"24" грудня 2013 р.Справа № 916/2764/13
За позовом Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство"
до Приватного підприємства „Гранд Фемелі Груп"
про стягнення 5723,18грн.
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від позивача: Максименко О.А. - довіреність
від відповідача: Гузаірова Т.Ф. - довіреність
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство „Українське Дунайське пароплавство" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та заявою про зменшення позовних вимог (вх.№37358/13 від 06.12.2013р.) до Приватного підприємства „Гранд Фемелі Груп" (далі - відповідач) про стягнення 5723,18грн. грн., з яких: 4699,14грн. пені та 1024,04грн. сплати 3%річних.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
06.06.2012 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 249 ОУИ.
В подальшому до вказаного договору сторони уклали: додаток № 1 до договору № 249 ОУИ від 06.06.2012 р., акт приймання-передавання нерухомого майна, що перебуває на балансі ПрАТ „УДП", додаткову угоду № 1 від 15.06.2012 р., додаткову угоду № 2 від 15.06.2012 р.,
25.06.2012 року сторони також уклали договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 274 ОУИ від 25.06.2012 р., акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 11.06.2012 р., що перебувають на балансі бази відпочинку „Восток" ПрАТ „УДП" до договору оренди від 06.06.2012 р. з ПП „Гранд Фемелі Груп".
Відповідно до умов Договору № 249 ОУИ, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нерухомого майнового комплексу бази відпочинку „Восток" ПрАТ „УДП", що перебуває у оперативному управлінні Орендодавця та знаходиться на його балансі, розташований за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, та складається з інвентарних об'єктів - будівель, споруд, інших основних засобів, наведених у Додатку 1 до цього Договору.
Згідно з п. 5.1 Договору № 249 ОУИ, Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати витрати Орендодавця на утримання орендованого Майна, надані комунальні послуги та компенсувати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна.
Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця, та не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого рахунку.
25.06.2012р. між сторонами по справі було укладено Договір №274 ОУИ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Пунктом 2.5. вказаного договору передбачалось перерахування відшкодування вищезазначених витрат на рахунок балансоутримувача (позивача по справі), щомісячно за попередній місяць не пізніше 15 числа поточного місяця згідно з окремими рахунками-фактурами.
Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що рахунки-фактури, які виставлялись ПП „Гранд Фемелі Груп" по вищевказаним договорам, у встановлені строки відповідачем не сплачувались.
За неналежне виконання договірних зобов'язань та прострочення відповідача по грошовому зобов'язанню на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано пеню в розмірі 4699,14грн. та 3% річних в розмірі 1024,04грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на відсутність вини у порушенні зобов'язань, оскільки всі рахунки, що виставлялись позивачем, сплачувались у встановлені терміни.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Відповідно до частин 1, 4 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 2 статті 613 ЦК України передбачено, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Додані до матеріалів справи копії рахунків-фактур, що виставлялись позивачем на оплату, не містять відомостей про дати направлення цих рахунків відповідачу та те, коли ці рахунки відповідачем були отримані.
Таким чином, позивачем не доведено прострочення відповідачем виконання зобов'язання, оскільки останній не міг виконати свого обов'язку до отримання відповідних рахунків-фактур.
Частиною першою статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, приймаючи до уваги недоведеність позивачем дат виставлення рахунків після одержання яких у ПП „Гранд Фемелі Груп" виникало зобов'язання по здійсненню відповідних платежів.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
.
Суддя Демешин О.А.