04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" грудня 2013 р. Справа№ 910/5946/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Дяченко Р.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Клименко О.А. ( за довіреністю), Мельник С.Р. ( за довіреністю)
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський"
на рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2013 р.
у справі № 910/5946/13 (Головуючий суддя: Кирилюк Т.Ю., судді: Грєхова О.А., Літвінова М.Є.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
до державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський"
про стягнення 32 388 699, 71 грн.
У березні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив стягнути з державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" основний борг у розмірі 32 388 699, 71 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 року.
В подальшому, 21.05.2013 року позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 32 229 440, 85 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі №910/5946/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі: стягнуто з державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" на користь публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" 32 229 440 грн. 85 коп. - основного боргу.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив на те, що факт виконання підрядних робіт підтверджується наданими доказами, натомість відповідачем не надано доказів оплати суми договірного забезпечення та прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, державне підприємство "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що договором та додатковими угодами до нього не визначено іншого джерела фінансування робіт з реконструкції НСК «Олімпійський» та проведення розрахунків, як бюджетні та не бюджетні запозичені кошти. НСК «Олімпійський» в даному випадку є отримувачем бюджетних коштів відповідно до затвердженого головним розпорядником паспорта бюджетних програм. Зазначило також, що фінансування будівництва об'єктів протягом 2012 року здійснювалось не в повному обсязі унаслідок чого станом на поточну дату НСК «Олімпійський» має непогашену заборгованість перед підрядними організаціями.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" та призначено справу до розгляду.
18.12.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представник були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України"). Окрім того, відповідно до відомостей реєстру Укрпошти станом на 18.12.2013 року, повідомлення відповідачеві вручено (а.с. 173)
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами
В судовому засіданні 18.12.2013 року представник позивача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.11.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір генерального підряду № 2-2008 (т.1 а.с.8).
За умовами договору, позивач зобов'язався виконати роботи з реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський", розташованого по вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі м. Києва, а відповідач сплатити їх вартість.
Пунктами 3.1.4, 3.1.5 договору генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 року передбачено, що забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) забезпечується утриманням п'яти відсотків від вартості фактично виконаних робіт звітного місяця та сплачується позивачу у двотижневий термін після підписання Державною приймальною комісією акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до ст. 875 Цивільного Кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що актами виконаних робіт, які були підписані відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості строків виконаних робіт, підтверджено виконання підрядних робіт у період з грудня 2008 року по грудень 2012 року (які містяться в матеріалах справи)(т.2 а.с.5-522)
Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 (т.1 а.с.19) до договору генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 року, відповідно до якої сторони погодили пункти 3.1.4 та 3.1.5 викласти в наступній редакції: "Договірне забезпечення зобов'язань позивача у розмірі п'яти відсотків від вартості фактично виконаних робіт звітного місяця утримуються відповідачем та сплачуються позивачу у двотижневий термін з дати прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва відповідно до чинного законодавства України". Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта готовності об'єкта до експлуатації ".
Згідно сертифікату № 16511051950 від 06.10.2011 року, який виданий на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 16.09.2011 року, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач свої зобов'язання за договором генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 року виконав в повному обсязі, натомість відповідач свої зобов'язання в частині сплати суми договірного забезпечення не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 32 229 440, 85 грн., яку останній визнав повністю, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, копія якого знаходиться в матеріалах справи, підписаний та скріплений печатками підприємств (т.1 а.с.37).
Окрім того, зазначена заборгованість підтверджується довідкою за підписом в.о. директора та заступника головного бухгалтера - начальника відділу з податкового обліку відповідача (т.3 а.с.11).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на неналежність виконання робіт є необґрунтованими, зважаючи на наступне
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази наявності зауважень з боку відповідача щодо якості виконаних позивачем підрядних робіт за договором генерального підряду № 2-2008 від 28.11.2008 року, таким чином, виконані позивачем роботи , відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України вважаються прийнятими відповідачем.
Також в матеріалах справи, міститься сертифікат № 16511051950 від 06.10.2011 року, скріплений печаткою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (т.1 а.с.23), який виданий на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 16.09.2011 року (т.1 а.с.24-33), який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як видно з матеріалів справи позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами від 12.09.2012 року та 21.01.2013 року про сплату заборгованості. (т.1 а.с.34-35). Проте, відповідач, листом від 14.02.2012 року (т.1 а.с.36) повідомив позивача про те, що погашення заборгованості буде здійснено за умови надходження державного фінансування.
Частиною 2 ст. 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Згідно ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати, а не приймати їх результати. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 5 оглядового листа Вищого Господарського суду № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що факт виконання підрядником робіт належним чином доведений, документально підтверджений матеріалами справи, в свою чергу доказів оплати суми договірного забезпечення відповідачем не надано, а тому судом першої інстанції вірно було задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача 32 229 440,85 грн.
Статтею 27 ГПК України передбачено, що суд має право залучити до часті у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Водночас наведене відповідачем обґрунтування щодо залучення в якості третьої особи Державної казначейської служби України без самостійних вимог на предмет спору не дає підстав вважати, що прийняття у справі рішення може вплинути на права та обов'язки останньої щодо однієї зі сторін.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі № 910/5946/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі № 910/5946/13 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі № 910/5946/13 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/5946/13 повернути до місцевого господарському суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Дідиченко
Є.Ю. Пономаренко