17 грудня 2013 року № 125403/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Клюби В.В.
суддів - Онишкевича Т.В., Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 04 травня 2012 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-
04 березня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вересень-грудень 2010 року та січеь-лютий 2011 року включно .
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 30 березня 2012 року у справі № 2-а-590/11 позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 01 вересня 2010 року до 04 вересня 2010 року залишено без розгляду.
Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 04 травня 2012 року у справі № 2-а-590/11 заявлений позов задоволено . Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 04 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року включно.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги позивачу по справі, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюється державні соціальні гарантії дітям війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.
Cлід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).
Судом першої інстанції вірно враховано, що позивач пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом лише 04 березня 2011 року та не надала доказів того, що нею був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплат за період з 01 вересня 2010 року по 03 вересня 2010 року включно слід залишити без розгляду.
Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни позивачу повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 04 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року включно підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.160, ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Золочівського районного суду Львівської області від 04 травня 2012 року у справі № 2-а-590/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Клюба В.В.
СуддяОнишкевич Т.В.
СуддяПопко Я.С.