29.11.2013р. Справа № 9104/165172/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Попка Я.С.,
судді Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, м.Івано-Франківськ
на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2012р. у справі №0907/14216/11
за позовом ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ
до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, м.Івано-Франківськ
про зобов'язання призначити пенсію як матері дитини-інваліда з дитинства, -
03.11.2011р. ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов'язання призначити пенсію як матері дитини-інваліда з дитинства, просила визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області незаконними та зобов'язати відповідача здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії, як матері дитини-інваліда з дитинства по нормі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2012р. у справі №0907/14216/11 адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську здійснити призначення пенсії, як матері дитини-інваліда з дитинства - задоволено; визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську від 06.09.2011р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, як матері дитини-інваліда з дитинства; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську призначити ОСОБА_1 пенсію, як матері дитини-інваліда з дитинства, згідно із ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 29.08.2011р.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач: управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з огляду на наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 має трудовий стаж, який складає понад 15 років, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.9-11). Згідно з свідоцтвом про народження, вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Відповідно до медичного висновку лікувально-контрольної комісії від 02.08.2011р., ОСОБА_2 знаходилась на обліку з діагнозом ювенальний ревматоїдний артрит і є інвалідом дитинства (а.с.13). Згідно з випискою з історії хвороби дитини, копія якої міститься в матеріалах справи, дитині інвалідність переоформлена рішенням JIKK МДКЛ №111 від 23.07.1999р. до 16-річного віку (а.с.14). Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК №1228003 серії 10 ААА, ОСОБА_2 при повторному огляді встановлена третя група інвалідності, у графі "причина інвалідності" вказано: "з дитинства".
29.08.2011р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії, як матері дитини-інваліда на підставі ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак, управлінням Пенсійного Фонду України в України в м.Івано-Франківську відмовлено у призначенні пенсії як матері дитини-інваліда, в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт настання інвалідності дитини до 6-річного віку (а.с.6).
Відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років, із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому, до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Пунктом 3 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому, до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 має право, як мати інваліда з дитинства, на призначення пенсії на підставі ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому відмова управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську від 06.09.2011р. є неправомірною.
За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, м.Івано-Франківськ на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2012р. у справі №0907/14216/11 за позовом ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, м.Івано-Франківськ про зобов'язання призначити пенсію як матері дитини-інваліда з дитинства, - залишити без задоволення.
2. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2012р. у справі №0907/14216/11 за позовом ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, м.Івано-Франківськ про зобов'язання призначити пенсію як матері дитини-інваліда з дитинства, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя Я.С. Попко
Суддя Р.Б. Хобор