04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" грудня 2013 р. Справа№ 925/664/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Чорної Л.В.
Суліма В.В.
секретар: Комок І.А.
за участю представників:
позивача: Якимчук Ю.В.;
відповідача-1: Дудник О.Є.;
відповідача-2: не з'явились;
прокуратури: Левицька Н.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства "ДАК-
Електропром"
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 21.06.2013р.
у справі №925/664/13 (суддя Дорошенко М.В.)
за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах
держави в особі Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Черкаській області
до 1) Науково-виробничого приватного підприємства "ДАК-
Електропром"
2) Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської
області
про визнання незаконним та скасування рішення і зобов'язання
повернути майно
Заступник прокурора Черкаської області (далі - прокуратура) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (далі - позивач) до Науково-виробничого приватного підприємства "ДАК-Електропром" (далі - відповідач-1) та Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області (далі - відповідач-2), в якій просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-2 від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром";
- зобов'язати відповідача-1 повернути позивачу орендоване майно - цілісний майновий комплекс Державного підприємства - фірми "Оризон-транс" вартістю 1 960 737 грн., що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 13 (вул. Мазура, 24), м. Сміла згідно з Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди.
Позовні вимоги, зокрема, обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно не передавалось державою у власність відповідачу-1, а тому у відповідача-2 були відсутні правові підстави для прийняття рішення від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром".
Відповідач-1 проти позову заперечувало, посилаючись на те, що він правомірно набув у власність цілісний майновий комплекс Державного підприємства - фірми "Оризон-транс", оскільки вказане підприємство було припинено шляхом реорганізації через приєднання до відповідача-1 на підставі наказу Міністерства промислової політики України від 13.01.2005р. №19. Вказаний наказ визначив відповідача-1 правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обов'язків Державного підприємства - фірми "Оризон-транс".
Відповідач-2 проти позову заперечував, зазначаючи наступне:
- в преамбулі оскаржуваного рішення відповідача-2 міститься посилання на пп.10 п.„б" ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування", наказ Мінюсту України від 07.02.2002р. №7/5 „Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", що свідчить про правомірність дій відповідача-2 та законність оспорюваного позивачем і прокуратурою рішення;
- рішення відповідача-2 від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром" прийнято в межах, у спосіб та в порядку, які визначені Конституцією України;
- згідно з п.5.7 договору оренди підставою для повернення майна є припинення дії договору або його розірвання. Натомість позивачем та прокуратурою не надано доказів припинення чи розірвання договору.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.06.2013р. у справі №925/664/13 позов було задоволено повністю, а саме:
- визнано незаконним та скасовано рішення відповідача-2 від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром";
- зобов'язано відповідача-1 повернути позивачу орендоване майно - цілісний майновий комплекс державного підприємства - фірми "Оризон-Транс" вартістю 1 960 737 грн., що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 13 у м. Сміла, відповідно до затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. №847 "Порядку проведення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди";
- присуджено до стягнення з відповідача-1 у доход Державного бюджету України - 39 214,74 грн. судового збору;
- присуджено до стягнення з відповідача-2 у доход Державного бюджету України - 1 147,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2013р. у справі №925/664/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач-1 звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:
- відповідач-1 неодноразово повідомляв позивача про прийняття відповідачем-2 рішення від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром". Оскільки відповіді від позивача не надходило, відповідач-1 вирішив, що у позивача відсутні заперечення з приводу оформлення права власності на спірне майно за відповідачем-1;
- не включивши до наказу №19 від 13.01.2005р. жодних обмежень щодо обсягу правонаступництва, Міністерство промислової політики України фактично розпорядилось цим майном шляхом повної його передачі відповідачу-1;
- з моменту вступу у правонаступництво Державного підприємства - фірми „Оризон-Транс" відповідач-1 отримав право на все майно вказаного підприємства, в тому числі і на спірний цілісний майновий комплекс;
- отримані відповідачем-1 права на цілісний майновий комплекс мають пріоритет перед обов'язками орендаря за договором оренди, укладеним з позивачем;
- в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що спірне майно належить або належало до державної власності;
- оспорюване рішення відповідача-2 від 22.02.2012р. №100 стосується не лише цілісного майнового комплексу, а цілого комплексу нежитлових будівель, до складу якого входить і вказаний цілісний майновий комплекс.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2013р.
20.09.2013р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Новікова М.М., Мартюк А.І.
В судове засідання 23.09.2013р. з'явилися лише представники позивача та відповідача-1. Решта учасників судового процесу не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 31.10.2013р.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Чорної Л.В., Суліма В.В.
В судове засідання 31.10.2013р. з'явилися лише представники позивача, відповідача-1 та прокуратури. Представник відповідача-2 не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11.11.2013р.
В судове засідання 11.11.2013р. з'явилися лише представники позивача, відповідача-1 та прокуратури. Представник відповідача-2 не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 26.11.2013р.
В судове засідання 26.11.2013р. з'явилися лише представники позивача, відповідача-1 та прокуратури. Представник відповідача-2 не з'явився.
Оскільки явка представників сторін та прокуратури у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін та прокуратури про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розпочати розгляд справи у відсутність представника відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 26.11.2013р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2013р. у справі №925/664/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 26.11.2013р. заперечували проти доводів апеляційної скарги відповідача-1, просили суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним і об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.12.2013р.
В судове засідання 17.12.2013р. з'явилися лише представники позивача, відповідача-1 та прокуратури. Представник відповідача-2 не з'явився.
Представники позивача, відповідача-1 та прокуратури в судовому засіданні 17.12.2013р. підтримали пояснення, надані у попередньому судовому засіданні.
В судовому засіданні 17.12.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
21.12.2004р. між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем-1, як орендарем, було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства - фірми "Оризон-транс" №185 (далі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства - фірми "Оризон-транс" вартістю 689 700 грн. станом на 31.10.2004р., розташований по вул. Мазура, 24 у м. Сміла.
Згідно з п.п.10.1, 10.3 Договору оренди строк його дії становить три роки з 27.12.2004р. до 27.12.2007р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
На виконання умов Договору оренди між позивачем та відповідачем-1 було підписано Акт приймання-передачі в оренду державного майна.
13.01.2005р. Міністерство промислової політики України видало наказ №19 "Про припинення діяльності державного підприємства - фірми "Оризон-транс", згідно з яким, посилаючись на укладення між позивачем та відповідачем-1 Договору оренди, міністерство вирішило припинити юридичну особу Державного підприємства - фірми "Оризон-транс" шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря (відповідача-1) і вважати останнього правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обов'язків Державного підприємства - фірми "Оризон-транс".
В подальшому, на підставі ліквідаційного балансу Державного підприємства - фірми "Оризон-транс" та акту приймання-передачі, складених станом на 30.04.2005р., відбулося приєднання Державного підприємства - фірми "Оризон-транс" до відповідача-1, про що 31.05.2005р. внесено відповідний запис до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державним реєстратором виконавчого комітету Смілянської міської ради.
31.01.2007р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір №1 про внесення змін до Договору оренди, в якому вони, зокрема, дійшли згоди продовжити строк дії договору до 27.12.2010р.
01.07.2011р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір №2 про внесення змін до Договору оренди, яким, серед іншого, на підставі звіту про незалежну оцінку та акту оцінки від 21.06.2011р. збільшено вартість орендованого майна з 689 700 грн. до 1 960 737 грн. та продовжено дію договору до 26.12.2012р.
12.01.2012р. відповідачем-2 було прийнято рішення №10, згідно з яким майновому комплексу, розташованому за адресою: м. Сміла, вул. Мазура №24, призначено нову адресу: м. Сміла, вул. Промислова №13.
22.02.2012р. відповідачем-2 було прийнято рішення №100 ""Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром", яким виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області дозволив Смілянському відділу КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" оформити свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, розташований у м. Сміла по вул. Промисловій , 13 та належить відповідачу-1.
27.02.2012р. відповідач-2 на підставі вищевказаного рішення від 22.02.2012р. №100 видав відповідачу-1 свідоцтво про право власності на комплекс нежитлових будівель, розташований по вул. Промисловій, 13 у м. Смілі, до складу якого увійшло майно, орендоване відповідачем-1 за Договором оренди, укладеним з позивачем.
07.03.2012р. Смілянський виробничий відділ Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на підставі свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, розташований по вул. Промисловій, 13 у м. Смілі, зареєструвало за відповідачем-1 право власності на вказаний комплекс нежитлових будівель і видало витяг про державну реєстрацію прав від 07.03.2012р. №33415099.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач та прокуратура зазначали про те, що 03.01.2013р. позивач вручив відповідачу-1 під розписку і надіслав йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення заяву №11-04-00035 від 03.01.2013р. про припинення дії Договору оренди з 27.12.2012р.
Відповідач-1 отримав вказаний лист 05.01.2013р., однак орендований ним цілісний майновий комплекс після припинення дії Договору оренди не повернув, вважаючи його своєю власністю у відповідності до рішення відповідача-2 від 22.02.2012р. №100 та виданого свідоцтва про право власності.
Позивач та прокуратура просили суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-2 від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром", оскільки цілісний майновий комплекс Державного підприємства - фірми "Оризон-транс" не передавалось державою у власність відповідачу-1. На думку позивача та прокуратури, рішення від 22.02.2012р. №100 було прийнято з порушенням вимог законодавства та з перевищенням наданої відповідачу-2 компетенції.
Місцевий господарський суд позовні вимоги задовольнив повністю, визнавши їх нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності врегульовані Законом України "Про оренду державного і комунального майна".
Як уже зазначалось вище, спір у даній справі стосується нерухомого майна Державного підприємства - фірми "Оризон-транс", яке було реорганізовано через приєднання до відповідача-1, як орендаря за Договором оренди, укладеним з позивачем.
Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" припинення діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря. Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря. Орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди. У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється.
Відповідно до ст. ст. 23, 26, 27 названого Закону передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997р. було затверджено "Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди", згідно з п.п.1, 2 якого названий Порядок забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря. Цей Порядок поширюється на випадки повернення орендодавцю орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств і організацій та їхніх структурних підрозділів після припинення
(внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направив відповідачу-1 заяву №11-04-00035 від 03.01.2013р., в якій повідомив про припинення з 27.12.2012р. дії Договору оренди.
Відповідач-1 отримав вказану заяву, тобто у погодженому в Договорі оренди порядку і строки він був повідомлений орендодавцем про припинення дії Договору.
Натомість відповідач-1 відмовляється повертати переданий за Договором оренди цілісний майновий комплекс Державного підприємства - фірми "Оризон-транс", зазначаючи про те, що вказаний комплекс був переданий у власність відповідача-1 та видано відповідне свідоцтво на підставі рішення відповідача-2 від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром".
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, передача відповідачу-1 за Договором оренди №185 від 21.12.2004р. цілісного майнового комплексу Державного підприємства - фірми "Оризон-транс", припинення цього підприємства як юридичної особи шляхом приєднання до відповідача-1, визначення останнього правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обов'язків Державного підприємства - фірми "Оризон-транс" не були спрямовані на припинення права державної власності на вказаний цілісний майновий комплекс і відповідно на виникнення у відповідача-1 права приватної власності на нього.
При цьому, посилання відповідачів на відсутність доказів, які б свідчили про те, що спірне нерухоме майно належить до державної власності, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно зі статутом Державного підприємства - фірми „Оризон-транс" останнє засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству промислової політики України. В п.п.4.2, 4.4 названого статуту вказано, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з Мінпромполітики України у порядку, що встановлений чинним законодавством (том справи - 1, аркуш справи - 63, 64).
Окрім того,безпосередньо в договорі оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства - фірми „Оризон-транс", укладеному між позивачем і відповідачем-1, передбачено (п.п.1.1, 1.4-1.7, 2.2), що цей договір є підставою для виникнення у відповідача-1 прав на довгострокове користування земельною ділянкою, на якій розміщене Державне підприємство - фірма „Оризон-транс" у порядку, визначеному законодавством. Після укладення цього договору орендар приєднує до свого майна Державне підприємство - фірму „Оризон-транс" в установленому порядку. Відповідач-1 виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого Державного підприємства - фірми „Оризон-транс". Майно Державного підприємства - фірми „Оризон-транс" включається до балансу відповідача-1 із зазначенням, що це майно є орендованим. Передача Державного підприємства - фірми „Оризон-транс" в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача-1 права власності на це майно. Власником Державного підприємства - фірми „Оризон-транс" залишається держава, а відповідач-1 користується майном протягом строку оренди.
Таким чином, право власності на цілісний майновий комплекс Державного підприємства - фірми "Оризон-транс" у відповідача-1 не виникло, а тому позивач, як орендодавець за Договором оренди, після припинення дії цього договору з 27.12.2012р. має право вимагати від відповідача-1 повернення об'єкту оренди відповідно до Порядку проведення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997р.
Доказів на підтвердження протилежного ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог відносно зобов'язання відповідача-1 повернути позивачу майно, орендоване за Договором оренди.
Окрім того, в своїх запереченнях на позов відповідач-1 посилався на те, що аналогічний спір вже розглядався в порядку адміністративного судочинства.
З цього приводу судом було з'ясовано, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. у справі №823/152/13-а за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області до Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Науково-виробничого приватного підприємства "ДАК-Електропром" про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель м. Сміла, вул. Промислова, 13 науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром", залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013р., провадження у справі було закрито у зв'язку з тим, що вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського, а не адміністративного судочинства.
З наведеного вбачається, що спір між сторонами відносно законності рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром" по суті не розглядався адміністративним судом.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1, п.10 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В процесі судового розгляду було встановлено, що до відповідача-1 не перейшло право власності на цілісний майновий комплекс Державного підприємства - фірми "Оризон-транс", оскільки вказане нерухоме майно належить до державної власності. За наведених обставин у відповідача-2 були відсутні правові підстави для прийняття рішення від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром".
Оскільки рішення відповідача-2 від 22.02.2012р. №100 "Про оформлення свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель, м. Сміла, вул. Промислова, 13, науково-виробниче приватне підприємство "ДАК-Електропром" порушує право державної власності на цілісний майновий комплекс Державного підприємства - фірми "Оризон-транс", колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування цього рішення.
В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду.
Доводи апеляційної скарги відповідача-1 також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального права, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача-1 (апелянта).
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства "ДАК-Електропром" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2013р. у справі №925/664/13 - без змін.
2. Матеріали справи №925/664/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді Л.В. Чорна
В.В. Сулім