17 грудня 2013 р. Справа № 123752/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Клюби В.В.
суддів - Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 16 червня 2011 року по справі № 2-а-991/11 за позовом ОСОБА_2 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення,
ОСОБА_2 26 травня 2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просила визнати незаконною відмову відповідача щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у 2011 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду 3 групи, у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2011 рік, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та стягнути з відповідача 3674 гривні.
Позовні вимоги обґрунтовувала вимогами статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Сихівського районного суду м.Львова 16 червня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі, передбаченому статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням виплачених сум.
Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, проведено правомірно, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, є інвалідом III групи, захворювання якої пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам III в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Всупереч вимогам статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення проведено у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення статей 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають задоволенню.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. ст.160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254, 256 КАС України, -
Апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 16 червня 2011 року у справі № 2-а-991/11 за позовом ОСОБА_2 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Клюба
Суддя Т.В. Онишкевич
Суддя Я.С. Попко