Справа: № 2а-11903/11 Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко О.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
05 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 09.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. ст. 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалід 2 групи має право на перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також на отримання щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі 1 мінімальної заробітної плати. Крім цього, вказував на наявність у неї права на отримання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 09.12.2011року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, має 2 групу інвалідності, захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, тобто має право на перерахунок пенсії відповідно до положень ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а також на отримання щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Також судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, і, відповідно, має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка повинна нараховуватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача як особа, віднесена до 1 категорії, інвалід 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, має статус дитини війни та є пенсіонером за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 даної статті, у відповідності якій дана доплата встановлюється в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області - залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 09.12.2011 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.