід Державного бюджету України (за реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 1 685 (одну тисячу шістсот вісімдесят п'ять) грн. 32 коп. судового збору.
Повне рішення складено 24.12.2013.
СуддяВ.В.Сівакова