17 грудня 2013 р. Справа № 179235/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Клюби В.В.
суддів - Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 28 лютого 2012 року по справі № 2-а-1874/12 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії,
28 липня 2011 року ОСОБА_2, яка отримує пенсію по втраті годувальника на трьох дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат в межах строку позовної давності.
Позовні вимоги позивач обґрунтовувала вимогами статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 28 лютого 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_2, як особі, яка отримує пенсію по втраті годувальника на трьох дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, доплати до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітніх плат відповідно до положень статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням вже виплачених сум за період з 28 січня 2011 року по 22 липня 2011 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що призначенні позивачу доплати до пенсії керувалося вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 отримує пенсію по втраті годувальника на трьох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з якими проживає у населеному пункті, який віднесений до зони гарантованого добровільного відселення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Всупереч вимогам статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії проведено у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2, яка отримує пенсію по втраті годувальника на трьох дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щодо нарахування та виплати доплати до пенсії за проживання на території зони гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітніх плат підлягають задоволенню починаючи з 28 січня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 28 лютого 2012 року у справі № 0309/1874/2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Клюба
Суддя Т.В. Онишкевич
Суддя Я.С. Попко