23 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2-а-1365/09
Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
суддів - Шевякова І.С. , Кукоби С.С.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України про стягненя заборгованості по заробітній платі, -
01 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.01.2001 по 30.04.2007 в сумі 81 045,68 грн. та 1500,00 грн. витрат по оплаті висновку спеціаліста.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що вона працює суддею Октябрського районного суду м. Полтави з 11.06.1991 року, відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 05.03.2002 року № 220/2002 "Про деякі заходи матеріального забезпечення суддів у зв'язку з додатковим навантаженням" була встановлена щомісячна надбавка за напруженість та складність роботи у розмірі 80 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Як вбачається з розрахункових листів по заробітній платі, за період з 01 березня 2002 року по 31 грудня 2005 року включно, заборгованість по виплаті зазначеної 80 відсоткової надбавки складає 26447 грн. 96 коп. Пунктом 2 Указу Президента України від 10.07.1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" передбачена щомісячна виплата суддям надбавок за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи у розмірі 75 відсотків окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас судді. За період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року заборгованість по виплаті 75 відсоткової надбавки становить 27875 грн. 42 коп. Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" від 10.07.1995 року за № 584/95 судді звільнені від сплати прибуткового податку. В зв'язку з набранням чинності з 01.01.2004 року Закону України "Про податок з фізичних осіб", який передбачає лише соціальні пільги по сплаті вказаного податку, протягом періоду часу з 01.01. 2004 року по 30 квітня 2007 року з нарахованої їй заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі - 15041 грн. 24 коп. Крім того, з суми відшкодування за санаторно-курортне лікування за 2005-2006 роки було утримано податку в сумі 284 грн. 86 коп. Згідно ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Постановою Кабінету Міністрів України № 514 від 30 червня 2005 року встановлений посадовий оклад Голови Верховного Суду України в розмірі 15 розмірів мінімальної заробітної плати. Зазначена постанова набрала чинності з 01 червня 2005 року, отже із вказаної дати посадові оклади суддів не могли бути меншими від 50 відсотків окладу Голови Верховного суду України. Згідно розрахунку сума різниці посадового окладу, розрахованого відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів", та фактично нарахованого за період з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року становить 11396 грн. 20 коп. Позивач вважає, що дані суми повинні бути їй виплачені.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2008 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державної судової адміністрації України шляхом списання з рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритому в Державному казначействі України, МФО 820172, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року в сумі 11396 грн. 20 коп. (одинадцять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 20 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 касаційну скаргу Державної судової адміністрації України задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 скасовано. Справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до територіального правління Державної судової адміністрації в Полтавській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства юстиції України про стягнення заборгованості по заробітній платі у відповідності до вимог частини 2 статті 44 Закону України "Про статус суддів" та на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 03.09.2005 № 865 за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 та виплати компенсації втраченого заробітку за 2004 рік направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 справу в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у відповідності до вимог частини 2 статті 44 Закону України "Про статус суддів" та на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 03.09.2005 № 865 за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 та виплати компенсації втраченого заробітку за 2004 рік прийнято до провадження.
Позивач в судове засіданні не з'явився. 16.12.2013 до суду надійшли пояснення позивача, згідно яких позивач просив стягнути з Державної судової адміністрації України заборгованість по заробітній платі за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 в сумі 3 567,25 грн. та компенсацію втрати частини заробітку пов'язаної зі справлянням податку за 2004 рік в сумі 2406,34 грн. Крім того, у вказаних поясненнях позивач просив провести розгляд справи без його участі.
Відповідач Міністерство фінансів України в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив. Надав до суду письмові заперечення у яких проси в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що Міністерство фінансів України, як учасник бюджетного процесу не несе відповідальності за нарахування та виплату заробітної плати, грошового утримання. Крім того, просив розгляд справи провести без участі представника Міністерства фінансів України.
Відповідачі Територіальне управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, Державна судова адміністрація України, Державне казначейства України явку своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції, проти розгляду справи в письмовому порядку не заперечував.
Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, колегія суддів, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 16 грудня 2013 року перейшла до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегією суддів встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 з 11.06.1991 працювала суддею Октябрського районного суду м. Полтави.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2004 року Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який передбачає лише соціальні пільги по сплаті зазначеного податку, за 2004 рік з нарахованої позивачу заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а саме: з довідки ТУ ДСА в Полтавській області № 1382 від 30.05.2007 із заробітної плати позивача за період з січня по грудень 2004 року утримано прибутковий податок в розмірі 2406,34 грн.
В даному випадку предметом розгляду є правомірність утримання та сплати позивачем податку з доходів з фізичних осіб, можливість вважати зазначену сплату втратою частини заробітку, наявність у позивача права на компенсацію зазначеної втрати за рахунок сплаченого податку.
Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В період до 01.01.2004 згідно Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" від 10.07.1995 № 584/95 заробітна плата суддів була звільнена від обкладання прибутковим податком.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.03.2003 № 889-4, яким запроваджений податок з доходів фізичних осіб, який відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-12 належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових) платежів.
Відповідно до вимог зазначеного Закону ТУ ДСА в Полтавській області утриманий та перерахований до Державного бюджету України, а позивачем, як платником податку сплачений податок з доходів фізичних осіб.
Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про деякі питання оплати праці суддів" від 20.01.2004 № 22-р передбачено компенсаційні виплати суддям у зв'язку з втратою частини заробітку, пов'язаною зі сплати податку з доходів фізичних осіб у 2004 році.
Згідно з пунктом 1 цього розпорядження Голові Конституційного Суду України та головам судів загальної юрисдикції дозволено здійснювати у 2004 році компенсаційні виплати суддям у розмірі до 100 % посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку з доходів фізичних осіб буде нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за IV квартал 2003 року. У пункті 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 22-р зазначено, що компенсаційна виплата, передбачена пунктом 1 цього розпорядження, здійснюється в межах видатків на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що у вказаному розпорядженні йдеться про здійснення компенсаційних у зв'язку з можливим зменшенням заробітної плати суддів у 2004 році. Крім того, при наявності підстав, передбачених вказаним розпорядженням зазначена компенсація підлягає обов'язковій компенсації.
З матеріалів справи, а саме довідки ТУ ДСА в Полтавській області № 1382 від 30.05.2007 встановлено, що середньомісячна зарплата позивача за IV кварталу 2003 року становить 1908,49 грн. = (1694,52 грн. + 2649,47 грн. + 1381,48 грн.): 3 міс. (а.с. 18)
Різниця між середньомісячною зарплатною за IV кварталу 2003 року та сумою заробітної плати нарахованої ОСОБА_1 після сплати податку з доходів фізичних осіб за період з січня по грудень 2004 року становить:
січень 1 298,23 грн. - 163,71 грн. = 1134,52 грн.;
лютий 1 489,02 грн. - 187,76 грн. = 1301,26 грн.;
березень 1 539,02 грн. - 194,07 грн. = 1344,95 грн.;
квітень 1 494,13 грн. - 188,41 грн. = 1305,72 грн.;
травень 1 494,13 грн. -187,35 грн. = 1306,78 грн.;
червень 1 501,66 грн. - 188,38 грн. = 1313,28 грн.;
липень 1 501,66 грн. - 188,38 грн. = 1313,28 грн.;
серпень 1 422,71 грн. - 178,48 грн. = 1244,23 грн.;
вересень 1 507,47 грн. - 189,11 грн. = 1318,36 грн.;
жовтень 4 187,58 грн. - 526,33 = 3661,25 грн.
листопад 220,55 - 28,67 грн. = 191,88 грн.
грудень 1 480,20 - 185,69 = 1294,51 грн.
Отже, сума нарахованої щомісячної заробітної плати за період з січня по грудень 2004 року після сплати податку з доходів фізичних осіб є нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати нарахованої ОСОБА_1 за IV кварталу 2003 року.
Максимальний розмір компенсаційної виплати, визначений пунктом 1 розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про деякі питання оплати праці суддів" від 20.01.2004 № 22-р та становить до 100 відсотків посадового окладу судді.
Згідно матеріалів справи посадовий оклад позивача у 2004 році становив 304 грн. Отже, максимальний розмір компенсаційної виплати у 2004 році становить 3648,00 грн. = 304,00 грн. х 12 місяців.
Таким чином, втрата частини заробітку ОСОБА_1 пов'язана зі справлянням податку з доходів фізичних осіб становить 2406,34 грн. та не перевищує максимального розміру компенсаційної виплати.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з ДСА України на користь ОСОБА_1 компенсаційних витрат за 2004 рік в сумі 2406,34 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку позовним вимогам про стягнення заборгованості по заробітній платі у відповідності до вимог частини 2 статті 44 Закону України "Про статус суддів" та на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 03.09.2005 № 865 за період з 01.06.2005 по 31.12.2005, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 44 Закону України "Про статус суддів" було встановлено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Недотримання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати не нижче від визначеної законом та порушенням конституційних гарантій щодо незалежності та недоторканності суддів.
Кабінет Міністрів України постановами № 513 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України" та № 514 "Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України" від 30.06.2005, з 01.06.2005 підвищив оклади, зокрема, Голові Конституційного Суду України та Голові Верховного Суду України.
Постановою Кабінету Міністрів України 30.06.2005 №514 установлено, що посадовий оклад Голови Верховного Суду України становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України не привів посадові оклади інших суддів у відповідність з вимогами статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням підвищених посадових окладів Голови Конституційного Суду України та Голови Верховного Суду України.
Схеми посадових окладів інших керівників та суддів Конституційного Суду України, керівників та суддів інших судів загальної юрисдикції були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці суддів", якою приведено оклади суддів у відповідність із встановленим частиною другою статті 44 Закону України "Про статус суддів" співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя.
Однак вказана постанова набрала чинності з 01.01.2006, а не з 01.06.2005.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.05.20071 у справі за позовом Особи до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 03.09.2005 № 865 визнано незаконним.
Цією ж постановою суду допущено поворот виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865. Визнано, що вона підлягає застосуванню одночасно з постановами Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 513 і № 514 з питань оплати праці керівників судів, тобто з 01.06.2005.
Відповідно до додатку 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 посадовий оклад судді Октябрського районного суду м. Полтави становить 7,5 розмірів мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи встановлено, що заробітна плата позивача з 01.01.2006 становила 3408,00 грн. Отже, розмір заробітної плати позивача за період з 01.06.2005 по. 31.12.2005 при її обчислені відповідно до умов постанови Кабінету міністрів України від 03.09.2005 № 865 не повинен перевищувати вказаної суми.
Розмір мінімальної заробітної плати на 2005 рік встановлено ст. 83 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та становить з 01.01.2005 - 262,00 грн. на місяць, з 01.04.2005 - 290,00 грн. на місяць, з 01.07.2005 - 310,00 грн., з 01.09.2005 - 332,00 грн. на місяць.
За таких розмір заборгованості по заробітній платі за період з червня по грудень 2005 року вираховується, виходячи з різниці між граничним розміром заробітної плати та нарахованою у відповідному місяці заробітною платою.
Період 2005 рокукількість робочих днів у місяці кількість днів відпрацьованих позивачем у місяцінарахована та сплачена зарплата (грн.)в тому числі нарахований і сплачений оклад (грн.)розмір окладу за законом (грн.)заборгованість по зарплаті (з урахуванням обмеження) (грн.)
червень20202223,00430,002175,00 (290,00х7,5)1185,00
липень21215170,20430,002325,00 (310,00х7,5)заборгованість відсутня
серпень22111058,44215,002325,00 (310,00х7,5)947,50
вересень22224233,89430,002490,00 (332,00х7,5)заборгованість відсутня
жовтень21152936,52307,142490,00 (332,00х7,5)471,48
листопад22131996,58254,092490,00 (332,00х7,5)963,27
грудень22225792,00430,002490,00 (332,00х7,5)заборгованість відсутня
Таким чином, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з червня по грудень 2005 року становить 3 567,25 грн.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 3 567,25 грн. підлягають задоволенню.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 червня по 31 грудня 2005 року в сумі 3 567,25 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят сім гривень 25 копійок) та компенсацію втрати частини заробітку, у зв'язку із сплатою податок з доходів фізичних осіб за 2004 рік в сумі 2 406,34 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень 34 копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя С.С. Бойко
суддя суддя І.С. Шевяков С.С. Кукоба