18.12.13р. Справа № 904/8619/13
За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ
до Державно - кооперативного проектно - вишукувального інституту "Дніпроагропроект", м.Дніпропетровськ
про стягнення 45 497 грн. 80 коп.
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: Іщенко Ю.С. - довіреність № 101 від 02.02.2011 року.
від відповідача: Ільїн А.М. - довіреність № 01-13/103 від 05.04.2013 року.
Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі", звернулось до господарського суду з позовом до Державно - кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 42 915,02 грн., пені в розмірі 2 585,78грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору № 010037 від 26.09.2006р. про постачання теплової енергії.
Відповідач проти позову не заперечує, просить суд зменшити розмір пені, оскільки має велику дебіторську заборгованість.
Позивач надав довідку про часткову оплату Відповідачем боргу, у зв'язку з чим, станом на 02.12.13р. сума основного боргу зменшилась і становить 22 915,02грн.
По справі оголошувалась перерва на 18.12.13 р.
Згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між Позивачем (Постачальник) - Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" і Відповідачем - Державно - кооперативним проектно - вишукувальним інститутом "Дніпроагропроект" (Споживач), укладений договір № 010037 від 26.09.2006р. про постачання теплової енергії. Згідно предмету цього Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібний йому обсягах, а Споживач зобов'язався сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим Договором.
Цей договір набув чинності з дня підписання та діє до 26.09.2009р.
Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 7.1- 7.4 Договору Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4. Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору по власним платіжним дорученням з вказуванням періоду за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його Споживачу на пізніше 10 числа місяця слідую чого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
Згідно п.2.1 Договору Теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 цього договору у вигляді гарячої води.
Пунктом 5.2 Договору визначений об'єкт споживання: пр. ім. газ. "Правда", 97/1,3 поверх.
Згідно матеріалів справи, Позивач виконав свої зобов'язання за договором і поставив протягом опалюваного періоду з 01.01.2013р. по 31.07.13р. Відповідачу теплову енергію.
Однак, Відповідач систематично порушував свої зобов'язання по оплаті вартості отриманої теплової енергії, внаслідок чого станом на день розгляду справи утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 22915,02грн. (з урахуванням зменшення), яка не заперечується ним, а її несплата підтверджується матеріалами справи: рахунками за теплову енергію, актами приймання -передачі.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 22 915,02 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню
Згідно п. 8.2.3 Договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 549, 611 ЦК України ст. ст. 230, 343 ГК України, Відповідач за прострочку платежів зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 16.02.12р. по 10.08.13р. в розмірі 2585,78 грн., яка є обґрунтованою та підлягає стягненню.
Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (ч. 3 ст. 83 ГПК України).
Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем; його майновий стан; поведінку винної сторони (в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, намагання негайно та добровільно усунути допущене порушення та його наслідки), суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 500,00 грн.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача пропорційно.
Керуючись статтями 193,275 Господарського Кодексу України, 525,526,530,625 Цивільного кодексу України статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державно - кооперативного проектно - вишукувального інституту "Дніпроагропроект" (49001, м. Дніпропетровськ,вул. вул. Кірова,28-А, код 03577929) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К Маркса, 37, код 32082770) суму основного боргу в розмірі 22 915,02 грн., пеню в розмірі 500,00 грн., судовий збір в розмірі 885,44грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення підписано 23.12.13.
Суддя М.О.Ніколенко