17 грудня 2013 р.Справа № 821/693/13-а
Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Вербицької Н.В.,
Кравченко К.В.
при секретарі: Абилгазіновій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013р. по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» до Державної фінансової інспекції в Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Херсонської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування п.3 вимоги від 30.01.2013р. №21-05-14-14/588,-
У лютому 2013р. ДП «Херсонський морський торговельний порт» (далі Порт) звернулось в суд із позовом до ДФІ в Херсонській області (далі ДФІ) про визнання протиправним та скасування п.3 вимоги від 30.01.2013р. за №21-05-14-14/588.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з 26.09.2012р. по 18.12.2012р. ДФІ у Херсонській області проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності позивача, за результатами якої складено акт від 25.12.2012р. за №05-18/06. На підставі вказаного акту 01.02.2013р. на адресу порту надійшла вимога відповідача за №21-05-14-14/588 від 30.01.2013р., якою зобов'язано позивача вжити заходів щодо усунення порушень, а саме відобразити в обліку заборгованість перед обласним бюджетом та перерахувати в дохід відповідного бюджету кошти від реалізації сульфату амонію, що знаходився у позивача понад встановлені терміни, в сумі 730 248,17грн. Позивач із висновками акту та вимогою не згоден, вважає їх неправомірними та необґрунтованими, оскільки дії позивача щодо реалізації вантажу відповідають рішенням Обласної комісії з питань вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться в морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить позов задовольнити.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п.3 вимоги від 30.01.2013р. №21-05-14-14/588 щодо відображення в обліку заборгованості перед обласним бюджетом та перерахування в дохід відповідного бюджету коштів від реалізації сульфату амонію, що знаходився у Порта понад встановлені терміни, в сумі 730 248,17грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарг без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що об'єм сульфату амонію визнано залежалим, він отримувався Портом з 05.11.2009р. по 05.11.2010р., вантаж не є власністю вантажовласників, він приймався за даними супровідних транспортних документів без зважування, про що складено акт інвентаризації від 15.11.2010р. та засвідчено у рішенні Обласної комісії від 30.12.2011р. щодо подальшої реалізації сульфату амонію у кількості 5985,219 тон. На виконання даного рішення сульфат амонію продано, його вартість вирахувана із розрахунку 0,749грн. за т/добу, витрати зі зберігання вказаного вантажу склали 767218,87грн. за період з 05.11.2009р. по 10.02.11р., (462 дні) про що свідчить договір купівлі-продажу від 18.01.2011р.та акт прийому-передачі від 10.02.2011р.
Доводи ДФІ стосовно того, що вартість витрат по зберіганню сульфату амонію обчислюється з 15.11.2010р. та відповідно загальний строк зберігання вантажу за період з 15.11.10 р. по 09.02.11 р. складає - 97 днів, а вартість зберігання слід розраховувати із розрахунку 0,071грн. за т/добу, що складає 41220,2грн., та в результаті привело до завищення Портом вартості зберігання сульфату амонію на 725 998,67грн. і до неотримання обласним бюджетом коштів в сумі 725 998,67 грн. спростовуються п. 12 Положення про Комісії за №577/6865 згідно якому рішення Комісії, прийняті в межах її компетенції щодо вилучення вантажу з розпорядження вантажовласника і передачі його для реалізації уповноваженому Кабінетом Міністрів України органу, є обов'язковими для виконання портами та іншими підприємствами, що здійснюють на території порту підприємницьку діяльність, пов'язану зі зберіганням вантажу. Протоколом Обласної комісії від 30.12.2011р. та Актом №8 від 30.12.2010р. «Про вилучення та передачу вантажів, що зберігається понад установлені терміни в ДП «Херсонський морський торговельний порт» встановлено дату 05.11.2009р. з якої зберігався сульфат амонію в кількості 5 985,219 тон, тобто вантаж є залежалим, має льготну ціну 0,0749грн. за т/добу, а відтак позивач не заборгував перед обласним бюджетом та не завищив розрахунок витрат по зберіганню вказаного вантажу.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі ревізії фінансово-господарської діяльності позивача та складеного з цього приводу акту від 25.12.2012р. ДФІ прийнята вимога від 30.01.2013р. за №21-05-14-14/588, якою зобов'язано позивача вжити заходів щодо усунення порушень, а саме згідно пункту 3 необхідно відобразити в обліку заборгованість перед обласним бюджетом та перерахувати в дохід відповідного бюджету кошти від реалізації сульфату амонію, що знаходився у позивача понад встановлені терміни, в сумі 730 248,17грн.
Підставою для прийняття спірної вимоги стали висновки акту ревізії, які полягають у тому, що вартість витрат по зберіганню вантажу слід обчислювати за період з 15.11.10р. по 09.02.11р., який складає - 97 днів, а вартість зберігання (5 985,219т х 97днів х 0,071 вартість 1 т/доби) складає 41220,2грн. Відповідно до розрахунку Портом завищено вартість зберігання сульфату амонію на 725998,67грн. (767218,87 - 41220,2), що призвело до неотримання обласним бюджетом коштів в сумі 725998,67грн. (925394,13грн.-199395,46грн.).
Перевіряючи правомірність висновків ДФІ, судова колегія виходить з наступного.
Зі змісту п.1,3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про порядок вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торгівельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни» №33-93 вбачається, що вантажі, що знаходяться на зберіганні у морських торговельних портах понад установлені договорами терміни з його вантажовласниками та у разі відсутності їх доручення щодо подальшого відправлення такого вантажу за рішеннями комісії з питань вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться в морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях підлягають вилученню у морських торговельних портах з метою їх реалізації, як залежалого вантажу.
Пункту 5 Декрету КМУ №33-93, передбачено, що він регулює питання щодо здійснення розрахунків з вантажовласниками за реалізований вантаж, який був вилучений у них внаслідок неодержання від вантажовласників протягом 20 днів відповіді на пропозицію порту визначитися з відправленням вантажу або дати згоду на його вилучення та реалізацію з повідомленням про це вантажовласників (вантажовідправників), як це передбачено пунктом 2 цього Декрету.
З матеріалів справи вбачається, що вантаж сульфату амонію надходив у Порт протягом 2009-2010р.р. в залізничних вагонах без зважування на залізничних вагах та приймався до
обліку на підставі даних, внесених до залізничної накладної відправником вантажу.
З метою визначення фактичної кількості вантажів позивачем створена інвентаризаційна комісія для проведення натуральної інвентаризації вантажів, які зберігаються на складських майданчиках порту. Вказаною комісією виявлена різниця між обсягами сульфату амонію, які числяться за документами і фактично знаходяться на зберіганні в порту в кількості 5985,219 тон, про що складено акт натуральної інвентаризації вантажів по складу №2 від 15.11.2010р. та між позивачем та вантажовласниками того ж дня підписані акти звірки, якими встановлено перебування на території порту певної кількості вантажу сульфату амонію, що прибув до порту навалом від контрагентів та зафіксовано отримання ДП "Херсонський морський торговельний порт" певної кількості сульфату амонію, яка відповідає даним прийомних документів.
Рішенням обласної комісії з питань вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться в морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях при Херсонській обласній державній адміністрації від 30.12.2012р. визнано вантаж сульфат амонію у кількості 5985,219 тонн, таким що знаходиться в порту понад установлені терміни та підлягає вилученню та реалізації з перерахуванням коштів, отриманих від реалізації залежаного вантажу до обласного бюджету після відшкодування витрат ДП «Херсонський морський торговельний порт» на приймання, зберігання та реалізацію вищезазначеного вантажу.
Додатком №2 до протоколу Обласної комісії оформлений акт №8 від 30.12.2010р. «Про вилучення та передачу вантажів, що зберігається понад установлені терміни в ДП «Херсонський морський торговельний порт» в якому зазначено, що сульфат амонію в кількості 5 985,219р. зберігається з 05.11.2009р., під митним контролем вантаж не знаходиться, надлишок вантажу за документами не числиться.
В подальшому, позивачем укладено з ПП «МІД 2008» біржовий договір купівлі-продажу товару в кількості 5985,219 тон від 18.01.2011р. На підставі отриманих за продаж товару коштів, позивач протоколом засідання комісії з цінової та тарифної політики від 28.02.2013р. затвердив витрати Порту по перевальці, зберіганню та інші витрати, пов'язані з реалізацією сульфату амонію. Пунктом 6 цього Протоколу визначено, що вартість зберігання 5985,219т. сульфату амонію розраховувалась з 05.11.2010р. (дата інвентаризації) по 10.02.2011р. (дата підписання акту прийому-передачі) з урахуванням щоденного приросту сульфату амонію та прогресивним зберіганням після 40 діб льготного зберігання до 15.11.2010р. - (дата виявлення надлишку). В зв'язку із цим витрати по зберіганню всього склали 1 109 172,92 грн., у т.ч. витрати по зберіганню згідно розрахунку - 767 218,87грн. Позивачем проведені розрахунки щодо витрат по перевальці, зберіганню та іншим додатковим послугам, пов'язаним з реалізацією сульфату амонію, при цьому згідно розрахунку витрати Порта склали 959 172,92грн., залишок коштів поетапно перераховано до міського бюджету.
Відповідно до п. 2.3.1 «Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 №392 (із змінами та доповненнями), за зберігання експортних, імпортних і транзитних вантажів, що прибули в порт (за винятком вантажів у контейнерах), плата не стягується протягом перших чотирьох календарних діб технологічного зберігання з моменту їх надходження (неповна доба вважається повною). Після закінчення вказаного терміну та до моменту вивезення вантажів із порту з вантажовласника стягується плата за зберігання вантажів за вільними тарифами.
Позивачем вказані тарифи встановлені Калькуляцією вартості 1 тонно-доби зберігання вантажів на складах Херсонського морського торговельного порту та умовами усіх генеральних договорів на перевантаження сульфату, зокрема вартість 1 тонно-доби зберігання вантажів в пільговий період, який діє 40 діб становить 0,0749грн., а вартість 1 тонно-доби зберігання вантажів після закінчення пільгового періоду на складах відкритого зберігання становить 0,749грн. Отже, суд вважає, що оскільки сульфат амонію в кількості 5985,219т. знаходився на території порту більше 40 діб, позивачем правомірно застосовано у розрахунках ставку в розмірі 0,749грн. з 1 тонно-добу поза межами 40 діб, що підтверджується наданим до матеріалів справи розрахунком.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач цілком законно розрахував витрати по зберіганню вказаного вантажу за період з 05.11.2009р. по 10.02.11р. в сумі 767218,87грн., що дорівнює 462 дні. При цьому позивач не допустив порушень при розрахунку вартості 1т/доби зберігання вантажів та правильно застосував тариф у розмірі 0,749грн. з 1 т/добу, оскільки залежалий вантаж знаходився на території порту більше ніж 40 діб.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що пункт 3 вимоги ДФІ від 30.01.2013р. стосовно недоотримання обласним бюджетом коштів, отриманих Портом від вилучення та реалізації сульфату амонію в розмірі 730248,17грн. прийнятий на підставі невірних розрахунків ДФІ, а тому його неможливо визнати законним, він підлягає скасуванню.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Н.В. Вербицька
К.В. Кравченко