Справа №639/9579/13-к
1-КП/639/431/2013
24 грудня 2013 р. суд Жовтневого району м. Харкова у складі:
головуючого судді Чижиченко Д.В.
при секретарі Косенко С.М.
за участю прокурора Колесник Є.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
розглянувши обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР 06 вересня 2013 р. № 12013220500002309 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст.. 89 КК України не судимого, одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: м. Харків, вул.. Полтавський шлях, б. 175, кв. 214
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
06 вересня 2013 р. о 12 годині 40 хвилин ОСОБА_1, знаходячись за адресою: м. Харків, пров. Титаренківський, 8 на лавці біля супермаркету «Дигма», побачивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що знаходилися біля лавки розташованої навпроти, після того, як останні із пакунками в руках направились у бік вул.. Клапцова у м. Харкові, маючи умисел, направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, підбіг до неї та перебуваючи за спиною останньої, ривком своїх рук зірвав з вух ОСОБА_3 золоті сережки, після чого з місця скоєного злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3263 від 22 жовтня 2013 р. на загальну суму 1021 гривень 80 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав в повному обсязі та надав показання відповідно до наведеного вище. Обвинувачений додав, що гроші отримані від продажу майна, яке було здобуте злочинним шляхом витратив на утримання дитини інваліда.
Крім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_1 своєї провини, вина останнього підтверджується зібраними та проаналізованими судом доказами:
-висновком судово-товарознавчої експертизи №3236 від 22 жовтня 2013 р. (арк.. крм. пров. 32-34);
-протоколом огляду предмета (арк.. крм. пров. 44-46).
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду не викликають сумнівів, так як вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, относимість, допустимість та достатність яких встановлена судом.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, а також правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності і істинності позиції обвинуваченого, а у зв'язку з цим, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів відносно тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дану справу в порядку ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що йому відомо про обмеження права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку відповідно ст.. 349 КПК України.
Частиною 2 ст. 186 КК України передбачено кримінальну відповідальність за злочин, винними у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 саме до такого висновку приходить суд та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
В судовому засіданні були вивченні дані про особу винного, встановлено, що ОСОБА_1Ю в силу ст.. 89 КК України не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійно місце проживання, задовільно характеризується, одружений.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, визнання своєї вини.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, пом'якшуючи покарання обставини, особу обвинуваченого, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому йому слід обрати покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в якості матеріальної шкоди 1000 гривень. В задоволені позову про відшкодування моральної шкоди відмовити, оскільки позивачем не надано відповідних доказів в обґрунтування своїх вимог.
Обов'язок по відшкодуванню судових витрат покласти на обвинуваченого ОСОБА_1
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, обраний під час досудового слідства у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 24 грудня 2013 р.
Позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в якості матеріальної шкоди 1000 гривень.
Судові витрати у розмірі 244 гривні 50 копійок стягнути з ОСОБА_1 з перерахування зазначених коштів на рр НДЕКЦ при УВС України в Харківській області №31419544700005 МФО 851011 за експертні послуги.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя Чижиченко Д.В.