08 жовтня 2013 р.Справа № 1602/6-64/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08.12.2011р. по справі № 1602/6-64/11
за заявою Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про відстрочення виконання рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2010 року по справі №2-592/10
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни,
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.12.2011р. задоволено заяву Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про відстрочення виконання рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2010 року по справі №2-592/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив змінити оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про відстрочення виконання рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2010 року по справі №2-592/10.
Колегія суддів розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.09.2010 року по справі №2-592/10 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду Україні у Великобагачанському районі Полтавської області за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в частині невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в встановленому законом розмірі.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30% мінімальної пенсії за віком з встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік - з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішення відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 26.09.2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду Україні у Великобагачанському районі Полтавської області залишено без задоволення, Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.09.2010 року залишено без змін.
Зазначено рішення набрало законної сили з моменту його проголошення.
Разом з тим, оскільки виплата грошової допомоги за рішенням суду потребує фінансування з Державного бюджету України, та на даний момент на рахунку, що забезпечує дану виплату, кошти відсутні, Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області звернулось до суду із заявою про відстрочення виконання постанови суду.
Задовольняючи заяву Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про відстрочення виконання рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2010 року по справі №2-592/10 суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлене клопотання обґрунтоване та підтверджене наявними в матеріалах справи доказами.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Колегія суддів зазначає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не є обґрунтованим та не може бути прийнято до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином колегія суддів зазначає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, у тому числі той, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини Справа "Жовнер проти України" від 29.06.2004 року.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої невиплати певної соціальної допомоги та не можуть бути прийняті судом як виняткові обставини.
Крім того, заявляючи про відстрочення виконання рішення від 09.09.2010 року, заявник не зазначає конкретний строк, до якого необхідно відстрочити виконання судового рішення. Відстрочення ж виконання рішення до невизначеного моменту надходження додаткових коштів зводить нанівець виконання рішення суду, що є порушенням загальних засад адміністративного судочинства України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка встановлює право особи на судовий розгляд та виконання відповідного судового рішення, може спричинити надмірну тривалість або неможливість виконання зазначеного рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що не може бути підставою для надання відстрочення виконання, зміни способу і порядку виконання судового рішення, відсутність законодавчого врегулювання виплати грошових коштів за судовим рішенням або відсутність коштів через те, що відповідні видатки бюджету не були передбачені Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення є недоведеними, у зв'язку з чим, заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям ухвали про відмову в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про відстрочення виконання рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2010 року по справі №2-592/10.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 202, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.12.2011р. по справі № 1602/6-64/11 скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про відстрочення виконання рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2010 року по справі №2-592/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни - відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бершов Г.Є.
Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.