ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22462/13 23.12.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група»
До Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»
Про стягнення 4 438,22 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Боднар О.П., довіреність № 0113-69 від 20.03.2013
Шмухлярова К.В., довіреність № 01113-73 від 20.03.2013
від відповідача не з"явився
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова група» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - відповідач) про стягнення 4 438,22 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 28-0107-10929 від 26.10.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4 438,22 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 22.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/22462/13 та призначено розгляд на09.12.2013 р.
04.12.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі
04.12.2013р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.
09.12.2013р. представник позивача у судовому засідання підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, інформації полісу не надав, проте надав докази скерування запиту щодо отримання такої інформації від МТСБУ.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 23.12.2013р.
16.12.2013р. до канцелярії суду надійшла відповідь від МТСБУ.
23.12.2013р. у судовому засіданні представники позивача підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, при причини своєї відсутності суд не повідомив.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.10.2010р. між ПАТ «СК «Українська страхова група» (далі - позивач) та Маліцьким О.В. як страхувальником, було укладено договір страхування № 2/-0107-10929, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Шкода», державний номерний знак АІ 9595 АВ.
04.07.2011р. у м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу «Шкода», державний номерний знак АІ 9595 АВ, під керуванням Малійького О.В. та транспортного засобу «Тойота» д.н.з АА 0404 КЕ, під керуванням Креженстовського Р.І.
Згідно полісу № ВС/8775544 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Тойота» д.н.з АА 0404 КЕ, була застрахована ПрАТ «УОСК».
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва № 3-7847/11 від 05.08.2011р., встановлено вину гр. Креженстовського Р.І. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до страхового акту, рахунку-фактури, калькуляції та розрахунку суми страхового відшкодування, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Шкода», державний номерний знак АІ 9595 АВ, внаслідок ДТП склав 5438,22 грн., вказана сума була виплачена згідно платіжного доручення № 7056 від 21.07.2011р.
Згідно полісу № ВС/8775544, розмір ліміту відповідальності встановлено у розмірі 50 000,00 грн., а франшизу встановлено у розмірі 1000,00 грн.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 4438,22 грн. боргу, з урахуванням франшизи та судові витрати.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 23734213, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська 145) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, адреса: 03038 м. Київ, вул. І. Феддорова 32-А) 4438 (чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Повний текст рішення складено: 25.12.2013р.)
Суддя Мельник В.І.