06 грудня 2013 р.Справа № 2-а-388/11/1424
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Франчук Олена Дмитрівна
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Осіпова Ю.В.,
суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області про визнання протиправними дій та здійснення перерахунку пенсії, -
03.03.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області та просив визнати протиправними дій відповідача та зобов'язати перерахувати та виплатити додаткової та основної пенсії у розмірі, визначеному ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 22.05.2008 р.
Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 квітня 2011 року (в порядку скороченого провадження) позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області здійснити позивачу перерахунок пенсії у розмірі, визначеному ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 22.05.2008 р.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальником УПФУ в м. Южноукраїнську Миколаївської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Так, відповідачем нараховувалася та виплачувалася позивачу державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розмірів пенсії, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року № 654.
Позивач звернувся до УПФУ в м. Южноукраїнську Миколаївської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що положення ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є пріоритетними перед постановами Кабінету Міністрів України.
Однак, разом з тим, з рішенням суду 1-ї інстанції щодо перерахунку пенсії за період з 22.05.2008 р. по 02.09.2010 р. - погодитися неможливо.
Так, позивач звернувся до суду із даним позовом лише 03.03.2011 року та, враховуючи положення ст.99 КАС України, ним було порушено шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав. А відповідно до ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.
Отже, за таких підстав, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише з 03.09.2010 року, тобто в межах шестимісячного строку, в зв'язку із чим, позов в частині перерахунку пенсії за період з 22.05.2008 р. по 02.09.2010 р. - підлягає залишенню без розгляду, відповідно до ст.ст.5,100 КАС України.
В той же час, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про перерахунок пенсії з 03.09.2010 р. є правильним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 49 названого Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено,що особам, віднесеним до категорії 2, встановлюється додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що стосуються виплат, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, до яких відносяться і пенсії, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру державної та додаткової пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року № 654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Безпідставними є і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної пенсії у вказаному розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» затверджено на 2010 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Судова колегія звертає увагу також на те, що Законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі щомісячних пенсійних виплат в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує особа в разі досягнення нею передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В даному випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок).
З урахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсії за період з 03.09.2010 року, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», є правильним.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання останнього провести перерахунок пенсії з 03.09.2010 р. правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає постанову міського суду у вказаній частині без змін.
Керуючись ст.ст.183-2,195,197,198,200,203,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області - задовольнити частково.
Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 квітня 2011 року в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання останнього провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, як ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи з 22.05.2008 р. по 02.09.2010 р. - скасувати, а позовні вимоги ОСОБА_1 у вказаній частині - залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 квітня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Осіпов Ю.В.
Судді: Золотніков О.С.
Скрипченко В.О.