29.11.2013р. Справа № 9104/24215/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Попка Я.С.,
судді Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, м.Чернівці
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.02.2010р. у справі №2а-570/10/2470
за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, м.Чернівці
до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області, м.Сокиряни Чернівецької області
про визнання перевірки недійсною та скасування рішення, -
Представник підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання перевірки від 14.03.2009р. недійсною та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.03.2009р. № 0001002304/0 на суму 14543,25грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що працівниками ДПА Чернівецької області було проведено перевірку належного позивачу магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 14.13.2009р. без номера. На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем було винесено оскаржуване рішення, яке, на думку позивача, підлягає скасуванню, в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 7235,25грн., оскільки суперечить ч.4 ст.111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Конституції України.
В процесі розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підприємця ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідала сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Також, подані позивачем докази не спростовують, а навпаки підтверджують виявлене порушення, яке полягає у незабезпеченні відповідності готівкових коштів, що наявні в місці розрахунків, сумі, зазначеній у звіті РРО.
24.02.2010р. постановою Чернівецького окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання перевірки від 14.03.2009р. недійсною та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.03.2009р. №0001002304/0 на суму 14543,25грн. - відмовити повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з тих підстав, що вона прийнята з порушеннями норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування заявлених вимог посилається, зокрема на те, що податковий орган не мав правових підстав для проведення планової перевірки його господарської діяльності, оскільки ч.4 ст.11 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Однак, позивач повідомлення про проведення 14.03.2009р. планової перевірки не отримував ні до 04.03.2009р. (за 10.днів), ні пізніше - а отже планова перевірка є незаконною.
Також наголосив на тому, що податківці під час перевірки змусили продавця: ОСОБА_3 підрахувати разом готівкові кошти на місці проведення розрахунків підприємців ОСОБА_1 і ОСОБА_4, які в момент перевірки знаходились і завжди знаходяться в шухлядах різних відділів з відповідними написами та занесли ці неправдиві відомості до акту.
Від відповідача: Сокирянської ОДПІ до суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.02.2010р. без змін.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з огляду на наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.03.2010р. працівниками ДПА Чернівецької області проведено перевірку належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 14.03.2009р. без номера (а.с.39, 40).
Вказану перевірку було проведено відповідно до плану перевірок на березень 2009р., затвердженого виконуючим обов'язки голови ДПА Чернівецької області та направлень від 12.03.2009р. за №489 та №490 (а.с.37, 38).
З вищезгаданими направленнями 04.03.2009р. було ознайомлено ОСОБА_3, що працювала продавцем у ПП ОСОБА_1 (про що свідчать її підписи на направленнях).
Оскільки із цих направлень вбачається, що в них зазначено дати початку та закінчення перевірки, то їх слід вважати належним повідомленням в розумінні ст.11-1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
В ході перевірки встановлено, що позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, в сумі 1447,05грн., а також не забезпечено друк щоденного фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій звіту 09.03.2009р., чим порушено вимоги п.9, 10, 13, ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі висновків акта перевірки, Сокирянською об'єднаною ДПІ Чернівецької області прийнято рішення від 23.03.2009р. №0001002304/0 про застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 14545,25грн. (а.с.8).
Не погоджуючись з рішенням Сокирянської об'єднаної ДПІ Чернівецької області позивач звернувся в адміністративному порядку до ДПА в Чернівецькій області із первинною скаргою. За результатами розгляду даної скарги ДПА в Чернівецькій області прийнято рішення від 03.06.2009р. №3709/10/25-009, яким частково скасовано суму застосованих санкцій у розмірі 7310,00грн., а в іншій частині рішення залишено без змін.
Таким чином, сума застосованої штрафної (фінансової) санкції на момент розгляду справи в суді складає 7235,25грн.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Стаття 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", серед осіб, на яких поширюється дія цього закону, називає, зокрема, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), здійснювати контроль за додержанням валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Таким чином, доводи позивача про відсутність в Сокирянської ОДПІ права на проведення перевірки судом першої інстанції правомірно не взяті до уваги, оскільки вони не відповідають законодавству і суперечать дійсним обставинам справи.
Зокрема, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що оскільки перевірку було проведено в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), то доводи позивача про порушення податковим органом порядку проведення перевірки не ґрунтується на приписах законодавства України. З матеріалів справи вбачається, що з направленням на проведення перевірки №490 від 12.03.2009р. продавця ОСОБА_3 було ознайомлено 04.03.2009р. (тобто за 10 днів до проведення перевірки), про що свідчить її підпис на цьому направленні.
Що ж стосується посилань позивача на те, що працівники податкового органу змусили продавця ОСОБА_3 підрахувати готівкові кошти на місці проведення розрахунків підприємців ОСОБА_1 і ОСОБА_4, то такі твердження є голослівними та не підтверджуються жодними доказами.
Зокрема, суд першої інстанції зобов'язував позивача надати докази на підтвердження вищезгаданих посилань та викликав в судове засідання в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Однак, свідки в судове засідання не прибули, а жодних інших доказів на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем так і не було надано.
Згідно із вимогами п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Пунктом 13 ст.3 вищеназваного Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 22 цього Закону передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, при проведенні перевірки за додержанням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги) на місці проведення розрахунків перевіряючими було виявлено 1447,05грн., що підтверджується актом зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків (а.с.42). Однак, у денному звіті РРО було вказано 64,75грн., що підтверджується денним звітом (а.с.42).
Відповідно до вимог ч.1ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки твердження, зазначені в позовній заяві ОСОБА_1, не були доведені належними та допустимими доказами, вимог ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі в частині надання додаткових доказів, а також забезпечення явки свідків в судове засідання ним не було виконано, суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, цілком обґрунтовано не прийняв до уваги доводів позивача та визнав їх необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.02.2010р., якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання перевірки від 14.03.2009р. недійсною та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.03.2009р. №0001002304/0 на суму 14543,25грн. відмовлено повністю - є правомірною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, м.Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.02.2010р. у справі №2а-570/10/2470 за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, м.Чернівці до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області, м.Сокиряни Чернівецької області про визнання перевірки недійсною та скасування рішення, - залишити без задоволення.
2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.02.2010р. у справі №2а-570/10/2470 за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, м.Чернівці до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області, м.Сокиряни Чернівецької області про визнання перевірки недійсною та скасування рішення, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя Я.С. Попко
Суддя Р.Б. Хобор