10 грудня 2013 р.Справа № 821/3741/13-а
Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Вербицької Н.В.,
Кравченка К.В.
при секретарі: Абилгазіновій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013р. по справі за позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зупинення господарської діяльності,-
У вересні 2013р. Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (далі Інспекція) звернулась в суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) про зупинення господарської діяльності.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з з 9 по 12 вересня 2013р. Інспекцією проведено планову перевірку щодо відповідності дотримання відповідачем природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За наслідками перевірки Інспекцією складено акт перевірки в висновках якого зазначено про порушення ФОП ОСОБА_2 вимог ст.ст.17,32,33 ЗУ «Про відходи», яки виразилися у здійсненні відповідачем господарської діяльності без одержання дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів на 2013р.
На підставі акту перевірки позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.09.2013р. та припис від 13.09.2013р., в якому зазначені вимоги державної екологічної інспекції щодо усунення виявлених порушень, в тому числі і зупинення господарської діяльності, яке вирішується на підставі постанови адміністративного суду. Посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013р. позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції що для ФОП ОСОБА_2 не є обов'язковим отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів. За своєю господарською діяльністю відповідач не потребує отримання відповідного дозволу, оскільки між ФОП та комунальними підприємствами укладений договір на вивезення твердих побутових відходів.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі наказу №536 від 05.09.2013р. начальника Держаної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря (а.с.6) та направлення від 06.09.2013р. за №100712 (а.с.8) у ФОП ОСОБА_2 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За результатами перевірки складений акт від 12.09.2013р. (а.с.9-17) в висновках якого вказані порушення діючого законодавства, а саме: - не отриманий дозвіл на розміщення відходів і ліміти на утворення та розміщення відходів; - не ведеться журнал обліку відходів за формою №1-ВТ.
На підставі виявлених порушень відносно ФОП ОСОБА_2 складений протокол від 09.09.2013р. про адміністративне правопорушення та 13.09.2013р. (а.с.33) винесений припис №44 про усунення виявлений порушень у строк до 12.12.2013р.
З огляду на вказані порушення Державна інспекція звернулась в суд із позовом про зупинення господарської діяльності ФОП до отримання дозволу та лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини врегульовані ЗУ «Про відходи», ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1218.
Частиною 4 статті 33 ЗУ «Про відходи» визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Відповідно до частини 2 статті 55 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Відповідно до п.10 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1218 (зі змінами та доповненнями) місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).
Пунктом 11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів передбачено, що органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
Виходячи з наведеного судом першої інстанції встановлено, що отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення і розміщення відходів, не є обов'язковим для всіх без виключення суб'єктів господарювання, оскільки, їм передує обов'язок суб'єктів владних повноважень - як місцевих державних адміністрацій, так і органів Мінекоресурсів, вчиняти певні дії, а саме, визначити перелік суб'єктів, які мають отримати ліміти, визначити спеціальні місця для розміщення відходів, та надіслати відповідні повідомлення таким суб'єктам тощо.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем отримувалось відповідне письмове повідомлення від органу Мінекоресурсів щодо необхідності подання та погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2013рік, позивачем досуду не надано, як і не надано належних доказів на підтвердження включення відповідача до переліку власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів.
Відповідно до пункту 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2751 від 29.10.1992року, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.
Як вбачається з матеріалів справи між ФОП та комунальним підприємством Станіславської сільської ради «Надія» укладено договір «Про виконання робіт (надання послуг)» від 13.08.2012р. №43. Згідно з п.1.1 в порядку та на умовах, визначених Договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника, виконувати за плату, протягом визначеного в цьому Договорі строку, роботи по вивезенню твердих побутових відходів. Жодних доказів, які вказують на припинення дії даного договору суду не надано.
Отже, виходячи з наведеного можливо зробити висновок про те, що відповідач дотримується вимог законодавства про відходи, а тому обґрунтованих підстав для зупинення господарської діяльності ФОП не має.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для вжиття заходів реагування у вигляді зупинення господарської діяльності ФОП.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Н.В. Вербицька
К.В. Кравченко