2/258/3184/13 258/10966/13-ц
Провадження № 2/258/3184/13
18 жовтня 2013 року м. Донецьк
Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Леонова О.С.,
при секретарі - Ярошенко І.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 « про розірвання шлюбу», -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем з тих підстав, що з відповідачем вони не проживають протягом 1,5 року. З вказаного часу вони мешкають окремо, спільного господарства та бюджету не мають. Сімейні відносини зіпсовані через те, що на побутовому ґрунті виникли сварки, що призвело до втрати почуття кохання та поваги, сумісне проживання стало неможливим.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти розірвання шлюбу.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК) установив наступне.
Так, між сторонами було зареєстровано шлюб 05 серпня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції в . Донецьку, актовий запис № 262.
Сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-НО № 121806, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції в м. Донецьку 10 травня 2007 року.
Шлюбні відносини сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили взаєморозуміння, почуття любові й поваги один до одного.
На примирення позивачка не згодна, обґрунтовуючи це тим, що відновлення сім'ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення сторін. Майнового спору між сторонами судом не встановлено.
Після розірвання шлюбу позивачка просить суд залишити прізвище - «Шевченко».
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право після розірвання шлюбу залишити його.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньої дитини, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 105 ч.3, 112,113, 114 ч.2 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,11,88,209,212,213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 « про розірвання шлюбу» - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05 серпня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції в м. Донецьку , актовий запис № 262 - розірвати.
За вибором позивачки її прізвище «Шевченко» залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.С. Леонов