Ухвала від 17.12.2013 по справі 2а-2579/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року № 158798/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Клюби В.В.

суддів - Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2010 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-

ВСТАНОВИЛА:

19 листопада 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по дату розгляду справи і надалі .

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-2579/10 заявлений позов задоволено частково. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 19 травня 2010 року .

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачу по справі, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюється державні соціальні гарантії дітям війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Cлід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Судом першої інстанції вірно враховано, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 19 листопада 2010 року та не надав доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплат за період з 09 липня 2007 року по 18 травня 2010 року включно слід залишити без розгляду.

Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни підлягають задоволенню починаючи з 19 травня 2010 року.

У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-2579/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Клюба В.В.

СуддяОнишкевич Т.В.

СуддяПопко Я.С.

Попередній документ
36276252
Наступний документ
36276254
Інформація про рішення:
№ рішення: 36276253
№ справи: 2а-2579/10
Дата рішення: 17.12.2013
Дата публікації: 25.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: