Справа № 2-а-215/10/1970
"07" квітня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Крапівницької Н.Л.
при секретарі с/з Винник І.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача -Дем»яновська Н.А.,
представника відповідача - Осадчука С.В., Чеканівський В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Державного казначейства у Тернопільській області
про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №3 від 20 січня 2010 року управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі та визнання бездіяльності Головного управління Державного казначейства у Тернопільській області у неперерахуванні коштів по платіжним дорученням з 08.12.09 р. , суд, -
В суд з адміністративним позовом звернулось дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Державного казначейства у Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №3 від 20 січня 2010 року управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі та визнання бездіяльності Головного управління Державного казначейства у Тернопільській області у неперерахуванні коштів по платіжним дорученням з 08.12.09 р. .
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів викладених у ньому та пояснив, що 08.12.09 р. служба автомобільних доріг в України в Тернопільській області своїми платіжними дорученнями перерахувала ДП «Тернопільський облавтодор»кошти за виконані роботи на загальну суму 8134 тис. грн., а тому, кошти на рахунку позивача були. Із цих коштів позивач планував сплатити 840 тис. грн. страхові внески до управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Позивач своїми листами неодноразово звертався до відповідача Державного казначейства в Тернопільській області про забезпечення поступлення коштів на рахунок підприємства, але кошти не було перераховано, внаслідок чого не виконано платіжні доручення розпорядника бюджетних коштів і внаслідок чого і виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України по сплаті страхових внесків. По даному факту прокуратурою Тернопільської області проведено перевірку та на адресу Держказначейства в Тернопільській області внесено прокуратурою припис про усунення порушень закону.
Внаслідок порушення строків платежів по пенсійним страховим внескам відповідачем управлінням Пенсійного фонду України в Чортківському районі винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №3 від 20 січня 2010 року.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, надіславши клопотання про розгляд справи у їх відсутності та заперечення на позов, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає.
Вважає себе неналежним відповідачем по даній справі. Так згідно з «Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 3004.02 р. № 8-2, обов'язок збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів призначених для пенсійного забезпечення, покладено на управління Пенсійного фонду в районі. Позивач жодних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в позові не ставить.
Відповідач управління Пенсійного фонду України Чортківському районі позов не визнав, надавши заперечення та заяву щодо проведення судового засідання у їх відсутність. В запереченнях вказано, що ДП «Тернопільський облавтодор»повинен був сплатити внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2009 року до 21 грудня 2009 року у розмірі 34538,33 грн. Станом на 20 грудня 2009 року за страхувальником рахувалась переплата в сумі 3796,73 грн. В порядку календарної черговості, як передбачено ч. 5 ст. 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дану сума погасила часткового заборгованість по страховим внескам, які належали до сплати 21.12.09 р. Внески позивачем за листопад 2009 року сплачені невчасно -25 грудня 2009 року, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника. Відповідно даного порушення до позивача на підставі ст. 106 вказаного Закону прийнято рішення № 3 від 20 січня 2010 року.
Представники відповідача Головного управління Державного казначейства у Тернопільській області позов не визнали і в судовому засіданні надали пояснення, що основними завданнями Державного казначейства України є забезпечення казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів. Усі грошові надходження на технічні рахунки органів Держказначейства погодинно Головним управлінням перераховується на центральний рівень для забезпечення погашення фінансових зобов'язань розпорядників коштів. Держказначейство України надає підкріплення технічних рахунків на конкретні виплати, з вищенаведеного вбачається про безпідставність звинуваченні у бездіяльності.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій та основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Частина 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Чортківському районі прийнято по дочірньому підприємству «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату, у тому числі, донарахованих страхувальниками №3 від 20 січня 2010 року.
В рішенні зазначено, що внаслідок порушення вимоги п.2 частини 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на підставі картки особового рахунку платника нарахована штрафна санкція в розмірі 3074,16 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 21.12.09 р. по 25.12.09 р.
Згідно ч.6 ст. 20 цього ж Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача у відповідності з абз.2 ч.6 ст.20 Закону від 09.07.2003 року №1058, є календарний місяць.
У відповідності з вимогами ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі, обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Як встановлено в судовому засіданні, 08.12.09 р. служба автомобільних доріг в України в Тернопільській області своїми платіжними дорученнями перерахувала ДП «Тернопільський облавтодор»кошти за виконані роботи на загальну суму 8134 тис. грн., а тому, суд приходить до висновку, що кошти на рахунку позивача були.
Із цих коштів позивач планував сплатити 840 тис. грн. страхові внески до управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області., про що повідомляв своїми листами органи Пенсійного фонду ( № 02/2105 від 17.12.09 р., № 02/2120 від 21.12.09 р., № 02/2121 від 21.12.09 р.).
Також позивач неодноразово звертався до відповідача Державного казначейства в Тернопільській області про забезпечення поступлення коштів на рахунок підприємства ( листи 02/2103 від 17.12.09 р., № 02/2105 від 17.12.09 р., № 02/2108 від 17.12.09 р.; № 02/2120 від 21.12.09 р.), але кошти відповідачем не були перераховані на рахунок позивача, і в свою чергу до Пенсійного фонду, внаслідок чого, не виконано платіжні доручення розпорядника бюджетних коштів та виникла заборгованість перед органом Пенсійного фонду України по сплаті страхових внесків.
Внаслідок порушення строків платежів по пенсійним страховим внескам відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в Чортківському районі прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №3 від 20 січня 2010 року.
Прокуратурою Тернопільської області проведено наглядову перевірку по факту неперерахування (невиконання платіжних доручень) розпорядником коштів місцевого бюджету, зокрема Служби автомобільних доріг, органом Держказначейства. Факт неперерахування коштів знайшов своє підтвердження, в зв'язку з чим, на адресу Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області прокуратурою Тернопільської області внесено припис про усунення порушень закону від 22.12. 09 р. № 07/1-1053 вих.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»від 05.04.01 р. переказ грошей -це рух певної суми грошей щ метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.
Згідно з п. 2, 6 ст. 78 Бюджетного кодексу України в Україні казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними ст. 48 цього Кодексу, яка передбачає здійснення Державним казначейством України розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних кошті.
Відповідно до п. 8 ст. 51 даного Кодексу Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання місцевого бюджету; 2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню; наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.
Згідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.05 р. основними завданнями Державного казначейства України є забезпечення казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів.
Наказом Державного казначейства України від 26.06.02 р. № 122 затверджено «Положення по єдиний казначейський рахунок», де єдиний казначейський рахунок -це рахунок відкритий Державним казначейством в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Нацбанку України.
Для відображення операцій проведених через систему електронних платежів Національного банку України протягом банківського дня, у СЕП НБУ Державному казначейству та територіальних управліннях відкрито технічні рахунки. Операції, які проведено органами Держказначейства через СЕП НБУ, відображаються на технічному рахунку Державного казначейства та на відповідних технічних рахунках територіальних управлінь. Державне казначейство України керує видатковими операціями територіальних управлінь, що проводяться через СЕП НБУ, за допомогою механізму встановлення ліміту технічного рахунку та ліміту початкових оборотів у СЕП НБУ.
Таким чином, Державне казначейство України формує щоденний оборотно-сальдовий баланс рахунків, що є підставою для отримання інформації щодо фактичної наявності коштів для прийняття управлінських рішень та проведення фінансових операцій та надає підкріплення технічних рахунків на конкретні виплати.
В зв'язку з тим, що з Державного казначейства України не надходило розпорядження на адресу Головного управління Державного казначейства у Тернопільській області щодо проведення фінансових операцій по рахункам позивача дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», суд вважає про безпідставність частини позовної вимоги про бездіяльність відповідача Головного управління Державного казначейства у Тернопільській області.
Так, згідно з «Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 3004.02 р. № 8-2, обов'язок збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів призначених для пенсійного забезпечення, покладено на управління Пенсійного фонду в районі. А тому, даний позов до Головного управління Пенсійного Фонду України, М є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до переконання, що у даному випадку має місце порушення прав позивача, що підлягають захисту шляхом часткового задоволення позовних вимог.
Таким чином, рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату, у тому числі, донарахованих страхувальниками Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області №3 від 20 січня 2010 року є неправомірним, так яка ненадходження страхових внесків вчасно до Пенсійного фонду відбулося не звини позивача, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату, у тому числі, донарахованих страхувальниками Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області №3 від 20 січня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови буде виготовлено на протязі 5 днів.
Головуючий суддя Крапiвницька Н.Л.
копія вірна
Суддя Крапiвницька Н.Л.