номер провадження справи 12/52/13
17.12.2013 Справа № 908/3656/13
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3656/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя,
про стягнення 2 615 610,95 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Безпалюк О.Л., довіреність № 14-174 від 18.11.13р.;
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" про стягнення пені в сумі 1226379,11 грн., інфляційних процесів в сумі 1151467, 45 грн. та трьох відсотків річних в сумі 237764, 40 грн. за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/115/11 від 31.01.2011 року.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
На адресу суду надійшли клопотання відповідача, в порядку ст. 22 ГПК України, про відкладення розгляду справи. Відповідно до п. 3.2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні представника і т. п. суд відхиляє доводи сторони, викладені в заяві про перенесення розгляду справи, виходячи з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Разом з тим, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При цьому судом враховано положення ст. 69 ГПК України щодо строку розгляду спору. Таким чином відсутні підстави для задоволення вказаних клопотань з наведених в них підстав.
Неприбуття до судового засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.
Так, відповідач по справі - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", надав суду, в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, з огляду на наступне:
- в договорі купівлі-продажу природного газу № 14/115/11 від 31.01.2011 р., закріплений обов'язок відповідача, у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання, самостійно сплатити лише пеню;
- інших обов'язків відповідача самостійно виконати певні дії договором не встановлено;
- позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату суми боргу за договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми за приписами ст. 625 ЦК України;
- відсутній спір про вправо, оскільки відсутня вимога за приписами ст. 625 ЦК України;
- розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, зроблений позивачем, не відповідає вимогам чинного законодавства, рекомендаціям Верховного Суду України та практиці Вищого господарського суду України, оскільки позивач застосував в розрахунку лише періоди, за які індекс інфляції був більше одиниці та не включив періоди, за які індекс інфляції був меншим за одиницю. За розрахунком відповідача розмір інфляційних витрат повинен складати 1076517,29 грн.;
- при розрахунку інфляційних позивач прийняв до уваги лише періоди, в яких індекс інфляції був вище одиниці;
Поряд з цим, відповідач зазначає, що розрахунок пені є непомірно великим із збитками позивача та просить суд, з огляду на приписи ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, зменшити розмір пені до 1000, 00 грн.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 31.01.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі Продавець, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", далі Покупець, був укладений Договір купівлі-продажу природного газу № 14/115/11, далі Договір.
Відповідно до п. 1.1. Договору, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 8 від 30.12.2011р. та № 9 від 31.01.2012р., Продавець зобов'язується передати Покупцеві у 2011 році та у січні - лютому 2012 року імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтобаз України»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього Договору. Покупець не є кінцевим споживачем. (п. 1.2. договору).
Умовами розділу 2 Договору сторони погодили, що Продавець передає Покупцеві у 2011 році природний газ в обсязі до 732 000,0 тис. (сімсот тридцять два мільйони) куб. м. Додатковою угодою № 4 від 30.09.2011р. до Договору зменшено обсяг постачання природного газу у 2011 році до 263 000 (двісті шістдесят три мільйона) тис. куб. м.
Згідно умов Додаткової угоди № 8 від 30.12.2011р. до Договору сторони узгодили збільшення обсягу постачання природного газу, що поставляється у 2011 році, до 47581,874 тис. (сорок сім мільйонів п'ятсот вісімдесят одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) куб. м., а також узгодили обсяг постачання природного газу у січні 2012 року в обсязі 16100 тис. (шістнадцять мільйонів сто) куб. м.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 9 від 31.01.2012р. до Договору сторони передбачили, що у період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року обсяг постачання природного газу становитиме 32610 тис. (тридцять два мільйони шістсот десять тисяч) куб. м., в тому числі по місяцях 2012 року:
- січень 2012р. - 14910 тис. куб. м. (чотирнадцять мільйонів дев'ятсот десять тисяч куб. м.),
- лютий 2012р. - 17700 тис. куб. м. (сімнадцять мільйонів сімсот тисяч куб.м.).
Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. Договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 2282,00 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят дві гривні 00 копійок), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 20 % - 456,40 грн., ціна газу разом з ПДВ - 2738,40 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 40 копійок).
До ціни газу, визначеної в п. 5.1. цього Договору, додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 234,00 грн., крім того ПДВ - 20 % - 46,80 грн., разом з ПДВ - 280,80 грн. У разі поставки газу Споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газо видобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. цими трубопроводами встановлюється в розмірі 194,90 грн., крім того ПДВ - 20 % - 39,98 грн., разом з ПДВ - 233,88 грн.
Згідно з п. 5.5. Договору загальна сума цього Договору складається з вартості фактично переданого за цим Договором газу та фактично наданих послуг з його транспортування.
Умовами Додаткових угод № 1 від 05.04.2011р., № 2 від 27.07.2011р., № 3 від 31.08.2011р., № 5 від 30.09.2011р., № 6 від 11.10.2011р., № 8 від 30.12.2011р. сторонами погоджувалися зміни щодо ціни природного газу та розміру тарифу на послуги з його транспортування.
Відповідно до п. 3.5. договору кількість газу, поставленого Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються Продавцем і Покупцем. Не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акту приймання-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.
Згідно з п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 11.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01 січня 2011р. і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011р. включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Додатковими угодами № 8 від 30.12.2011р. та № 9 від 31.01.2012р. сторони дійшли згоди про продовження строку дії договору, а саме продовжили строк дії договору в частині поставки газу до 29 лютого 2012 року.
Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу, а останній прийняв у власність природний газ, передбачений умовами договору на загальну суму 274554145,79 грн., що підтверджується актами приймання-передачі, які підписані сторонами без зауважень та заперечень (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).
Втім, оскільки з боку відповідача мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 1 226 379, 11 грн. згідно наданого розрахунку, передбачену сторонами у п. 7.2. Договору. Так, у разі не виконання покупцем умов п. 6.1. Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла с період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього інфляційні в сумі 1 151 467, 45 грн. та три проценти річних в сумі 237 764, 40 грн. згідно наданого розрахунку.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого ж договір на постачання продукту, яким виступає природний газ. У Цивільному кодексі України 2003р. договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), а тому можливо керуватися вимогами про договір купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Тобто, положення про порядок оплати товару, ціні, тарі, споживчої теплової енергії потрібно брати із загальних положень присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. 655-697 ЦК України.
Втім, потрібно дотримуватися статті 55 ГК України, де зазначено, що сторонами договору поставки можуть бути лише суб'єкти господарювання. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання. Пункт 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 274554145,79 грн., що підтверджується актами приймання-передачі, які підписані сторонами без зауважень та заперечень, зокрема:
підписаними сторонами у справі, зокрема:
- актами приймання-передачі від 31.01.2011р. на суму 2258274,03 грн. та 18688848,00 грн., що разом складає 20947122,03 грн.;
- актами приймання-передачі від 25.02.2011р. та від 28.02.2011р. на суму 14794080,00 грн. та 8131505,69 грн. відповідно, що разом складає 22925585,69 грн.;
- актами приймання-передачі від 30.03.2011р. та від 31.03.2011р. на суму 15096000,00 грн. та 3758662,47 грн. відповідно, що разом складає 18854662,47 грн.;
- актами приймання-передачі від 29.04.2011р. та від 30.04.2011р. на суму 10463988,00 грн. та 1500633,76 грн. відповідно, що разом складає 11964621,76 грн.;
- актами приймання-передачі від 30.05.2011р. та від 31.05.2011р. на суму 7426056,00 грн. та 1273376,21 грн. відповідно , що разом складає 8699432,21 грн.;
- актами приймання-передачі від 29.06.2011р. та від 30.06.2011р. на суму 7426056,00 грн. та 739655,42 грн. відповідно , що разом складає 8165711,42 грн.;
- актами приймання-передачі від 29.07.2011р. та від 31.07.2011р. на суму 11513580,00 грн. та 1795447,53 грн. відповідно, що разом складає 13309027,53 грн.;
- актом приймання-передачі від 31.08.2011р. на суму 12033435,58 грн.;
- актом приймання-передачі від 30.09.2011р. на суму 12218171,78 грн.;
- актами приймання-передачі від 31.10.2011р. на суму 11135964,75 грн. та 19895602,81 грн., що разом складає 31031567,56 грн.;
- актом приймання-передачі від 31.01.2012р. на суму 52301462,53 грн.;
- актом приймання-передачі від 29.02.2012р. на суму 62103345,23 грн.
Однак, фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем порушено строк оплати за природний газ, встановлений п. 6.1. договору, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи реєстрами прийнятих платежів на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» від ПАТ «Запоріжгаз» за період з 01.01.2011 року по 04.10.2013 року, а також довідкою по операціях з підприємством ПАТ «Запоріжгаз» за період з 31.01.2011 року по 31.03.2012 року.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача строків оплати поставленого природного газу за договором. Відповідач доказів своєчасної оплати газу, у строки, передбачені п. 6.1 Договору суду не надав.
Стосовно застосування судом приписів ст. 83 ГПК України, зменшення пені до 1000, 00 грн. та заперечень проти інфляційних витрат та трьох процентів річних суд повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Факт порушення відповідачем строків оплати природного газу за договором підтверджено матеріалами справи. Так, в матеріалах справи міститься консолідований баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2013 року ) та консолідований звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2013 року Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтобаз України», згідно яких вбачається, що збитки за невиконання зобов'язань контрагентами, до яких також належить і Публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз» складають 10561296 грн., а нерозподілений прибуток (непокритий збиток) складає - 36989614 грн. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази винятковості випадку, з яким закон пов'язує зменшення розміру пені, в розумінні ст. 83 ГПК України. Тому посилання відповідача на надмірно великий розмір штрафних санкцій, заявлених в позові, в порівнянні зі збитками позивача є необґрунтованими.
Відповідно до приписів ст. ст. 231, 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, диспозиція вказаної норми передбачає, що сторони можуть визначити в договорі розмір трьох процентів річних та інфляції за порушення грошових зобов'язань. Проте, якщо сторони в договорі не передбачили розмір цього виду відповідальності, в такому випадку підлягають сплаті інфляційні витрати та три відсотка річних за весь час прострочення (вказана позиція також викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.2003 року).
Відносно не пред'явлення позивачем вимоги про сплату інфляційних та трьох процентів річних, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач саме в своїй позовній заяві пред'явив таку вимогу до відповідача шляхом подачі позову, таким чином, реалізувавши у передбачений законом спосіб, а саме ч. 2 ст. 625 ЦК України, своє право на захист порушених прав.
Засоби досудового врегулювання спору не є обов'язковими, оскільки обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист, про що зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року.
Нарахування інфляційних по кожному акту приймання-передачі окремо за окремі періоди, окремі місяці, а не за загальний період, не є порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог.
Однак, при розрахунку пені та трьох процентів річних позивачем допущені помилки, а саме неправильно визначені період нарахування, в розумі п. 6.1 Договору, та суми боргу, на які нараховуються санкції, оскільки не враховано здійснених відповідачем оплат в день прострочення. зокрема:
- за актами приймання-передачі від 31.01.2011 року, позивачем не враховано оплату боргу в сумі 2000000,00 грн., яка здійснена 15.02.2011 року.
- за актом приймання-передачі від 31.01.2012 року, позивачем не враховано оплату боргу в сумі 27043543, 98 грн., яка здійснена в період з 02.02.2012р. по 15.02.2012 року включно.
- за актом приймання-передачі від 29.02.2012 року позивачем не враховано оплату боргу в сумі 28189400,68 грн., яка здійснена в період з 27.02.2012р. по 15.03.2012 року.
Таким чином, судом зроблено перерахунок пені та трьох процентів річних, а саме:
1) по актам приймання - передачі від 31.01.2011р., строк оплати за яким настав 14.02.2011р. -
- за період з 15.02.2011р. по 17.02.2011р. (3 дні прострочення) від суми 18947122,03 грн. розмір пені складає 24138,11 грн., розмір 3 % річних - 4671,89 грн.,
- за 18.02.2011р. (1 день прострочення) від суми 17947122,03 грн. розмір пені складає 7621,38 грн., розмір 3 % річних - 1475,11 грн.,
- за період з 19.02.2011р. по 22.02.2011р. (4 дні прострочення) від суми 16947122,03 грн. розмір пені складає 28786,89 грн., розмір 3 % річних - 5571,66 грн.,
- за 23.02.2011р. (1 день прострочення) від суми 14947122,03 грн. розмір пені складає 6347,41 грн., розмір 3 % річних - 1228,53 грн.,
- за період з 24.02.2011р. по 25.02.2011р. (2 дні прострочення) від суми 11843838,12 грн. розмір пені складає 10059,15 грн., розмір 3 % річних - 1946,93 грн.,
- за період з 26.02.2011р. по 25.03.2011р. (28 днів прострочення) від суми 111843838,02 грн. розмір пені складає 140828,10 грн., розмір 3 % річних - 27257,05 грн.,
- за період з 26.03.2011р. по 28.03.2011р. (3 дні прострочення) від суми 6843838,02 грн. розмір пені складає 8718,86 грн., розмір 3 % річних - 1687,52 грн.
Отже, разом розмір пені за актами приймання - передачі від 31.01.2011р. становить 226499,90 грн., а розмір 3 % річних складає 43838,69 грн.
2) по актам приймання - передачі від 25.02.2011р. та від 28.02.2011р., строк оплати за яким настав14.03.2011р., розмір пені за загальний період з 15.03.2011р. по 27.04.2011р. складає 192677,68 грн. та сума 3 % річних складає 37292,45 грн.;
3) по актам приймання - передачі від 30.03.2011р. та від 31.03.2011р., строк оплати за яким настав 14.04.2011р., розмір пені за загальний період з 15.04.2011р. по 29.04.2011р. складає 106259,54 грн. та сума 3 % річних складає 20566,36 грн.;
4) по актам приймання - передачі від 29.04.2011р. та від 30.04.2011р., строк оплати за яким настав 14.05.2011р., розмір пені за загальний період з 15.05.2011р. по 09.06.2011р. складає 35875,14 грн. та сума 3 % річних складає 6943,57 грн.;
5) по актам приймання - передачі від 30.05.2011р. та від 31.05.2011р., строк оплати за яким настав 14.06.2011р., розмір пені за загальний період з 15.06.2011р. по 29.06.2011р. складає 45010,08 грн. та сума 3 % річних складає 8711,63 грн.;
6) по актам приймання - передачі від 29.06.2011р. та від 30.06.2011р., строк оплати за яким настав 14.07.2011р., розмір пені за загальний період з 15.07.2011р. по 28.07.2011р. складає 18820,80 грн. та сума 3 % річних складає 3642,74 грн.;
7) по актам приймання - передачі від 29.07.2011р. та від 31.07.2011р., строк оплати за яким настав 14.08.2011р., розмір пені за загальний період з 15.08.2011р. по 31.08.2011р. складає 49155,58 грн. та сума 3 % річних складає 9513,98 грн.;
8) по акту приймання - передачі від 31.08.2011р., строк оплати за яким настав 14.09.2011р., розмір пені за загальний період з 15.09.2011р. по 28.09.2011р. складає 69476,41 грн. та сума 3 % річних складає 13447,05 грн.;
9) по акту приймання - передачі від 30.09.2011р., строк оплати за яким настав 14.10.2011р., розмір пені за загальний період з 15.10.2011р. по 27.10.2011р. складає 61018,08 грн. та сума 3 % річних складає 11809,95 грн.;
10) по актам приймання - передачі від 31.10.2011р., строк оплати за яким настав 14.11.2011р., розмір пені за загальний період з 15.11.2011р. по 09.12.2011р. складає 165582,45 грн. та сума 3 % річних складає 32048,22 грн.;
11) по акту приймання - передачі від 31.01.2012р., строк оплати за яким настав 14.02.2012р.,
- за період з 15.02.2012р. по 16.02.2012р. (2 дні прострочення) від суми 25257918,55 грн. розмір пені складає 21393,32 грн., розмір 3 % річних - 4140,64 грн.,
- за 17.02.2012р. (1 день прострочення) від суми 22158716,65 грн. розмір пені складає 9384,16 грн., розмір 3 % річних - 1816,29 грн.,
- за період з 18.02.2012р. по 20.02.2012р. (3 дні прострочення) від суми 21415104,18 грн. розмір пені складає 27207,71 грн., розмір 3 % річних - 5266,01 грн.,
- за 21.02.2012р. (1 день прострочення) від суми 20951485,36 грн. розмір пені складає 8872,90 грн., розмір 3 % річних - 1717,33 грн.,
- за 22.02.2012р. (1 день прострочення) від суми 19471362,38 грн. розмір пені складає 8246,07 грн., розмір 3 % річних - 1596,01 грн.,
- за 23.02.2012р. (1 день прострочення) від суми 18362301,94 грн. розмір пені складає 7776,38 грн., розмір 3 % річних - 1505,11 грн.,
- за 24.02.2012р. (1 день прострочення) від суми 14273869,83 грн. розмір пені складає 6044,94 грн., розмір 3 % річних - 1169,99 грн.,
- за період з 25.02.2012р. по 27.02.2012р. (3 дні прострочення) від суми 2369380,75 грн. розмір пені складає 3010,28 грн., розмір 3 % річних - 582,63 грн.
Отже, разом розмір пені за актом приймання - передачі від 31.01.2012р. становить 91935,76 грн., а розмір 3 % річних складає 17794,01 грн.
12) по акту приймання - передачі від 29.02.2012р., строк оплати за яким настав 14.03.2012р.,
- за період з 15.03.2012р. по 16.03.2012р. (2 дні прострочення) від суми 33913944,55 грн. розмір пені складає 28724,93 грн., розмір 3 % річних - 5559,66 грн.,
- за період з 17.03.2012р. по 19.03.2012р. (3 дні прострочення) від суми 28367539,43 грн. розмір пені складає 36040,73 грн., розмір 3 % річних - 6975,62 грн.,
- за 20.03.2012р. (1 день прострочення) від суми 27870679,40 грн. розмір пені складає 11803,16 грн., розмір 3 % річних - 2284,48 грн.,
- за 21.03.2012р. (1 день прострочення) від суми 27226164,62 грн. розмір пені складає 11530,21 грн., розмір 3 % річних - 2231,65 грн.,
- за 22.03.2012р. (1 день прострочення) від суми 25834655,49 грн. розмір пені складає 10940,91 грн., розмір 3 % річних - 2117,59 грн.,
- за 23.03.2012р. (1 день прострочення) від суми 25255236,14 грн. розмір пені складає 10350,51 грн., розмір 3 % річних - 2070,10 грн.,
- за період з 24.03.2012р. по 26.03.2012р. (3 дні прострочення) від суми 24007690,87 грн. розмір пені складає 29517,65 грн., розмір 3 % річних - 5903,53 грн.,
- за 27.03.2013р. (1 день прострочення) від суми 19341279,88 грн. розмір пені складає 7926,75 грн., розмір 3 % річних - 1585,35 грн.,
- за 28.03.2013р. (1 день прострочення) від суми 16014174,69 грн. розмір пені складає 6563,19 грн., розмір 3 % річних - 1312,64 грн.,
- за 29.03.2013р. (1 день прострочення) від суми 14576928,70 грн. розмір пені складає 5974,15 грн., розмір 3 % річних - 1194,83 грн.,
- за 30.03.2013р. (1 день прострочення) від суми 4333359,82 грн. розмір пені складає 1775,97 грн., розмір 3 % річних - 355,19 грн. Відтак, розмір пені за актом приймання - передачі від 29.02.2012р. становить 161148,16 грн., а розмір 3 % річних складає 31590,64 грн.
Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" пені та трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню, а саме:
- пеня в сумі 1223459, 58 грн.
- три проценти річних в сумі 237199, 29 грн.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних за актами приймання-передачі від 30.03.2011 року та від 31.03.2011 року, від 29.04.2011 року та від 30.04.2011 року, від 30.05.2011 року та від 31.05.2011 року, від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, від 31.10.2011 року, від 31.01.2012 року та від 29.02.2012 року відповідає приписам ст. 625 ЦК України та положенням п. 6.1 Договору.
Проте, у зв'язку з допущенним позивачем помилками в розрахунках інфляційних за актами приймання-передачі від 31.01.2011 року, від 25.02.2011 року та від 28.02.2011 року, судом здійснено їх перерахунок, зокрема:
1) за актами приймання-передачі від 31.01.2011р., строк оплати за яким настав 14.02.2011р.-
- за лютий 2011р. із простроченої суми 18947122,03 грн. інфляційні витрати складають 170524,10 грн.;
- за березень 2011р. із простроченої суми 11843838,02 грн. інфляційні витрати складають 165813,73 грн.
Отже, разом за даним актом сума інфляційних витрат складає 336337,83 грн.
В розрахунку інфляційних витрат за даним актом приймання-передачі позивачем неправильно визначено суму простроченої заборгованості, з якої розраховується інфляція за березень 2011р. З врахуванням часткової оплати відповідачем за даним актом всього в розмірі 7103284,01 грн., сума боргу, що залишиться становить 11843838,02 грн., а не 12014362,12 грн., як розрахував позивач.
2) за актами приймання-передачі від 25.02.2011р. та від 28.02.2011р., строк оплати за якими настав 14.03.2011р. -
- за березень 2011р. із простроченої суми 22925585,69 грн. інфляційні витрати складають 320958,20 грн.;
- за квітень 2011р. із простроченої суми 0,10 грн. інфляційні витрати складають 0,00 грн.
Отже, разом за даним актом сума інфляційних витрат складає 320958,20 грн.
В розрахунку інфляційних витрат за даним актом приймання-передачі позивачем також неправильно визначено суму простроченої заборгованості, з якої розраховується інфляція за квітень 2011р. З врахуванням часткової оплати відповідачем за даним актом всього в розмірі 22925585,59 грн., сума боргу, що залишиться становить 0,10 грн., а не 320958,30 грн., як розрахував позивач.
Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" інфляційних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 1144907,65 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 611, 625, 629, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181,193, 230, 231, 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, код ЄДРПОУ 03345716, р/р № 260333020497 в філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Запоріжжя, МФО 313957, на користь:
- Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, р/р № 26002301921 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720, пеню в сумі 1223459 (один мільйон двісті двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 58 коп., три проценти річних в сумі 237199 (двісті тридцять сім тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 29 коп., інфляційні в сумі 1144907 (один мільйон сто сорок чотири тисячі дев'ятсот сім) грн. 65 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 52111 (п'ятдесят дві тисячі сто одинадцять) грн. 33 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" щодо стягнення пені в сумі 2919,53 грн. - відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 565,11 грн. - відмовити.
5. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" щодо стягнення інфляційних в сумі 6559,80 грн. - відмовити.
Повне рішення складено - 23.12.2013 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.