2/258/3458/13 258/12117/13-ц
Провадження № 2/258/3458/13
29.11.2013 року м. Донецьк
Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Леонова О.С.,
при секретарі - Ярошенко І.О.,
за участю:
представника позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про розірвання шлюбу»,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем з тих підстав, що сімейні відносини між сторонами не склалися, у них різні характери, виховання та погляди на подружнє життя. Подружні відносини сторони не підтримують, не ведуть спільне господарство. На даний час шлюбні стосунки між сторонами остаточно були припинені, а за таких обставин позивачка дійшла висновку про необхідність розірвання даного шлюбу та звернулася до суду. Примирення між ними не можливе і позивачка проти цього категорично заперечує, оскільки втратила до відповідача будь-які почуття любові та поваги.
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, однак надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини не явки суду не повідомив. Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача, ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК) установив наступне.
Так, між сторонами було зареєстровано шлюб 01.12.1978 року Кіровським відділом ЗАГС м. Донецька, актовий запис № 1146.
Від даного шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає.
Шлюбні відносини сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили взаєморозуміння, почуття любові й поваги один до одного, а також єдність цілей та мети створення та існування спільної сім'ї. Сторони є різними за характером людьми, у них різні погляди на побутові питання, а також різні життєві позиції.
На примирення позивачка не згодна, обґрунтовуючи це тим, що відновлення сім'ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення сторін. Майнового спору між сторонами судом не встановлено.
Після розірвання шлюбу позивачка просить суд залишити прізвище - «Кривулькіна».
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 105 ч.3, 112,113, 114 ч.2 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,11,209,212,213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про розірвання шлюбу» - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 01.12.1978 року Кіровським відділом ЗАГС м. Донецька, актовий запис № 1146 - розірвати.
За вибором позивачки її прізвище «Кривулькіна» залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О.С. Леонов