"24" грудня 2013 р.Справа № 916/2408/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шевченко В.В.
суддів: Головея В.М., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.
за участю представників сторін:
від ТОВ „Вин-Агро": Румянцев О. С. - за дорученням
від ТОВ „Калуський бровар": не з'явився
від ТОВ „Винні традиції України": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський бровар"
на рішення господарського суду Одеської області
від 31 жовтня 2013 року
у справі № 916/2408/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вин Агро"
до:
Товариства з обмеженою відповідальністю „Калуський бровар"
Товариства з обмеженою відповідальністю „Винні традиції України"
про стягнення 2.394.067 грн. 28 коп.
09.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Вин Агро" (далі позивач, ТОВ „Вин-Агро") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Калуський бровар" (далі ТОВ „Калуський бровар") та Товариства з обмеженою відповідальністю „Винні традиції України" (далі ТОВ „Винні традиції України") про стягнення грошових коштів в сумі 2.394.067 грн. 28 коп.
Позов мотивований тим, що 09.12.2008 р. між позивачем та ЗАТ „Зірниця" був укладений договір дистрибуції № 1 за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність ЗАТ „Зірниця" товарно-матеріальні цінності, а останній - прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором.
Рішенням господарським судом Одеської області від 26.02.2010 р. у справі № 15/03-10-99, що набрало законної сили, позовні вимоги ТОВ „Вин-Агро" до ЗАТ „Зірниця" задоволені у повному обсязі та з останнього на користь позивача стягнуто: 2697433 грн. 12 коп. - боргу, 25500 грн. - понесених судових витрат на сплату державного мита та 236 грн. - понесених витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішенням господарським судом Одеської області від 07.05.2012 р. у справі № 27/17-3737-2011, що набрало законної сили, позовні вимоги ТОВ „Вин Агро" до ЗАТ „Зірниця" про стягнення 583280 грн. 70 коп. задоволені частково та з останнього на користь ТОВ „Вин Агро" стягнуто: 3% річних в сумі 108347 грн. 67 коп. та інфляційні витрати у сумі 294349 грн. 20 коп., а також 4026 грн. 97 коп. - понесених судових витрат на сплату державного мита та 162 грн. 84 коп. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті частині позову - відмовлено.
28.08.2012 р. між ТОВ „Калуський бровар", ТОВ „Вин Агро" та ПАТ „Зірниця" був укладений договір про переведення боргу, за умовами якого ТОВ „Калуський бровар" прийняв на себе зобов'язання оплатити до 28.08.2013 р. заборгованість ПАТ „Зірниця" за договором дистрибуції № 1 від 09.12.2008 р., що стягнута за судовими рішеннями у справі № 15/03-10-99 в сумі 2190623 грн. 94 коп., а також у сумі 203443 грн. 34 коп. - інфляційних витрат за рішенням у справі № 27/17-3737-2011.
З метою забезпечення виконання ТОВ „Калуський бровар" грошових зобов'язань за договором про переведення боргу від 28.08.2012 р. між позивачем та ТОВ „Винні традиції України" був укладений договір поруки № 28 від 28.08.2012 р. за умовами якого останній (поручитель) зобов'язався перед ТОВ „Вин Агро" відповідати за належне виконання ТОВ „Калуський бровар" умов п. 1.3 договору про переведення боргу та зобов'язався у 3-денний термін з моменту отримання повідомлення від кредитора виконати вимоги останнього.
Оскільки, ТОВ „Калуський бровар" не виконало свої зобов'язання за договором про переведення боргу щодо сплати обумовлених цим договором грошових коштів, то позивач 29.08.2013 р. направив ТОВ „Винні традиції України" вимогу про виконання зобов'язання ТОВ „Калуський бровар" за договором про переведення боргу, яка отримана ТОВ „Винні традиції України" 29.08.2013 р. Але, названа вимога позивача ТОВ „Винні традиції України" залишена без задоволення та відповіді, внаслідок чого позивач звернувся з відповідним позовом до суду та просив суд на підставі договорів про переведення боргу від 28.08.2012 р. та договору поруки від 28.08.2012 р. стягнути з ТОВ „Калуський бровар" та ТОВ „Винні традиції України" в солідарному порядку 2.394.067 грн. 28 коп. - боргу, а також 47.882 грн. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову.
Заявою від 31.10.2013 р., яка подана до початку розгляду справи по-суті позивач змінив підстави заявленого позову та просив суд стягнути з ТОВ „Калуський бровар" та ТОВ „Винні традиції України" на свою користь в солідарному порядку: 2.394.067 грн. 28 коп. - боргу та 47.882 грн. - понесених судових витрат на сплату судового збору на підставі договорів про переведення боргу та поруки від 26.06.2012 р. При цьому, позивачем надана його вимога від 30.08.2013 р., яка отримана ТОВ „Винні традиції України" про виконання зобов'язання ТОВ „Калуський бровар" за договором про переведення боргу від 26.06.2012 р. в цей же день, тобто 30.08.2013 р., а також докази надіслання цієї заяви про зміну підстав заявленого позову відповідачам 21.10.2013 р.
У відзиві на позов ТОВ „Калуський бровар" позовні вимоги ТОВ „Вин Агро" вважав необґрунтованими, безпідставними і незаконними, посилаючись на те, що договір про переведення боргу від 28.08.2012 р., що укладений між ТОВ „Калуський бровар", ПАТ „Зірниця" та позивачем є недійсним, оскільки укладений з порушенням встановленої форми для даного договору, підписаний особою, яка не мала жодних повноважень на підписання договору та не був затверджений комерційним директором ТОВ „Калуський бровар", що свідчить про порушення процедури укладення договору. Крім того, договір поруки № 28 від 28.08.2012 р. є фіктивним, оскільки його було укладено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим договором. Одночасно, ТОВ „Калуський бровар" просив зупинити провадження по даній справі до набрання законної сили рішенням господарського суду у справі № 909/1188/13 за позовом ТОВ „Калуський бровар" до ПАТ „Зірниця" та ТОВ „Вин Агро" про визнання недійсним договору про переведення боргу від 28.08.2012 р., що перебуває в провадженні господарського суду Івано-Франківської області.
ТОВ „Винні традиції України" відзив на позов не надав та будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України за відсутністю представника ТОВ „Винні традиції України"
Рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.2013 р. (суддя Петров В.С.) позов задоволений у повному обсязі та з ТОВ „Калуський бровар" та ТОВ „Винні традиції України" на користь позивача, в солідарному порядку, стягнуто: 2.394.067 грн. 28 коп. - боргу та 47.882 грн. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачі не виконали свої зобов'язання за договорами про переведення боргу та поруки від 26.06.2012 р., а тому повинні сплатити позивачеві в солідарному порядку 2.394.067 грн. 28 коп. - боргу та 47.882 грн. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову.
Оскільки, підставою заявленого позову є невиконання відповідачами умов договорів про переведення боргу та поруки від 26.06.2012 р., а не договорів про переведення боргу та поруки від 28.08.2012 р., то підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням господарського суду у справі № 909/1188/13 на думку місцевого суду - відсутні.
В апеляційній скарзі ТОВ „Калуський бровар" просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ТОВ „Вин Агро" відмовити у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Калуський бровар" без задоволення.
ТОВ „Винні традиції України" звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутністю його представника.
Скаржник був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, але не скористалось своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Як видно з матеріалів справи позивач 21.10.2013 р. направив на адресу відповідачів, зокрема, на адресу ТОВ „Калуський бровар" копію заяви про зміну підстав заявленого позову з додатками до неї (а.с. 138-140 оборот), а з протоколів судових засідань від 25.09.2013 р. та 17.10.2013 р. (а.с. 47, 124) вбачається, що до 31.10.2013 р. розгляд справи по-суті місцевим судом не починався, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставне, без будь-яких порушень процесуальних прав відповідачів в судовому засіданні 31.10.2013 р. вирішив спір по-суті відповідно до змінених підстав заявленого позову.
Як слідує з матеріалів справи і правильно встановлено місцевим судом 09.12.2008 р. між позивачем та ЗАТ „Зірниця", правонаступником якого є ПАТ „Зірниця" був укладений договір дистрибуції № 1 за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність ЗАТ „Зірниця" товарно-матеріальні цінності, а останній - прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором.
Рішенням господарським судом Одеської області від 26.02.2010 р. у справі № 15/03-10-99, що набрало законної сили, позовні вимоги ТОВ „Вин-Агро" до ЗАТ „Зірниця" задоволені у повному обсязі та з останнього на користь позивача стягнуто: 2697433 грн. 12 коп. - боргу, 25500 грн. - понесених судових витрат на сплату державного мита та 236 грн. - понесених витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішенням господарським судом Одеської області від 07.05.2012 р. у справі № 27/17-3737-2011, що набрало законної сили, позовні вимоги ТОВ „Вин Агро" до ЗАТ „Зірниця" про стягнення 583280 грн. 70 коп. задоволені частково та з останнього на користь ТОВ „Вин Агро" стягнуто: 3% річних в сумі 108347 грн. 67 коп. та інфляційні витрати у сумі 294349 грн. 20 коп., а також 4026 грн. 97 коп. - понесених судових витрат на сплату державного мита та 162 грн. 84 коп. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті частині позову - відмовлено.
26.06.2012 р. між ТОВ „Калуський бровар", ТОВ „Вин Агро" та ПАТ „Зірниця" був укладений договір про переведення боргу, за умовами якого ТОВ „Калуський бровар" прийняв на себе зобов'язання оплатити до 26.06.2013 р. заборгованість ПАТ „Зірниця" за договором дистрибуції № 1 від 09.12.2008 р., що стягнута за судовими рішеннями у справі № 15/03-10-99 в сумі 2190623 грн. 94 коп., а також 203443 грн. 34 коп. - інфляційних витрат за рішенням у справі № 27/17-3737-2011, а всього 2.394.067 грн. 28 коп.
З метою забезпечення виконання ТОВ „Калуський бровар" грошових зобов'язань за договором про переведення боргу від 26.06.2012 р. між позивачем та ТОВ „Винні традиції України" був укладений договір поруки від 26.06.2012 р. за умовами якого останній (поручитель) зобов'язався перед ТОВ „Вин Агро" відповідати за належне виконання ТОВ „Калуський бровар" умов п. 1.3 договору про переведення боргу та зобов'язався у 3-денний термін з моменту отримання повідомлення від кредитора виконати вимоги останнього.
Оскільки, ТОВ „Калуський бровар" не виконало свої зобов'язання за договором про переведення боргу від 26.06.2012 р. щодо сплати обумовлених цим договором грошових коштів, то позивач 30.08.2013 р. направив ТОВ „Винні традиції України" вимогу про виконання зобов'язання ТОВ „Калуський бровар" за договором про переведення боргу, яка отримана ТОВ „Винні традиції України" 30.08.2013 р. (а.с. 144). Але, названа вимога позивача ТОВ „Винні традиції України" залишена без задоволення і відповіді та до сьогоднішнього часу грошові кошти в сумі 2.394.067 грн. 28 коп. ТОВ „Вин Агро" не отримані ані від ТОВ „Калуський бровар", ані від ТОВ „Винні традиції України".
Згідно ст. 522 ЦК України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Доказів, які б свідчили про те, що як при укладанні договору про переведення боргу від 26.06.2012 р., так і після цього у ТОВ „Калуський бровар" існували заперечення стосовно переведення цього боргу на нього в матеріалах справи не міститься та таких доказів, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, скаржником суду не надано. Не визнаний цей договір про переведення боргу від 26.06.2012 р. недійсним і в установленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що кінцевий строк оплати боргу у загальному розмірі 2.394.067 грн. 28 коп. відповідно до п. 1.3 договору про переведення боргу від 26.06.2012 р. для ТОВ „Калуський бровар" настав 28.08.2013 р., але останній свої зобов'язання за вказаним договором не виконав до теперішнього часу, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що ТОВ „Калуський бровар" відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинний сплатити позивачеві борг у сумі 2.394.067 грн. 28 коп. за невиконання умов договору про переведення боргу від 26.06.2012 р.
Також, як свідчать матеріали справи та правильно встановлено судом першої інстанції з метою забезпечення виконання ТОВ „Калуський бровар" грошових зобов'язань за договором про переведення боргу від 26.06.2012 р. між позивачем та ТОВ "Винні традиції України" був укладений договір поруки № 26 від 26.06.2012 р. за умовами якого останній (поручитель) зобов'язався перед ТОВ „Вин Агро" відповідати за належне виконання ТОВ „Калуський бровар" умов п. 1.3 договору про переведення боргу від 26.06.2012 р.
У п. п. 3.1, 3.2 договору поруки встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та поручительство припиняється з моменту повного виконання боржником зобов'язань за договором про переведення боргу від 26.06.2012 р.
Відповідно до п. 1.3 договору поруки від 26.06.2012 р. у разі невиконання боржником свої зобов'язань згідно умов п. 1.3 договору, поручитель та боржник відповідають перед кредитором солідарно. Поручитель здобуває усі права кредитора по виконаним ним зобов'язанням боржника.
Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що при виникненні у боржника строку оплати за договором та невиконання боржником своїх зобов'язань за вказаним договором в частині оплати, кредитор повідомляє про це поручителя, а згідно п. 2.2 цього договору поручитель зобов'язаний у 3-денний термін з моменту отримання повідомлення від кредитора виконати вимоги кредитора за вказаним договором шляхом перерахування суми вимог на рахунок кредитора, що вказаний в повідомленні.
Оскільки, ТОВ „Калуський бровар" у строк до 28.08.2013 р. борг в загальній сумі 2.394.067 грн. 28 коп. за договором про переведення боргу від 26.06.2012 р. не сплатило, то 30.08.2013 р. ТОВ „Вин Агро" вручило особисто ТОВ „Винні традиції України" вимогу про виконання зобов'язання ТОВ „Калуський бровар" за договором про переведення боргу від 26.06.2012 р.
Вищеназвана вимога позивача ТОВ „Винні традиції України" залишена без задоволення та відповіді.
Відповідно до приписів ст. ст. 553, 554, 626 ЦК України договір поруки є двостороннім правочином, який укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються та не змінюються.
Вищенаведені висновки апеляційного суду ґрунтуються на матеріалах справи, вищенаведеному законодавстві України та сформованій судовій практиці (постанови Вищого господарського суду України від 26.01.2012 р. у справі № 18/5005/11144/2011 та Верховного суду України від 14.08.2012 р. у справі № 3-35гс12), у зв'язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
Згідно ст. ст. 553, 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
При викладених обставинах місцевий суд правомірно стягнув з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку 2.394.067 грн. 28 коп. - боргу за невиконання умов договорів про переведення боргу та поруки від 26.06.2012 року, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вищенаведеному законодавстві України.
Підставне, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, понесені позивачем судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 47.882 грн. місцевим судом покладені на відповідачів у солідарному порядку.
Твердження скаржника про те, що договір про переведення боргу від 28.08.2012 р., який укладений між ТОВ „Калуський бровар", ПАТ „Зірниця" та позивачем є недійсним, а договір поруки № 28 від 28.08.2012 р. є фіктивним, а тому підстави для задоволення позову - відсутні є голослівними, оскільки підставою позову є договори про переведення боргу та поруки від 26.06.2012 р., а не зовсім інші аналогічні договори від 28.08.2012 р.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання скаржника щодо зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Івано-Франківської області справи № 909/1188/13 за позовом ТОВ „Калуський бровар" до ПАТ „Зірниця" та ТОВ „Вин Агро" про визнання недійсним договору про переведення боргу від 28.08.2012 р., оскільки борг на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню за невиконання умов договорів про переведення боргу та поруки від 26.06.2012 р., а не будь-яких інших договорів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2013 р. у справі № 916/2408/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський бровар" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.12.2013 року.
Головуючий суддя: Шевченко В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Головей В.М.